}

Пошук у блозі

Міжнародний день дитячої книги - 2 квітня

Свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку (починаючи з 1967) 2 квітня — в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Його започаткували з метою поширення читання книг серед дітей. Відзначення Міжнародного дня дитячого читання – це нагадування про силу дитячої книги збагачувати життя, навчати цінним урокам і розважати.

"Немає казок, кращих за тих, які створює саме життя."
Г.-Х. Андерсен
       Всесвітньо відомий письменник, «король казок», мав дивовижну біографію. Незвичайна обдарованість та працьовитість сина бідного чоботаря та прачки піднесли його твори до вершин письменства. Він об'їздив багато країн, був свідком революцій XIX століття, зустрічався та листувався з видатними людьми своєї доби: Гейне, Дюма, Діккенсом, Лонгфелло та іншими. Андерсен і сам був одним із видатніших митців того часу. Великий датський казкар − Ганс Крістіан Андерсен створив величезну кількість чарівних історій, які любить весь світ.
      Народився Ганс Христіан Андерсен 2 квітня 1805 р. в місті Оденсе у бідній, однак дружній сім'ї ремісника. Батьки тяжко працювали, але всеодно худорлявий Ганс постійно був голодним. Втім, це не заважало йому любити природу, святкові гуляння, карнавали. Ці видовища, а також легенди, які розповідала бабуся, живили уяву хлопчика. У своїй автобіографії «Правдива історія мого життя» (1846) Андерсен писав: «Мій батько виконував усі мої бажання. Я повністю займав його думки і серце, він жив мною. У вихідні він робив для мене збільшуване скло, улаштовував театр, виготовляв малюнки, які можна було змінювати, а з них складати історії». Багато він дізнався з книг, які читав йому батько. Ганс Христіан рано навчився читати, і книжки розкривали йому світ мудрості і краси.
Цікаві факти про Ганса Крістіана Андерсена
    У дитинстві Ганс був дуже неврівноваженою і нервовим. Він гостро сприймав жарти однолітків і у всьому шукав прихований підтекст, яким його нібито хотіли образити. Словом, він бачив негатив навіть там, де її в принципі не було. У зв’язку з цим хлопчика перевели на домашню форму навчання. Педагоги говорили, що перебування серед інших дітей для нього вкрай небажано.
     Ні під час навчання в школі, ні в дорослому житті Андерсен так і не зміг освоїти граматику і не навчився грамотно писати. Він весь час робив помилки, які приводили коректорів і редакторів в подив. Сам письменник своєї безграмотності абсолютно не соромився, для нього було головне творити, і це у нього відмінно виходило.

·  Він пішов від батьків в Копенгаген в 14 років, щоб самостійно отримати освіту. Навчався  у школі з дітьми на 6 років молодших за нього і часто ставав об’єктом насмішок. Не любив ходити на заняття, так як вчителі карали Ганса фізично.
· Спочатку було прийнято вважати, що в основу сюжету «Казки про гидке каченя» лягли події особистого життя автора. Нібито його в дитинстві дражнили і не любили однокласники, у хлопчика не було друзів і йому ні з ким було поділитися своїми переживаннями.
· Андерсен відрізнявся не тільки сильною нервозністю. Дивною була і зовнішність казкаря − худий, високий чоловік з довгими кінцівками.
· Він мріяв стати актором. Це була його дитяча та юнацька мрія, яка збулася не так, як йому хотілося б. Його взяли на роботу, але виключно тому, що пожаліли. Ні єдиної головної ролі актора так і не дали.
· Письменник також мріяв дістати славу драматурга і романіста. Він написав чимало творів для дорослих, але жоден з них так і не став по-справжньому популярним і резонансним.
· Попитом користувалися виключно його казки. Сам данець сильно ображався, якщо його асоціювали з казкарем.
· Розквіт творчості Ганса Крістіана Андерсена припав на другу половину 1830—1840-х років; тоді написано більшість казок, які згодом принесли йому світову славу.
· Андерсен написав понад 150 казок. Його твори перекладені на 135 мов. Серед усіх своїх творів, Андерсену найбільше подобалася казка «Русалонька».
· Він вважав, що не варто закінчувати казки «хеппі-ендом», тоді діти будуть з ранніх років звикати до суворих реалій життя. Відомий жанр, як «Скандинавський нуар», стався саме з творів Андерсена.
· Класик ніколи не був одруженим і не мав дітей. Але бажання створити сім’ю у Андерсена було завжди.
· Андерсен дружив з принцесою Дагмарою, майбутньою імператрицею Марією Федорівною Романової – дружиною Олександра III.
· Андерсен володів даром передбачення і міг розповісти про життя людини після одного погляду.
· Про принцесу Дагмару говорив, що її буде чекати важка доля. Це підтвердилося. У підсумку імператриця втратила чоловіка, синів, владу і матеріальний добробут.
· Ганс Крістіан Андерсен не любив осілий спосіб життя, віддаючи перевагу подорожі. За 70 років життя в тривалих поїздках він відвідав близько 30 країн.
· Цікаво, що Андерсен завжди возив із собою мотузку, оскільки боявся загинути за час пожежі. Він заспокоював себе тим, що якщо пожежа застане його на високому поверсі, він зможе спуститися по мотузці вниз.
· Літератор ніколи не мав свого житла, внаслідок чого зазвичай жив у знайомих або в готелях, хоча він збирав на це все свідоме життя.
· У 1867 році Ганс Крістіан Андерсен отримав чин статського радника і звання почесного громадянина свого рідного міста Оденсе. 
· Коли помер геній, то залишив значний спадок від численних публікацій. Тираж його книг становив більше 100 мільйонів примірників.
· У 1956 році була заснована літературна премія ім. Ганса Крістіана Андерсена за кращі твори для дітей, яка присуджується раз в 2 роки.
· Перу Андерсена належать сотні творів, які користуються великою популярністю і сьогодні, вони стали основою для численних екранізацій, мультфільмів, театральних постановок, балетів тощо.
Ганс Крістіан Андерсен й Україна
У місті Кривий Ріг є вулиця Андерсена. Українською мовою твори Андерсена перекладали Юрій Федькович,  Михайло Старицький, Марія Грінченко, Агатангел Кримський, Оксана Іваненко, Галина Кирпа, Ольга Сенюк та інші.


Ліна Костенко - голос поколінь, легенда з 95 річним стажем

Ювілейна віват - інформина 
Ліні Костенко - 95
"Єдиний, хто
не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати."
Нагадаємо, що, за даними дослідження Ukrainian Reading and Publishing Data 2018, серед сучасних письменників українці найбільше знають Ліну Костенко Цікаві факти про ювіляра дізнаєшся подивившись відео.

14 березня - День українського добровольця

 Щороку 14 березня в Україні відзначають День добровольця. Це свято покликане засвідчити повагу до наших військових і відзначити неймовірну хоробрість чоловіків і жінок, які взяли до рук зброю для захисту держави.
«У цей день, у 2014 році, сотні українців з Майдану об'єдналися в перший добровольчий батальйон, щоб дати відсіч ворогу. Саме добровольці стали тим щитом, який зупинив загрозу тоді й допоміг вистояти у 2022-му.

Вони залишили свої домівки, роботу, повернулисяз-за кордону, взяли зброю не за наказом, а за покликом серця.
 Їхній вибір змінив хід історії.
Честь і подяка від усіх, хто під надійним захистом Українських Добровольців!

Ознайомлення з підручниками у конкурсному відборі у 2024-2025 роках (1,2,3 та 8 класи).

Шановні педагогічні працівники!
Відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору підручників (крім електронних) та посібників для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21 вересня 2021 року № 1001, Український інститут розвитку освіти розпочинає серію заходів з метою всебічного ознайомлення педагогічної громадськості з підручниками, які беруть участь у конкурсному відборі у 2024-2025 роках (1,2,3 та 8 класи).

Зокрема, з 27 лютого по 14 березня 2025 року будуть доступні онлайн-презентації авторських концепцій підручників для 1-го та 2-го класів за покликанням: https://uied.org.ua/konkurs-pidruchnykiv/perelik-pidruchnykiv-navchalnyh-posibnykiv-dlya-zzso-podanyh-na-konkurs-u-2025-roczi-1-2-3-ta-8-klas
У той же час педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти можуть долучитися до обговорення поданих на конкурс електронних версій підручників для 1-го та 2-го класів за покликанням: https://uied.org.ua/konkurs-pidruchnykiv/perelik-pidruchnykiv-navchalnyh-posibnykiv-dlya-zzso-podanyh-na-konkurs-u-2025-roczi-1-2-3-ta-8-klas/
Задля покращення змістового наповнення підручників ми пропонуємо надати пропозиції та зауваження до електронних версій оригінал-макетів підручників на вебплатформі дистанційного навчання «Всеукраїнська школа онлайн», де розміщені електронні версії підручників. Приєднання до колекції всіх підручників для 1 класу, поданих на конкурс, для користувачів, зареєстрованих на вебплатформі Всеукраїнська школа онлайн: https://lms.e-school.net.ua/courses/join/5a7c185f/
Приєднання до колекції всіх підручників для 2 класу, поданих на конкурс, для користувачів, зареєстрованих на вебплатформі Всеукраїнська школа онлайн: https://lms.e-school.net.ua/courses/join/68064580/

Доступ до окремих вебсторінок підручників для незареєстрованих та зареєстрованих користувачів за посиланням: https://znayshov.com/News/Details/perelik_pidruchnykiv_navchalnykh_posibnykiv_dlia_zzso_podanykh_na_konkurs_u_2025_rotsi

ПАМ'ЯТАЄМО. ШАНУЄМО. ВІРИМО

26 лютого - День вшанування пам'яті військовослужбовців та цивільних мешканців Охтирської громади, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації.
26 лютого 2022 року о 13:55 російськими військами було завдано авіаудару по території військового містечка 91-го інженерного полку[9]. В чотириповерхову будівлю казарми влучила перша вакуумна бомба, в санчастину друга[4]. В результаті авіаудару були зруйновані будівлі на території військової частини, почалася пожежа. Також постраждав житловий масив «Дачний» та прилягаючий приватний сектор[10]. Багато людей опинилися під завалами[4]. В результаті удару по військовій частині українських військових було поранено понад 70 військових, багато загиблих.
Оборона МІСТА-ГЕРОЯ УКРАЇНИ ОХТИРКИ – це невід'ємна частина українського спротиву, а незламність Охтирки стала найпершим прикладом героїзму для всього світу.
Російські окупаційні війська впродовж 30 днів обстрілювали з важкої артилерії та скидали бомби на житлові квартали Охтирки. Були пошкоджені та зруйновані сотні житлових будинків, знищені об’єкти критичної інфраструктури.
За масовий героїзм та стійкість громадян, виявлених у захисті міста, Указом Президента України №164/2022 Охтирці, яка стала непоборним форпостом проти подальшого просування російської армії в глиб території України, присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України».


Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki


25 лютого - День народження Лесі Українки. День української жінки

Роки життя - Сб 25 Лютого 1871 р. (Новоград-Волинськ) 
– Пт 01 Серпня 1913 р. (Похована в Києві )
25 лютого ми відзначаємо день народження видатної української поетеси, письменниці та громадської діячки Лесі Українки. Її творчість, сповнена незламного духу та любові до України, є неоціненним внеском у нашу культуру.

Саме тому, на честь цієї величної постаті, пропонується відзначати День української жінки 25 лютого. Це свято, яке у 2023 році започаткували як альтернативу радянському 8 березня, щоб вшанувати силу, незалежність і внесок українок у розвиток суспільства.

Леся Українка, справжнє ім'я якої Лариса Косач, народилася 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському (нині Звягель). Вона була надзвичайно обдарованою, знала багато мов і залишила після себе величезну творчу спадщину. Її життя стало символом незламності українського духу.
У цей день ми згадуємо не лише Лесю Українку, а й інших видатних українок, які зробили значний внесок в історію, культуру, науку, політику та оборону нашої країни.
Приєднуйтесь до відзначення Дня української жінки 25 лютого, щоб вшанувати наших неймовірних жінок! Ознайомитись із життям і творчістю поетеси читачам допоможе лепбук в шкільній бібліотеці.
Альбом про неймовірну Лесю Українку дивись
ЦКАВІ ФАКТИ ПРО ЛЕСЮ УКРАЇНКУ
 Якби Леся жила в наш час, її б віднесли до дітей індіго. Читати навчилась вона в 4 роки, в 5 – почала писати драматичні твори, а у 9 – написала перший вірш «Надія».

В 10 років у дівчинки почалися серйозні проблеми зі здоров’ям: у Лесі Українки діагностували туберкульоз кісток, їй доводилося лежати з загіпсованими руками і ногою довгими місяцями. Через хворобу, з однієї руки були видалено частину кісток, що поставило хрест на музичній кар’єрі, хоча вона неймовірно талановито грала на роялі. Грати її вчила спочатку її тітка, яку Леся дуже любила, а згодом перша дружина Миколи Лисенка — Ольга Оконор. Вона не просто грала на фортепіано, вона імпровізувала.

Леся Українка сама вивчила більше 10 мов – європейські і слов’янські мови (французьку, німецьку, італійську, англійську, польську, болгарську, латину, грецьку та ін.).
Уже в 12 років Леся Українка зайнялася перекладом книги «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя, її почали друкувати в українських літературних журналах.
Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять.

У 19 років написала підручник «Стародавня історія східних народів» для сестер. Вже в цьому віці вона активно займалася перекладами творів Байрона, Шекспір, Гоголя, Міцкевича, Гейне, Гюго, Гомера та ін.
У 26 років в Ялті вона познайомилася з журналістом-білорусом Сергієм Мержинським, який як і вона боровся із туберкульозом. Навіть сьогодні ці хвороби вважаються тяжкими, а тоді були невиліковними. Батьки були проти стосунків дочки з смертельно хворим чоловіком, та Леся поїхала доглядати коханого. Хлопець помер у дівчини на руках. Після його смерті вона довго не знімала траурної одежі, незважаючи на офіційне подальше заміжжя. Її переживання лягли в основу поеми «Одержима».

Леся Українка любила природу, обожнювала сама сидити квіти. А вершина її творчості неймовірний твір «Лісова пісню». Цей твір про природу було написано лише за 12 днів!!!

Мало хто знає, що Леся неймовірно малювала. Її називали першою жінкою-мариністкою (малювала море) в нашому образотворчому мистецтві. Нажаль, збереглася лише одна її картина.

Леся Українка знаходилася під негласним наглядом поліції, і цензура не раз забороняла її твори. Більшість своїх робіт вона публікувала за кордоном – в Берліні, Дрездені, Празі, Відні.

Неймовірним фактом було те, що в останні роки очі поетеси змінили свій колір. Вони з темно–сірих стали насичено–блакитними. Це дуже дивувало всіх її знайомих . Про цей маловідомий факт згадує у листах її мати Олена Пчілка, яка була з дочкою до її останніх хвилин.

Ім’я Лесі Українки носять велика кількість площ, вулиць, театрів, вишів, установ та підприємств в Україні, зокрема Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки міста Львова.
Її життя і творчість вивчає Науково-дослідний інститут Лесі Українки.
На її честь названо астероїд 2616 Леся.
У 1971 році за рішенням міжнародної організації ЮНЕСКО 100-річчя з дня народження Лесі Українки святкувалося в Усьому світі.
Леся Українка внесла в нашу мову такі слова, як «напровесні» та «промінь».
Джерело:https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-lesyu-ukrayinku

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови

Щорічно 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови, запроваджений у листопаді 1999 року згідно з тридцятою сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.Причиною встановлення свята є події 1952 року, коли тогочасна влада Пакистану проголосила єдиною державною мовою урду, яка була рідною лише для 3 % населення. Саме 21 лютого 1952 року під час протесту в місті Дакка поліція та військові вбили кількох студентів-демонстрантів.

Після проголошення незалежності Бангладешу (Східний Пакистан) 1971 року у цей день почали вшановувати пам'ять полеглих за рідну мову. За пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. Україна почала його відзначати з 21 лютого 2000 року.
Сьогодні у світі існує близько 6000 мов, і майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати понад 30% носіїв мови.
У цей день ЮНЕСКО рекомендує країнам проводити інформаційні заходи для пропагування мовного та культурного різноманіття, щоб спонукати людей до збереження рідної мови, навіть якщо мовами їхнього повсякденного спілкування є інші.

Є прості способи перевірити свої знання та підтягнути українську мову.

 Долучайся до інтерактивної презентації:

Герб України — символ державності, який пройшов крізь віки

Сьогодні, 19 лютого, українці відзначають День Державного Герба. Нагадаємо, що1992 року – тридцять три роки тому було затверджено Малий державний Герб України, один із трьох офіційних символів нашої держави. Центральною геральдичною фігурою герба є Тризуб Володимира Великого, князя Київського.
Довідка Слово “герб” (походить від німецького erbe – спадок)  спадковий знак, поєднання фігур і предметів, що виражає історичні традиції власника. Державний Герб – це символ, який презентує певну країну як суверенну незалежну державу, офіційна емблема, зображувана на офіційних документах, печатках, грошових знаках держави. 
Тризуб — це головний символ України.
Мабуть, кожен українець чув версію, що наш герб – це імена великих правителів Києва: Володимира, Ольги та Ярослава, запечатаних у слові ВОЛЯ, але наукового пояснення цьому нема. В новітній історії ця назва з'явилася лише у 1917 році з легкої руки Михайла Грушевського, першого президента України.
Від третього тисячоліття до н.е. до сьогодні
Довідка Тризуб був відомий в доісторичну епоху, його сліди виявлено на українському Поділлі, що датуються III тисячоліттям до нашої ери. 
З найдавніших часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Є понад сорок версій, що пояснюють походження тризуба. Одна з найрозповсюдженіших говорить, що цей давній знак є містичним символом тривимірності світу.
Тризуб – в культурі інших народів. Первісно слово тризуб (за санскритом - мова арійської цивілізації в Індії, від якої беруть початок усі індоєвропейські мови) вимовлялося як ТРІ-СУБГУТА (trі-subhuta), що означає три благодаті Господні, або ж три великі щастя. В Індії є бронзова статуя Великої Богині Матері, яка у правій руці тримає тризуб, вона знаходиться на горі з трьома вершинами, яку символічно називають «Трикута». В національній символіці Індії також присутній елемент, який називається «тришуб» і нагадує український тризуб. Також єгиптяни вірили, що світ складається з трьох зв’язаних рівнів: підземного, земного та небесного. Окрім того, людина містить в собі три важливі елементи: тіло, дух та розум. Кожне явище у Всесвіті має три основні стадії — появу, розвиток і знищення.Трійця (тризуба) посідає одне з перших місць серед символів світобудови. 
Секрет тризуба полягає саме у магічному числі “три”.  Наш світ має триєдину структуру: вогонь, вода, земля; три напрями виміру – ширина, довжина, височина, які дають об’єм і простір нашого світу. Три кольори (синій, жовтий і червоний) створюють всю гаму барв веселки. Віра, надія, любов; Інь, Янь, Ци; Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий - завжди три рівноправні сили, що походять від Абсолюту. Тризуб має спільну основу (символ Абсолюту-першооснова світу), ліву фігуру (символ батьківського полюсу), симетричну праву фігуру (символ материнського полюсу) і центральну фігуру (символ дитяти). Виходячи з інформативної ролі цього знака, можна твердити, що жодна держава у світі не має настільки змістовного й такого древнього герба.
Мозаїка святого князя
Володимира Київського
у ватиканському соборі святого 
Петра у Римі з зображенням
золотого Тризуба з хрестом
Однак не будемо забувати, що тризуб – доісторичний, язичницький символ. Герб (Тризуб, Триглав, Трійця) – символ Божественного світу. Тому князі брали його за ознаку влади, проголошуючи себе намісником Бога на землі. Так Тризуб зображений на скіфських монетах, був символом тисячолітньої Боспорської держави, наступницею якої стала держава Києворуська. Наприклад, князь Володимир Великий, який правив Руссю, використовував тризуб на своїх золотих і срібних монетах, а також залишив його відбитки на цеглинах у великих храмах. Одну таку цеглину знайшли в Києві у Десятинній церкві, яка була побудована понад 1000 років тому! Уявляєте, наскільки давній цей символ?
Більше цікавих фактів про історію державного символу герба України ви зможете дізнатися із відео за посиланням:
 https://www.youtube.com/watch?v=O6H6BqbJ-RE,  а читачів бібліотеки очікують цікаві книги про історію виникнення Тризуба.
Наш герб, наша святиня, має давню та величну історію, він народжений із споконвічного народного прагнення до волі та незалежності. Національний символ, що уособлює тисячолітній зв’язок поколінь – минувшини, сьогодення та майбутнього.
Сьогодні тризуб – не лише історична пам’ять, а й уособлення єдності, сили та незалежності України. У час великої війни він набув ще глибшого значення, ставши символом незламності українського народу.
Він на шевронах наших захисників, у серцях волонтерів, на прапорах, що майорять над визволеними містами. Як і століття тому, він об’єднує всіх, хто вірить у перемогу, у відродження країни та її майбутнє.
Попри всі виклики, тризуб залишається символом нашої стійкості. Україна вистоїть, бо її народ – єдиний, сильний і непереможний.

Шануймо наші державні символи! Не дамо нікому знищити, загарбати нашу Українську волю, силу духу, нашу незалежність!

За основу статті взято матеріали з Електронної бібліотеки України. Енциклопедії.

Всесвітній день читання вголос (World Read Aloud Day) #WorldReadAloudDay


 Книжковий бібліоефір «Читай, щоб світ зробити кращим» (до Всесвітнього дня читання вголос)#WorldReadAloudDay

Щорічно у першу середу лютого світ відзначає цікаве і молоде свято – Всесвітній день читання вголос (World Read Aloud Day). Цю подію започаткував міжнародний освітній проєкт «LitWorld» у 2010 році. Головна мета – залучити учасників освітнього процесу до читання, донести красу літературного слова.

Активно цей день підтримали учні 3-5 класу, разом завідувачкою бібліотеки Єременко В.О.

Діти мали змогу прочитати вголос книги, разом обговорити прочитане, відгадати загадки, пограти в цікаву гру. Було весело, пізнавально та дуже корисно!!!

Бій під Крутами в історичній пам’яті

Інформаційна медіа година    Крути – важка важлива перемога 
                                                                  "Історія – це не стільки минуле, скільки наше майбутнє".          Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії визвольної боротьби 1917-1921 років. Під Крутами 29 січня 1918 відбувся бій більшовицьких військ генерала Муравйова із загонами УНР. Місце бою - поле біля залізничної станції Крути (Чернігівщина, за 130 км від Києва). 4-тисячній російській армії протистояло близько 600 українських вояків, із яких понад три сотні – національно свідомі київські студенти і гімназисти. Чому цей бій змінив хід новітньої історії України? Дізнавайтесь у подкасті #Подіїзісторії 

Пам’ятаймо про тих, хто боровся за рідну землю й за становлення української державності!