Андрій Кокотюха – відомий український письменник ювіляр

 17 листопада відзначає 50-річний ювілей сучасний український письменник Андрій Кокотюха. 

Андрій Анатолійович Кокотюха  народився в 1970 році в м. Ніжині. Перший  художній  твір – бойовик  із  життя  лісових  звірят ;) написав  у  віці  7 років. Власне, «художні»  якості  цього  твору  досі  ніким  не  оцінені. До  12  років  читав і  писав  лише  казки. Мріяв  стати  бібліотекарем!  Працював  збиральником  меблів, різноробочим  та  муляром  на  будівництві. Закінчив  факультет  журналістики  Київського  університету ім. Т. Шевченка. Після  урочистого  отримання  диплому  відразу  почав  мати  справу  с пресою: три  місяці  продавав  газети  й  журнали  в електричках)

Перше оповідання було опубліковане 1987 року. У  1991  році  написав  повість «Шлюбні  ігрища  жаб», завдяки  якій  став  одним  з  відомих  сучасних  українських  письменників. У  2012  році  отримав  відзнаку  «Золотий  письменник  України» – як  автор, чий  сукупний  тираж  перейшов  позначку   200   тисяч  примірників. Кокотюха – цікавий  дядечко! Наприклад,   він   крутий читач) За  рік  може  прочитати  до  90  книг! Обов’язкове  правило  письменника – читати  100  сторінок  в  день.

 А   ще… він  справжнісінький  Шумахер  серед  письменників! Детектив “Таємне  джерело” Андрій  Кокотюха   написав  за  28  днів! За  4 години  може  написати  20  тисяч знаків, це  32  сторінки  в  книзі !!! Кокотюха – такий   собі  Universal  Soldier ! Сам  він  каже  так: «…я усюди працюю, мене не  годує  література, годує  кіно, телебачення, журналістика».  От  ви  в  курсі, що  Кокотюха  писав  сценарій  для  реаліті - шоу  «Голос країни»?..На  каналі  ICTV  писав сценарії  для документального фільму «Кримінальні  історії»?.. Брав участь  у «Паралельному світі»  на СТБ?… От  і  ми  ні сном  ні  духом))) Про  що  пише? Здогадайтеся з назв творів;) Пише і спілкується  він  розкуто, незалежно,«стьобно - гостро»;)) 

Кокотюха – трудоголік, строчить без передиху, має моторний стиль. Вигадливий. Дотепний. Відгуки  про Кокотюху, м’яко кажучи, неоднозначні. Тут  і  позитива,  і  негатива  доста) Але… позитивні  все одно  лідирують ! А  негативні  добряче пасуть  задніх) Взагалі  то, щоб  мати  свою  думку, треба вигадливого Кокотюху  читати!

Таємниця козацького скарбу

https://royallib.com/book/kokotyuha_andry/tamnitsya_kozatskogo_skarbu.html

Стою на позиції, що читання само по собі є процесом обов’язковим, так само, як фізична культура обов’язкова, і їсти кожен день теж обов’язково. Шкільна програма, так само як і вузівська, повинна заохочувати до вивчення і до популяризації літератури і читання як такого, а не фокусуватися на окремих авторах... я вважаю, що вчити думати важливіше, ніж змушувати читати того чи іншого автора по програмі, бо це не точна наука, де 2х2=4, це гуманітарна дисципліна, де дуже багато відтінків. І треба, щоб люди, гуманітарії вчилися думати самі, і якщо вони стануть потім педагогами – вчили думати інших, давали вибір і альтернативу. В цьому я бачу культурну освіту кожної людини. 

І якщо аудиторія вимагає історичних романів, я не можу не торкатися таких тем.Будь-яку книгу я пишу з кінця.  Спочатку я придумую фінал, а потім пишу, чим ця історія могла б початися. Танцюю, як закінчую чергову книгу.

Людина народжена вільною, і ситуація несвободи для неї дика. Існують універсальні формули, які українцям теж не чужі, а це –любов, боротьба і перемога...