До вашої уваги інформаційний мікс про історію виникнення та традиції святкування українцями Стрітення Господнє. Шановане церковне свято символізує першу появу Христа перед народом. Також свято трактується як перехід Старого Завіту в Новий. А от у народі Стрітення має своє трактування: це день, коли Зима зустрічається з Весною.
Сьогодні Стрітення! Чудово!
І сонце в небо попливло
Та усміхнулось світанково,
Щоб світло й тепло нам було.
Хай літо зиму переможе.
бо так вже хочеться тепла.
а так і буде. Дуже схоже,
що вже весна до нас прийшла.
Традиції в Стрітення Господнє.І сонце в небо попливло
Та усміхнулось світанково,
Щоб світло й тепло нам було.
Хай літо зиму переможе.
бо так вже хочеться тепла.
а так і буде. Дуже схоже,
що вже весна до нас прийшла.
Віряни в Стрітення відвідують храм і моляться, прославляючи Спасителя.
Заведено вважати, що додому з храму варто принести освячені свічку й воду, які слугують захистом від усякого лиха.
Свята Стрітенська вода вважається цілющою; її використовують під час недуг і від "пристріту" – недоброго погляду, зурочення.
У свято рекомендується пробачити всі образи, приділяти увагу близьким і допомагати нужденним.
У народі Стрітення асоціювалося з настанням весни. За прикметами цього дня судили про майбутню погоду.
Після свята в селах починали "весняні" справи: люди переганяли худобу, готувалися до посіву, білили дерева. Крім того, влаштовувалися традиційні гуляння.
Заведено вважати, що додому з храму варто принести освячені свічку й воду, які слугують захистом від усякого лиха.
Свята Стрітенська вода вважається цілющою; її використовують під час недуг і від "пристріту" – недоброго погляду, зурочення.
У свято рекомендується пробачити всі образи, приділяти увагу близьким і допомагати нужденним.
У народі Стрітення асоціювалося з настанням весни. За прикметами цього дня судили про майбутню погоду.
Після свята в селах починали "весняні" справи: люди переганяли худобу, готувалися до посіву, білили дерева. Крім того, влаштовувалися традиційні гуляння.
Народно-побутові вірування. Докладніше: Громниці (слов'янське свято) 2 (15) лютого відбувається Стрітення — Зима зустрічається з Літом. У цей день співаються язичницькі пісні-замовляння на тепло та добре літо, відбуваються гадання: «Доленько, Доле, дай мені збіжжя, теплу одежу ще й силу ведмежу». Період від Стрітення (зустрічі зими з літом) до Благовіщення вважався біологічною межею зимоборства. Освячення вогню трансформувалося з прийняттям християнства у освячення свічок, які називали громничними. Освячували їх у церкві після освячення води, там же запалювали і несли до хати.
Протягом року зберігали такі свічки на покуті, або ж вплітали у дідухи. Такі свічки, за повір'ями, мають виняткову силу і оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, ниву —
від бурелому чи граду, а членів родини — від «злого ока» та хвороб. Коли приходять із церкви в день
Стрітення, запалюють «громничну» свічку — «щоби весняна повінь не
пошкодила посіви і щоби мороз дерева не побив». Від «громничної» свічки і саме
свято Стрітення називалось колись ще й «Громниця».
В давнину вважали, що «Як капає зі стріх, так капатиме й з
вуликів», а якщо на Стрітення є відлига, то знову треба чекати на холоди і пізню
весну.[3]
За джерелами http://barchildlib.blogspot.com/