Водохреща, Хрещення Господнє, Йордан і Богоявлення – релігійне свято, котре православні та греко-католики святкують 19
січня.
Третє велике свято різдвяно-новорічного циклу завершує Святки – 12 днів
Коляди між Різдвом та Водохрещем. А ще 19 січня звучить остання коляда, у ній прославляється
Ісус, який народився і хрестився.
У цей день багато людей ідуть до церкви та на річку до ополонки
освячувати воду. Всі християни святкують важливу подію - коли Іван Хреститель похрестив Ісуса у річці
Йордан. Спаситель зійшов у води Йордану для того, щоби
взяти на Себе гріхи людства і дарувати нам через Хрещення можливість оновитися,
спастися. Таким чином Господь явив Свою готовність пережити все те, що
переживає людина, яку Він спасає.
Пресвята Троїця відкриває Себе світові: коли Спаситель вийшов на берег, з небес почувся
голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм сином, а на нього зійшов
святий дух у вигляді голуба. Ось в чому зміст
свята та особливого освячення води, і саме тому ми називаємо цей день не тільки
Хрещенням Господнім, але й Богоявленням. У православній та греко-католицькій традиції вважається, що саме це
свято засвідчує таїнство Святої Трійці, оскільки Бог з'явився у трьох
іпостасях: Бога-Отця, Бога-Сина і Святого духа.
Свята вечеря перед Водохрещем називається Голодна кутя. Усі страви готують теж пісні, як на святвечір перед Різдвом, але їх не обов’язково має бути 12.
З "голодною" кутею пов'язаний обряд на "заклинання морозу". Перед тим, як сісти за стіл, господар брав ложку куті і, підходячи до вікна, говорив: "Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти!". Опісля паузи продовжував: "Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю! Не морозь ні нас, ні наших коней, не морозь ні худобу ні птицю!".
Вечеря, як і на перший Святвечір, повинна бути пісною, проте містити значно менше страв. Обов'язковим атрибутом святкового столу, окрім куті та узвару, є вареники.
З "голодною" кутею пов'язаний обряд на "заклинання морозу". Перед тим, як сісти за стіл, господар брав ложку куті і, підходячи до вікна, говорив: "Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти!". Опісля паузи продовжував: "Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю! Не морозь ні нас, ні наших коней, не морозь ні худобу ні птицю!".
Вечеря, як і на перший Святвечір, повинна бути пісною, проте містити значно менше страв. Обов'язковим атрибутом святкового столу, окрім куті та узвару, є вареники.
Оскільки в Україні тісно переплелися язичницькі й православні вірування та традиції, у ніч з 18 на 19 січня серед дівчат було прийнято ворожити на нареченого. І хоч цей ритуал засуджується церквою, він досі є популярним і вважається найбільш достовірним за рік.
Вечеря, як і на перший Святвечір, повинна бути пісною, проте містити значно менше страв. Обов'язковим атрибутом святкового столу, окрім куті та узвару, є вареники.
https://maximum.fm/novini_t2
https://maximum.fm/novini_t2
Вечеря, як і на перший Святвечір, повинна бути пісною, проте містити значно менше страв. Обов'язковим атрибутом святкового столу, окрім куті та узвару, є вареники.
https://maximum.fm/novini_t2
https://maximum.fm/novini_t2
За до Водохреща на річці вирубується велика ополонка у формі хреста, її освячує священик, у яку потім пірнають усі охочі. Згідно з релігійними переконаннями, така вода очищує від гріхів та заряджає здоров’ям на увесь наступний рік. Цікаво, що навіть у теплі зими, коли на річках вода не замерзає, саме перед Йорданом вдаряють люті морози та вода покривається льодом.
Після занурення у льодяну воду, всі хутчіш повертались до теплих осель. Поки Господиня накривала стіл до обіду, господар брав сушені квіти, що лежали біля образу Божої Матері, змочував їх у освяченій воді, принесеній з річки, та окроплював нею кімнати і господарство.
Після занурення у льодяну воду, всі хутчіш повертались до теплих осель. Поки Господиня накривала стіл до обіду, господар брав сушені квіти, що лежали біля образу Божої Матері, змочував їх у освяченій воді, принесеній з річки, та окроплював нею кімнати і господарство.
Вся родина збирається за обіднім столом і перед їжею випивають освяченої води яку посвятив священник, і лише потім приступають до трапези.
Вважається, що на Водохрещу вода стає цілющою, а сни – віщими. На свято Водохреща, зустрівшись, наші пращури казали: «Христос Хрестився!», а інші відповідали: «У річці Йордані!».
Вважається, що на Водохрещу вода стає цілющою, а сни – віщими. На свято Водохреща, зустрівшись, наші пращури казали: «Христос Хрестився!», а інші відповідали: «У річці Йордані!».
Здавна наші предки вважали, що вода й вогонь - це основа життя всього сущого на Землі. Тому освяченню води споконвіку приділялась велика увага.
Після Водохрещ, вважалося, мають слабнути морози. Тому казали: «Тріщи не тріщи, а вже минули Водохрещі». Наступного, після Водохреща, дня люди справляли "посвятки" - тобто переходили до звичайного трудового ритму, та відзначали свято Івана Хрестителя. І все ж, на Предтечу хоч люди й готувалися до господарських справ, важливу роботу не розпочинали. Це був, свого роду, ритуальний перехід, а тому й казали: «Прийшов Предтеча і забрав свята на плечі». Є багато приказок, що пора працювати і проводити свята ‒ «Іди, кутя, на покуття, а узвар ‒ на базар». Декілька тижнів можна було справляти весілля та співати пісень, дозволяти у раціоні різне м’ясо та смаколики. Адже потім наступає найсуворіший у році — Великий піст, що триває аж до Великодня, тобто дня воскресіння Ісуса Христа.
Гарні віншування на Водохреще
Нехай Хрещення Господнє в хату,
Радості вам принесе багато,
Розбудить приспані Надії,
Добром і Щастям Вас засіє,
Водицею окропить та любов'ю,
Радості вам принесе багато,
Розбудить приспані Надії,
Добром і Щастям Вас засіє,
Водицею окропить та любов'ю,
І подарує вам міцне здоров'я!
Вітаю з Хрещенням Христовим!