Зелені свята

Свято неба і землі! Трійця для українців: велич і значення свята, звичаї, традиції та святкові радощі

Свята Трійця – одне із найголовніших православних церковних свят. Воно прославляє Пресвяту Трійцю – Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого.

 Звідси й назва походить свята. У народі день Трійці ще називають Зеленими святами. Щороку це свято відзначається на 50-й день після Світлого Христового Воскресіння. Тому у православних християн свято Трійця має ще одну назву – П’ятидесятниця. 

У 2020 році Свята Трійця припала на сьогоднішню дату, 7 червня, як у православних християн, так і у католиків. Це один із рідкісних випадків, коли дати свят у християн східного і західного обрядів збіглися.

Історія виникнення Трійці

У Святу Трійцю православна церква згадує сходження Святого Духа на апостолів, а також символізує відкриття Богом своєї триєдиної сутності: Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Святий Дух. Ці три сутності в єдності творять світ і освячують його. Також П'ятидесятниця вважається днем народження християнської церкви.

Так і з Трійцею - саме в цей день на землю зійшов Святий Дух, як і обіцяв Син Божий. Цей дух зійшов на апостолів, 12 рибалок, учнів Христа, які разом з Матір’ю Божою молилися в храмі на Сіонській горі.   
"І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав"."Ідіть, научайте всі народи, хрестячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Духа Святого" (Матвія, 28, 19).Отож з  цього дня кожен народ отримав свою мову - від язиків полум’я Святого Духа, щоб цією мовою прославляти царство земне і небесне. Багато того дня прийняли хрещення - так почалася  історія створення святої вселенської апостольської Церкви, від якої ведуть своє походження всі сучасні християнські громади на землі. Першим християнським храмом став той самий будинок на горі Сіон - нині Успенський храм Гробу Господнього в Єрусалимі.  

Три великі дні

Трійця відзначається три дні - у неділю, понеділок та вівторок. У неділю у православних храмах виконується одна з найбільш урочистих служб в році, а після Божественної літургії відбувається вечірній молебень у пам’ять про поблажливість Святого Духа на учнів Ісуса.

В цей день прийнято прикрашати свої будинки травою, квітами, зеленими гілками дерев: клена, верби, липи. Забороненим деревом у наших предків вважалася осика, верба іноді.

Гілки прикріплювали до вікон, на ворота, а підлогу було прийнято устеляти травами: любистком, м'ятою, лепехою, або як її називають в народі - татарським зіллям. Вважалося, що в ці дні рослини володіють особливою захисною силою, тому захищали сім'ї від усіх бід, допомагали одужати хворим.

У понеділок православні віряни відзначають День Святого Духа, коли забороняється працювати на землі, але можна шукати в ній скарб. Нібито земля в цей день обов'язково подарує хорошій людині щось цінне.

У давнину у цей день молодь влаштовувала масові гуляння на природі – співали пісні, розкладали багаття і ворожили