Весняний цикл свят: традиції та обряди українців

Разом із пробудженням природи від зимового сну починається цикл весняних свят, що супроводжується піснями, іграми, хороводами. Справжній прихід весни пов'язувався з появою перших птахів: прилітаючи з вирію, вони на крилах несуть весну-літо, а в образі птахів прилітають душі новонароджених та прабатьків, які охороняють врожай.

Приблизним початком весни вважався день преподобної мучениці Євдокії, або Явдохи (14 березня). За старим стилем Євдокії святкували 1 березня, а цей день вважали початком нового року, який приходить із пробудженням природи. У цей день прокидається байбак, але тільки вийде з нори, «тричі свисне й знову лягає на другий бік»; далі прокидається ховрашок; ще далі – риба хвостом лід розбиває.

Цього дня наші предки зустрічали весну: на світанку виходили на високий пагорб чи вилазили на дерева та закликали весну. Господар мав занести до хати талу воду, якою вмивався кожен член родини. Також цього дня жінки висівали в горщики розсаду, а молодь починала співати веснянки.  

Весняний цикл календарних свят мав особливе значення, бо пов'язувався з закладанням майбутнього врожаю. Тому люди за допомогою обрядів та ритуальних дій намагалися всіляко прискорити прихід весни, тепла, дощу. Вони вірили, що весна принесе щедрі дари, коли її шанувати, співати їй хвалу, закликати її. Так як цей період пов'язувався ще й із пробудженням людських почуттів, то весняна обрядовість багата розмаїтими молодіжними розвагами та поетичними народними співами - веснянками, що пронизували не одне свято та обрядове дійство.

Головним святом весняного циклу є Великдень (Воскресіння Господнє) - найбільше християнське свято, яке органічно поєднує язичницькі ритуали та церковні обряди, а завершується весняний обрядовий цикл Вознесінням Господнім на сороковий день після Великодня, щорічно у четвер.

Про весну складено більше прикмет і приказок, ніж про якусь іншу пору року.

Розгадайте приказку

 

Прикмети про весну

У народі примічали, якщо навесні на річках льоду не залишилося, і його не розкидало по берегах, а віднесло течією під час розливу, то рік буде легкий і урожайний. 

Великий і тривалий розлив річок – до хорошого урожаю.

Пізня весна вважається в народі більш сприятливою для майбутнього літа і урожаю. 

З настанням тепла чекали першого весняного дощу, який поступово «з’їдає» сніг і омиває коріння рослин. Вірили, що якщо велика сльота, то по осені буде багато хліба.

Уважно стежили за тим, як тане сніг:   якщо після того, як сніг розтанув, дороги підняті бугром – до врожаю, стаяли – до посухи.

Весна дихає теплом – пахне від неї добром.

Навесні зверху тече, а знизу морозить.

Вода з гір потекла – весну принесла.

Рання весна – велика повінь.

Від великої весняної води чекай біди.

Пізня весна не обдурить.

Якщо весна дощова і затяжна, то осінь така ж буде (і навпаки).

Весна холодна – осінь тепла.

Березень березовим віником зиму вимітає, весну в гості припрошає.

Березень у зими кожуха купив, а на третій день продав.

У березні день з ніччю стрічаються.