}

Пошук у блозі

23 травня - День Героя України

 Онлайн - Година пам'яті
Наші Герої — це українці, які жили у різні епохи і захищали рідну землю.
Це свято Героїв, які сьогодні на різних фронтах та напрямках щоденно ведуть боротьбу з ворогом за цілісність України та право на існування нас як нації.
День Героїв – це нагода висловити свою щиру вдячність та пошану тим, хто без вагань присвятив своє життя і серце Україні. Пам’ятаймо: лише той народ вартий власної держави, який береже пам’ять про своїх синів і дочок, котрі віддали життя за свободу України .

Згадати події, які відбувалися впродовж становлення Незалежної України, дізнатися про Героїв, які ціною власного життя відстоювали і відстоюють гідність українського народу допоможе інтерактивна презентаціїя «ДЕНЬ ГЕРОЯ УКРАЇНИ».

Відважні українські воїни стали символом патріотизму, мужності та людяності. Кожен з них здійснив подвиг, борючись проти загарбників і віддавши своє життя за нову, відроджену Україну. Кожне життя ― святе, кожна історія ― цінна. Болить душа за мужніх Героїв, які віддають найцінніше – своє життя – для того, щоб ми з вами могли жити. Україна втрачає своїх Захисників, які мали б будувати після Перемоги нову Державу. Вони, СПРАВЖНІ, Є І ЗАЛИШАТЬСЯ прикладом для наслідування. Завдяки САМЕ ТАКИМ Воїнам України і всупереч цьому вселенському болю та розпачу ПЕРЕМОГА БУДЕ.Спи спокійно, Воїне. Добра, світла пам’ять про Тебе і вдячність за твій подвиг назавжди залишаться в наших серцях. Вічна пам’ять,захиснику України! Ніколи не забудемо… Герої не вмирають! Героям слава!
Дізнатися про справжніх Героїв України ви зможете завдяки електронній енциклопедії за  посиланням https://vue.gov.ua/images/6/64/HEROYI-UKRAYINY.-Rosiysko-ukrainska-viyna.pdf

ГЕРОЇ УКРАЇНИ. Російсько-українська війна / Упоряд.: к.  і.  н. Наталія Гаврилишина; д. і. н., проф. Алла Киридон; кер. автор. колективу та заг. ред. д. і. н., проф. Алли Киридон. Київ : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2023. Вип. 1. 214 c. Видання пропонує статті енциклопедійного формату про Героїв України, які брали участь у російсько-українській війні та здобули найвищу державну нагороду. Статті, що увійшли до цієї збірки, були розміщенні на порталі «Великої української енциклопедії».https://vue.gov.ua/images/5/58/HEROI-UKRAINY.-Rosiisko-ukrainska-viina.-Vypusk-2.pdf
ГЕРОЇ УКРАЇНИ. Російсько-українська війна / Упоряд.: к.  і.  н. Наталія Гаврилишина; д. і. н., проф. Алла Киридон; кер. автор. колективу та заг. ред. д. і. н., проф. Алли Киридон. Київ : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2024. Вип. 2. 154 c.

У нас вже підриваються на мінах.
В полях по обрій брухту і броні.
У нас стрічають люди на колінах
своїх убитих хлопців на війні.
Росли, росли — і виросли хлоп’ята.
Чиїсь кохані і чиїсь сини.
Щоб Україна не була розп’ята,
пішли боротись, — хто ж, як не вони?!
Господь їм сил подвоїв і потроїв.
Здолали все, подужали заброд.
Так виникає нація героїв.
Так постає з населення народ.
Ліна Костенко




8 травня — День пам’яті та перемоги над нацизмому Другій світовій війні.

 Година пам'яті "Пам'ять єднає покоління" до 80-річчя Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Сьогодні вшановуємо всіх, чиє життя забрала Друга світова війна. Пам’ятаємо про цінність миру та перемоги, здобутої у 1939–1945 роках.
Україна вже четвертий рік чинить опір повномасштабній агресії. Тож тепер цю ціну кожен з нас відчуває особливо гостро. Ми дякуємо тим, хто захищав світ тоді, — і тим, хто боронить його зараз.



Історичний репортаж «Чорнобиль в серці України, а біль його по всій Землі».

26 квітня виповнюється 39 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Чорнобиль… Сьогодні це слово знає увесь світ,  «мирний атом» за лічені секунди здолав державні кордони. Чорнобильська трагедія опалила долі мільйонів громадян, породила велику кількість проблем, з плином часу які змінюються, трансформуються, але не зникають. Довідка в цифрах: 
- 500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів;
- 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення; 
- 90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.
Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох наших земляків. Ризикуючи життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу і подальшого розповсюдження радіації. Тому сьогодні складаємо шану мужнім людям, які у трагічний час Чорнобильської катастрофи приборкували ядерну стихію, захищаючи українську землю та увесь світ від смертельної небезпеки. Окрім того, із глибоким сумом схиляємо голови перед світлою пам’яттю героїв, що пожертвували собою заради нас і наших нащадків.
У житті українців Чорнобиль є і буде незагойною раною. Цей день вкотре нагадує про важливість особливих заходів безпеки у сфері використання мирного атома.

Інтерактивний квест до Великодня


Великдень — одне з найважливіших і найсвітліших свят для українців. У 2025 році він припадає на 20 квітня. 
Духовний сенс Великодня - символізує воскресіння Ісуса Христа та перемогу життя над смертю. Для християн це час молитви, духовного очищення та вдячності. У період підготовки до свята багато українців дотримуються Великого посту, який завершується радісним святкуванням Пасхи. У храмах відбуваються святкові літургії, які збирають віруючих разом для спільної молитви та освячення пасхальних кошиків.
Традиції та обряди Великодня в Україні
1. Підготовка пасхального кошика - господині випікають паски — символ воскресіння. Пасхальний кошик також наповнюють іншими традиційними продуктами: писанками, крашанками, ковбасами, сиром, хроном та свічкою. Усе це освячується в церкві на Великдень.
2. Розпис писанок - давнє мистецтво, яке в Україні має сакральне значення. Кожен орнамент має свою символіку: наприклад, зірки символізують гармонію, а хрест — віру. Сучасні майстри продовжують цю традицію, додаючи елементи новітніх технік.
3. Великодній сніданок - родина збирається за святковим столом, розпочинаючи трапезу зі слів: “Христос воскрес!” — “Воістину воскрес!” Освячена їжа символізує благословення для всієї родини.
4. Відвідування рідних - традиційно українці відвідують своїх близьких, дарують писанки та діляться святковими стравами.
Сучасні відтінки свята - у 2025 році Великдень в Україні відзначається на фоні нових викликів та змін. Все більше людей знаходять способи поєднувати традиції з сучасністю:
Онлайн-літургії - для тих, хто не може відвідати церкву, трансляції богослужінь стали важливим способом долучитися до святкувань.
Еко-писанки - все більше українців обирають натуральні барвники для створення крашанок, підтримуючи екологічний рух.
Благодійні ініціативи - Великдень — це час добрих справ. Волонтери організовують акції для допомоги нужденним, передаючи їм пасхальні кошики та святкові страви.
Великдень як символ єднання Святкування Великодня в Україні — це не лише данина релігії, але й спосіб зберегти культурну спадщину. У складні часи це свято об’єднує людей, нагадуючи про силу віри, надії та любові. Воскресіння Христове стає символом оновлення та нових можливостей для всіх
українців.
Інтерактивний квест до Великодня за посиланням
https://docs.google.com/presentation/d/1glNLh-7QSDBfSBat9UG9KG8EHM5x1wmn/edit?usp=sharing&ouid=101763475961243042645&rtpof=true&sd=tru


Міжнародний день дитячої книги - 2 квітня

Свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку (починаючи з 1967) 2 квітня — в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Його започаткували з метою поширення читання книг серед дітей. Відзначення Міжнародного дня дитячого читання – це нагадування про силу дитячої книги збагачувати життя, навчати цінним урокам і розважати.

"Немає казок, кращих за тих, які створює саме життя."
Г.-Х. Андерсен
       Всесвітньо відомий письменник, «король казок», мав дивовижну біографію. Незвичайна обдарованість та працьовитість сина бідного чоботаря та прачки піднесли його твори до вершин письменства. Він об'їздив багато країн, був свідком революцій XIX століття, зустрічався та листувався з видатними людьми своєї доби: Гейне, Дюма, Діккенсом, Лонгфелло та іншими. Андерсен і сам був одним із видатніших митців того часу. Великий датський казкар − Ганс Крістіан Андерсен створив величезну кількість чарівних історій, які любить весь світ.
      Народився Ганс Христіан Андерсен 2 квітня 1805 р. в місті Оденсе у бідній, однак дружній сім'ї ремісника. Батьки тяжко працювали, але всеодно худорлявий Ганс постійно був голодним. Втім, це не заважало йому любити природу, святкові гуляння, карнавали. Ці видовища, а також легенди, які розповідала бабуся, живили уяву хлопчика. У своїй автобіографії «Правдива історія мого життя» (1846) Андерсен писав: «Мій батько виконував усі мої бажання. Я повністю займав його думки і серце, він жив мною. У вихідні він робив для мене збільшуване скло, улаштовував театр, виготовляв малюнки, які можна було змінювати, а з них складати історії». Багато він дізнався з книг, які читав йому батько. Ганс Христіан рано навчився читати, і книжки розкривали йому світ мудрості і краси.
Цікаві факти про Ганса Крістіана Андерсена
    У дитинстві Ганс був дуже неврівноваженою і нервовим. Він гостро сприймав жарти однолітків і у всьому шукав прихований підтекст, яким його нібито хотіли образити. Словом, він бачив негатив навіть там, де її в принципі не було. У зв’язку з цим хлопчика перевели на домашню форму навчання. Педагоги говорили, що перебування серед інших дітей для нього вкрай небажано.
     Ні під час навчання в школі, ні в дорослому житті Андерсен так і не зміг освоїти граматику і не навчився грамотно писати. Він весь час робив помилки, які приводили коректорів і редакторів в подив. Сам письменник своєї безграмотності абсолютно не соромився, для нього було головне творити, і це у нього відмінно виходило.

·  Він пішов від батьків в Копенгаген в 14 років, щоб самостійно отримати освіту. Навчався  у школі з дітьми на 6 років молодших за нього і часто ставав об’єктом насмішок. Не любив ходити на заняття, так як вчителі карали Ганса фізично.
· Спочатку було прийнято вважати, що в основу сюжету «Казки про гидке каченя» лягли події особистого життя автора. Нібито його в дитинстві дражнили і не любили однокласники, у хлопчика не було друзів і йому ні з ким було поділитися своїми переживаннями.
· Андерсен відрізнявся не тільки сильною нервозністю. Дивною була і зовнішність казкаря − худий, високий чоловік з довгими кінцівками.
· Він мріяв стати актором. Це була його дитяча та юнацька мрія, яка збулася не так, як йому хотілося б. Його взяли на роботу, але виключно тому, що пожаліли. Ні єдиної головної ролі актора так і не дали.
· Письменник також мріяв дістати славу драматурга і романіста. Він написав чимало творів для дорослих, але жоден з них так і не став по-справжньому популярним і резонансним.
· Попитом користувалися виключно його казки. Сам данець сильно ображався, якщо його асоціювали з казкарем.
· Розквіт творчості Ганса Крістіана Андерсена припав на другу половину 1830—1840-х років; тоді написано більшість казок, які згодом принесли йому світову славу.
· Андерсен написав понад 150 казок. Його твори перекладені на 135 мов. Серед усіх своїх творів, Андерсену найбільше подобалася казка «Русалонька».
· Він вважав, що не варто закінчувати казки «хеппі-ендом», тоді діти будуть з ранніх років звикати до суворих реалій життя. Відомий жанр, як «Скандинавський нуар», стався саме з творів Андерсена.
· Класик ніколи не був одруженим і не мав дітей. Але бажання створити сім’ю у Андерсена було завжди.
· Андерсен дружив з принцесою Дагмарою, майбутньою імператрицею Марією Федорівною Романової – дружиною Олександра III.
· Андерсен володів даром передбачення і міг розповісти про життя людини після одного погляду.
· Про принцесу Дагмару говорив, що її буде чекати важка доля. Це підтвердилося. У підсумку імператриця втратила чоловіка, синів, владу і матеріальний добробут.
· Ганс Крістіан Андерсен не любив осілий спосіб життя, віддаючи перевагу подорожі. За 70 років життя в тривалих поїздках він відвідав близько 30 країн.
· Цікаво, що Андерсен завжди возив із собою мотузку, оскільки боявся загинути за час пожежі. Він заспокоював себе тим, що якщо пожежа застане його на високому поверсі, він зможе спуститися по мотузці вниз.
· Літератор ніколи не мав свого житла, внаслідок чого зазвичай жив у знайомих або в готелях, хоча він збирав на це все свідоме життя.
· У 1867 році Ганс Крістіан Андерсен отримав чин статського радника і звання почесного громадянина свого рідного міста Оденсе. 
· Коли помер геній, то залишив значний спадок від численних публікацій. Тираж його книг становив більше 100 мільйонів примірників.
· У 1956 році була заснована літературна премія ім. Ганса Крістіана Андерсена за кращі твори для дітей, яка присуджується раз в 2 роки.
· Перу Андерсена належать сотні творів, які користуються великою популярністю і сьогодні, вони стали основою для численних екранізацій, мультфільмів, театральних постановок, балетів тощо.
Ганс Крістіан Андерсен й Україна
У місті Кривий Ріг є вулиця Андерсена. Українською мовою твори Андерсена перекладали Юрій Федькович,  Михайло Старицький, Марія Грінченко, Агатангел Кримський, Оксана Іваненко, Галина Кирпа, Ольга Сенюк та інші.


Ліна Костенко - голос поколінь, легенда з 95 річним стажем

Ювілейна віват - інформина 
Ліні Костенко - 95
"Єдиний, хто
не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати."
Нагадаємо, що, за даними дослідження Ukrainian Reading and Publishing Data 2018, серед сучасних письменників українці найбільше знають Ліну Костенко Цікаві факти про ювіляра дізнаєшся подивившись відео.

14 березня - День українського добровольця

 Щороку 14 березня в Україні відзначають День добровольця. Це свято покликане засвідчити повагу до наших військових і відзначити неймовірну хоробрість чоловіків і жінок, які взяли до рук зброю для захисту держави.
«У цей день, у 2014 році, сотні українців з Майдану об'єдналися в перший добровольчий батальйон, щоб дати відсіч ворогу. Саме добровольці стали тим щитом, який зупинив загрозу тоді й допоміг вистояти у 2022-му.

Вони залишили свої домівки, роботу, повернулисяз-за кордону, взяли зброю не за наказом, а за покликом серця.
 Їхній вибір змінив хід історії.
Честь і подяка від усіх, хто під надійним захистом Українських Добровольців!

Ознайомлення з підручниками у конкурсному відборі у 2024-2025 роках (1,2,3 та 8 класи).

Шановні педагогічні працівники!
Відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору підручників (крім електронних) та посібників для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21 вересня 2021 року № 1001, Український інститут розвитку освіти розпочинає серію заходів з метою всебічного ознайомлення педагогічної громадськості з підручниками, які беруть участь у конкурсному відборі у 2024-2025 роках (1,2,3 та 8 класи).

Зокрема, з 27 лютого по 14 березня 2025 року будуть доступні онлайн-презентації авторських концепцій підручників для 1-го та 2-го класів за покликанням: https://uied.org.ua/konkurs-pidruchnykiv/perelik-pidruchnykiv-navchalnyh-posibnykiv-dlya-zzso-podanyh-na-konkurs-u-2025-roczi-1-2-3-ta-8-klas
У той же час педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти можуть долучитися до обговорення поданих на конкурс електронних версій підручників для 1-го та 2-го класів за покликанням: https://uied.org.ua/konkurs-pidruchnykiv/perelik-pidruchnykiv-navchalnyh-posibnykiv-dlya-zzso-podanyh-na-konkurs-u-2025-roczi-1-2-3-ta-8-klas/
Задля покращення змістового наповнення підручників ми пропонуємо надати пропозиції та зауваження до електронних версій оригінал-макетів підручників на вебплатформі дистанційного навчання «Всеукраїнська школа онлайн», де розміщені електронні версії підручників. Приєднання до колекції всіх підручників для 1 класу, поданих на конкурс, для користувачів, зареєстрованих на вебплатформі Всеукраїнська школа онлайн: https://lms.e-school.net.ua/courses/join/5a7c185f/
Приєднання до колекції всіх підручників для 2 класу, поданих на конкурс, для користувачів, зареєстрованих на вебплатформі Всеукраїнська школа онлайн: https://lms.e-school.net.ua/courses/join/68064580/

Доступ до окремих вебсторінок підручників для незареєстрованих та зареєстрованих користувачів за посиланням: https://znayshov.com/News/Details/perelik_pidruchnykiv_navchalnykh_posibnykiv_dlia_zzso_podanykh_na_konkurs_u_2025_rotsi

ПАМ'ЯТАЄМО. ШАНУЄМО. ВІРИМО

26 лютого - День вшанування пам'яті військовослужбовців та цивільних мешканців Охтирської громади, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації.
26 лютого 2022 року о 13:55 російськими військами було завдано авіаудару по території військового містечка 91-го інженерного полку[9]. В чотириповерхову будівлю казарми влучила перша вакуумна бомба, в санчастину друга[4]. В результаті авіаудару були зруйновані будівлі на території військової частини, почалася пожежа. Також постраждав житловий масив «Дачний» та прилягаючий приватний сектор[10]. Багато людей опинилися під завалами[4]. В результаті удару по військовій частині українських військових було поранено понад 70 військових, багато загиблих.
Оборона МІСТА-ГЕРОЯ УКРАЇНИ ОХТИРКИ – це невід'ємна частина українського спротиву, а незламність Охтирки стала найпершим прикладом героїзму для всього світу.
Російські окупаційні війська впродовж 30 днів обстрілювали з важкої артилерії та скидали бомби на житлові квартали Охтирки. Були пошкоджені та зруйновані сотні житлових будинків, знищені об’єкти критичної інфраструктури.
За масовий героїзм та стійкість громадян, виявлених у захисті міста, Указом Президента України №164/2022 Охтирці, яка стала непоборним форпостом проти подальшого просування російської армії в глиб території України, присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України».


Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki


25 лютого - День народження Лесі Українки. День української жінки

Роки життя - Сб 25 Лютого 1871 р. (Новоград-Волинськ) 
– Пт 01 Серпня 1913 р. (Похована в Києві )
25 лютого ми відзначаємо день народження видатної української поетеси, письменниці та громадської діячки Лесі Українки. Її творчість, сповнена незламного духу та любові до України, є неоціненним внеском у нашу культуру.

Саме тому, на честь цієї величної постаті, пропонується відзначати День української жінки 25 лютого. Це свято, яке у 2023 році започаткували як альтернативу радянському 8 березня, щоб вшанувати силу, незалежність і внесок українок у розвиток суспільства.

Леся Українка, справжнє ім'я якої Лариса Косач, народилася 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському (нині Звягель). Вона була надзвичайно обдарованою, знала багато мов і залишила після себе величезну творчу спадщину. Її життя стало символом незламності українського духу.
У цей день ми згадуємо не лише Лесю Українку, а й інших видатних українок, які зробили значний внесок в історію, культуру, науку, політику та оборону нашої країни.
Приєднуйтесь до відзначення Дня української жінки 25 лютого, щоб вшанувати наших неймовірних жінок! Ознайомитись із життям і творчістю поетеси читачам допоможе лепбук в шкільній бібліотеці.
Альбом про неймовірну Лесю Українку дивись
ЦКАВІ ФАКТИ ПРО ЛЕСЮ УКРАЇНКУ
 Якби Леся жила в наш час, її б віднесли до дітей індіго. Читати навчилась вона в 4 роки, в 5 – почала писати драматичні твори, а у 9 – написала перший вірш «Надія».

В 10 років у дівчинки почалися серйозні проблеми зі здоров’ям: у Лесі Українки діагностували туберкульоз кісток, їй доводилося лежати з загіпсованими руками і ногою довгими місяцями. Через хворобу, з однієї руки були видалено частину кісток, що поставило хрест на музичній кар’єрі, хоча вона неймовірно талановито грала на роялі. Грати її вчила спочатку її тітка, яку Леся дуже любила, а згодом перша дружина Миколи Лисенка — Ольга Оконор. Вона не просто грала на фортепіано, вона імпровізувала.

Леся Українка сама вивчила більше 10 мов – європейські і слов’янські мови (французьку, німецьку, італійську, англійську, польську, болгарську, латину, грецьку та ін.).
Уже в 12 років Леся Українка зайнялася перекладом книги «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя, її почали друкувати в українських літературних журналах.
Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять.

У 19 років написала підручник «Стародавня історія східних народів» для сестер. Вже в цьому віці вона активно займалася перекладами творів Байрона, Шекспір, Гоголя, Міцкевича, Гейне, Гюго, Гомера та ін.
У 26 років в Ялті вона познайомилася з журналістом-білорусом Сергієм Мержинським, який як і вона боровся із туберкульозом. Навіть сьогодні ці хвороби вважаються тяжкими, а тоді були невиліковними. Батьки були проти стосунків дочки з смертельно хворим чоловіком, та Леся поїхала доглядати коханого. Хлопець помер у дівчини на руках. Після його смерті вона довго не знімала траурної одежі, незважаючи на офіційне подальше заміжжя. Її переживання лягли в основу поеми «Одержима».

Леся Українка любила природу, обожнювала сама сидити квіти. А вершина її творчості неймовірний твір «Лісова пісню». Цей твір про природу було написано лише за 12 днів!!!

Мало хто знає, що Леся неймовірно малювала. Її називали першою жінкою-мариністкою (малювала море) в нашому образотворчому мистецтві. Нажаль, збереглася лише одна її картина.

Леся Українка знаходилася під негласним наглядом поліції, і цензура не раз забороняла її твори. Більшість своїх робіт вона публікувала за кордоном – в Берліні, Дрездені, Празі, Відні.

Неймовірним фактом було те, що в останні роки очі поетеси змінили свій колір. Вони з темно–сірих стали насичено–блакитними. Це дуже дивувало всіх її знайомих . Про цей маловідомий факт згадує у листах її мати Олена Пчілка, яка була з дочкою до її останніх хвилин.

Ім’я Лесі Українки носять велика кількість площ, вулиць, театрів, вишів, установ та підприємств в Україні, зокрема Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки міста Львова.
Її життя і творчість вивчає Науково-дослідний інститут Лесі Українки.
На її честь названо астероїд 2616 Леся.
У 1971 році за рішенням міжнародної організації ЮНЕСКО 100-річчя з дня народження Лесі Українки святкувалося в Усьому світі.
Леся Українка внесла в нашу мову такі слова, як «напровесні» та «промінь».
Джерело:https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-lesyu-ukrayinku