Віртуальна книжкова виставка - портрет
І.БІОГРАФІЯ
Оксана Дмитрівна - дочка журналіста та письменника Дмитра Олексійовича Іваненка і вчительки Лідії Миколаївни, сестра фізика-теоретика Дмитра Іваненка. В їхньому домі бабуся вела репетиторство з німецької та французької, мама – з інших предметів.
Дмитро й Оксана радо сиділи на цих уроках. Чи варто дивуватися, що в чотири роки дівчинка могла читати, незабаром – писати, а в шість років почала видавати власний рукописний журнал «Гриб».
Оксана мріяла стати вчителькою. Тому, коли в роки першої світової війни, мати організувала безкоштовну школу для біженців і робітників, дівчинка охоче допомагала їй у цій роботі.
А далі була гімназія, потім робітнича школа. У 1922 року Оксанка вступила до Полтавського інституту народної освіти. Збувається її мрія стати педагогом. Вдень вона працює в дитячому будинку, увечері – вчиться. Художньої літератури для дітей не вистачало і 16-річна Оксана пише для своїх маленьких вихованців вірші, казки, оповідання, п'єси. Навчаючись, публікує перші оповідання в журналі «Червоні діти» (1925р).
Після закінчення навчання, Оксана Дмитрівна деякий час керує секцією дитячої літератури при інституті, налагоджує тісні зв’язки з дитячими бібліотеками, запрошує письменників на обговорення проблем дитячої літератури. Незабаром Оксану Дмитрівну запросили редактором у видавництво «Молодий більшовик», і вона відразу зрозуміла — оце її справжнє місце в житті: писати, організовувати, боротися за дитячу літературу.
У 1933 році Оксана Іваненко друкує першу казку «Сандалики, повна скорість!». За успіхи в розвитку дитячої літератури у 1939 р. письменницю було нагороджено орденом «Знак пошани».
Друга Світова війна не обминула сім’ю Оксани Іваненко: не повернувся з фронту чоловік (він загинув під Києвом у сорок першому). Евакуювавшись з малими дітьми і хворим батьком до Свердловська продовжувала писати, виступала по радіо. Восени сорок третього року Оксана Дмитрівна з дітьми, вже без батька, переїздить у Москву, а навесні сорок четвертого повертається у рідний Київ.
З 1947 по 1951 роки Оксана Дмитрівна була головним редактором журналу «Барвінок». 1974 року за здобутки в галузі дитячої літератури Оксана Іваненко стала лауреатом літературної премії імені Лесі Українки за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи»,та «Лісові казки».
Відома Оксана Дмитрівна і як перекладачка з російської, датської, французької мов. Особливо багато зробила вона для перекладу і популяризації казок Г. Х. Андерсена та братів Ґрімм.
За життя письменниці вийшло в світ близько 50 книжок для юних читачів. Серед них романи: «Марія», «Тарасові шляхи», повісті: «Друкар книжок небачених», «Рідні діти», «Богдан Хмельницький», казки: «Великі очі», «Лісові казки», «Куди літав журавлик», «Чудесна квітка», «Три бажання», оповідання: «Пошта прийшла», «Школа», «Життя коло смерті», «Чорний шлях», «Води з кринички» та інші.
17 грудні 1997 року на 92 році життя полинула у вічність душа майстрині художнього слова – Оксани Дмитрівни Іваненко. Похована на Байковому кладовищі.
- «Друкар книжок небачених» (1947, про Івана Федоровича);
- «Рідні діти» (1951);
- «Богдан Хмельницький» (1954);
- «Великий шум» (1967).
- «Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; про Тараса Шевченка);
- «Марія» (1973, 1988; про Марка
Вовчка).
- «Тургенєв» Андре Моруа — книга про Івана Тургенєва та російську культуру 19 сторіччя з європейського погляду. Цей переклад вийшов 1977 року значно раніше російського;
- «Малахітова шкатулка» Павла Бажова — з російської (1979);
- «Сліпий музикант», «Діти підземелля» Володимира Короленка — з російської;
- Казки Ганса Крістіана Андерсена — з данської.
- Казки братів Грімм — з німецької.
"Тарасові шляхи"
Оксана Дмитрівна Іваненко: біографічні відомості.
Роман Оксани Іваненко «Марія» як перша художня полотнина про класика української літератури Марко Вовчка
Розповідь Оксани Іваненко про історію написання роману «Марія»
Ораз Міста у творчості О. Іваненко (на матеріалі казки «Чарівна квітка»)
Доля Оксани Іваненко
Уроки доброти Оксани Іваненко
Вислови Оксани Іваненко
WEB-БІБЛІОГРАФІЯ
Всі ми родом з дитинства : Оксана Іваненко [Електронний ресурс] // НБУшка : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://nbukids.wordpress.com/2011/04/13/всі-ми-родом-з-дитинства-оксана-іванен/. – Заголовок з екрану.
Іваненко Оксана Дмитрівна [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Іваненко_Оксана_Дмитрівна. – Заголовок з екрану.
Оксана Іваненко [Електронний ресурс] // Біографії : [веб-сайт]. – Режим доступу : www.ukrlit.vn.ua/biography/ivanenko1.html. – Заголовок з екрану.
Оксана Іваненко [Електронний ресурс] // Письменники України : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://bobrino24.ucoz.ru/publ/izvestnye_ukrainskie_pisateli/oksana_ivanenko/1-1-0-33. – Заголовок з екрану.
Творчість О. Д. Іваненко [Електронний ресурс] // УкрЛіб : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.ukrlib.com.ua/referats/printout.php?id=72. – Заголовок з екрану.
Джерело: https://oksanaivanenko.wordpress.com/#b8