}

Пошук у блозі

До Дня пам’яті жертв голодомору «Збережи пам'ять. Збережи правду»

27 листопада 2020 року напередодні Всеукраїнської акції “Запали свічку пам’яті померлим від голоду» приуроченій 87-й річниці Голодомору 1932-1933 років в Україні,

в Охтирській ЗОШ І-ІІ ступенів №9 відбулася бібліотечна година-реквієм «Збережи пам'ять. Збережи правду». 
Під час заходу учні зачитували вірші, спогади свідків - охтирчан тієї страшної трагедії, переглянули відеофільм Українського інституту національної пам’яті «Голодомор, як відповідь на селянські повстання», познайомилися з виставкою  книг, які  розповідають  про події голодомору. 

 З учителем історії Черниш Ю.І. присутні згадали сумні сторінки історії нашої країни та віддали данину пам’яті усім тим хто став жертвами Голодомору 1932-1933 рр. запаливши Свічку Пам’яті, як символ скорботи  і пам’яті про мільйони життів наших співвітчизників. Якщо народ Пам’ятає своє Минуле, то він має своє Майбутнє!!!


Тож нехай свічка поминальна і свічка надії зіллються в одне полум’я, полум’я віри в краще майбутнє.

 

28 листопада запрошуємо кожну українську сім'ю о 16-й годині приєднатися до Всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті усім померлим від голоду». 


День Гідності та Свободи

 День Гідності та Свободи - 21 листопада


21 листопада сьомий рік поспіль Україна відзначає День Гідності та Свободи, що об’єднав дві знакові події у новітній історії країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013 року. Свято встановлено «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» (Указ Президента України Петра Порошенка за № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада 2014 року)... 

Метою запровадження пам’ятної дати стало донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору. 

З чого все почалося: 22 листопада 2004 року – початок Помаранчевої революції в Україні, загальнонаціональних протестів, мітингів та інших акцій громадянської непокори. Останньою краплею стало оголошення Центральною виборчою комісією результатів другого туру президентських виборів. Через фальсифікації під час голосування і підрахунку голосів Віктор Янукович випередив Віктора Ющенка. Українці тоді вперше вийшли на Майдан і добилися повторних виборів. Через рік, у листопаді 2005 року, Ющенко заснував свято – День Свободи.
Згодом, наступним Президентом України став Віктор Янукович. Він скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності Указом від 30 грудня 2011 року.

У листопаді 2013 року перші активісти вийшли у центр Києва  - Майдан,  з протестом проти скасування угоди про Асоціацію з ЄС.  Незабаром їх було вже 1500, а 24 листопада – понад 100 тисяч прихильників євроінтеграції. Протести відбулися також у Львові та Харкові. Потім відбувся загальностудентський страйк, а 29 листопада на Євромайдані влаштували великий мітинг із закликами до відставки уряду та дострокових виборів у парламент.

Кривавою стала ніч на 30 листопада. Тоді для розгону майданівців злочинна влада застосувала силу. І це був тільки початок. 
Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.

18-20 лютого – пік Революції гідності. Відбулися криваві сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок та вбито багатьох євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.

У ніч з 21 на 22 лютого Янукович втік з України, а Росія незабаром анексувала Крим та без оголошення війни вторглася на Донбас.

Події, що відбувались з нашим суспільством на зламі 2013/14 років, мали доленосне значення для України та українців. Це надзвичайно важкий період та іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.

Помаранчева революція та Революція Гідності об’єднали вільних громадян – справжніх патріотів України навколо демократичних цінностей. Злочинна влада не встояла перед силою духу та прагненням до свободи, які продемонстрували українці під час цих драматичних, але надзвичайно важливих подій.

Цей день – символ боротьби і перемоги, символ єднання заради найвищих ідеалів цивілізованого світу.

Пишаймося нашими співвітчизниками, які всупереч жорстокому тиску антидемократичного режиму об’єдналися і відстояли своє право на вибір достойного життя. Наслідки тих подій ми відчуваємо на собі й досі, хоча б тому, що боротьба за суверенітет і територіальну цілісність наразі й досі не завершена. 

                                                                         (джерело: сайт "ICTV", Черкаська обласна бібліотека для дітей)
Читати книжки з теми:
"Майдан від першої особи. Регіональний вимір. випуск 3"
"Майдан від першої особи. 45 історій революції Гідності"
 
Інтерактивний плакат  «Україна – територія гідності та свободи», до річниці початку подій на майдані Незалежності, буде для вас корисним і надихне на дослідження найновішої історії України.

Всесвітній день дитини


20 листопада світова спільнота відзначає  Всесвітній день дитини, в саме в цей день  1959 року XIV сесією Генеральної Асамблеї ООН була ухвалена Декларація прав дитини, а в 1989 році - Конвенція про права дитини.Наразі її ратифікували 193 країни.

Як зазначається в документі, кожна дитина має право на освіту, право на здоров’я і належну медичну допомогу, право на ім’я та громадянство. Кожна дитина має право зростати у турботливому родинному середовищі та бути захищеною від жорстокого поводження та насильства.

Переглянувши мультиплікаційне відео "Про порушення прав казкових героїв", ви - діти переконаєтеся, що свої права необхідно знати і вміти їх правильно реалізовувати. 


https://youtu.be/AwTkn8Jyg3A

Андрій Кокотюха – відомий український письменник ювіляр

 17 листопада відзначає 50-річний ювілей сучасний український письменник Андрій Кокотюха. 

Андрій Анатолійович Кокотюха  народився в 1970 році в м. Ніжині. Перший  художній  твір – бойовик  із  життя  лісових  звірят ;) написав  у  віці  7 років. Власне, «художні»  якості  цього  твору  досі  ніким  не  оцінені. До  12  років  читав і  писав  лише  казки. Мріяв  стати  бібліотекарем!  Працював  збиральником  меблів, різноробочим  та  муляром  на  будівництві. Закінчив  факультет  журналістики  Київського  університету ім. Т. Шевченка. Після  урочистого  отримання  диплому  відразу  почав  мати  справу  с пресою: три  місяці  продавав  газети  й  журнали  в електричках)
Перше оповідання було опубліковане 1987 року. У  1991  році  написав  повість «Шлюбні  ігрища  жаб», завдяки  якій  став  одним  з  відомих  сучасних  українських  письменників. У  2012  році  отримав  відзнаку  «Золотий  письменник  України» – як  автор, чий  сукупний  тираж  перейшов  позначку   200   тисяч  примірників. Кокотюха – цікавий  дядечко! Наприклад,   він   крутий читач) За  рік  може  прочитати  до  90  книг! Обов’язкове  правило  письменника – читати  100  сторінок  в  день.

 А   ще… він  справжнісінький  Шумахер  серед  письменників! Детектив “Таємне  джерело” Андрій  Кокотюха   написав  за  28  днів! За  4 години  може  написати  20  тисяч знаків, це  32  сторінки  в  книзі !!! Кокотюха – такий   собі  Universal  Soldier ! Сам  він  каже  так: «…я усюди працюю, мене не  годує  література, годує  кіно, телебачення, журналістика».  От  ви  в  курсі, що  Кокотюха  писав  сценарій  для  реаліті - шоу  «Голос країни»?..На  каналі  ICTV  писав сценарії  для документального фільму «Кримінальні  історії»?.. Брав участь  у «Паралельному світі»  на СТБ?… От  і  ми  ні сном  ні  духом))) Про  що  пише? Здогадайтеся з назв творів;) Пише і спілкується  він  розкуто, незалежно,«стьобно - гостро»;)) 

Кокотюха – трудоголік, строчить без передиху, має моторний стиль. Вигадливий. Дотепний. Відгуки  про Кокотюху, м’яко кажучи, неоднозначні. Тут  і  позитива,  і  негатива  доста) Але… позитивні  все одно  лідирують ! А  негативні  добряче пасуть  задніх) Взагалі  то, щоб  мати  свою  думку, треба вигадливого Кокотюху  читати!

Таємниця козацького скарбу

https://royallib.com/book/kokotyuha_andry/tamnitsya_kozatskogo_skarbu.html

Стою на позиції, що читання само по собі є процесом обов’язковим, так само, як фізична культура обов’язкова, і їсти кожен день теж обов’язково. Шкільна програма, так само як і вузівська, повинна заохочувати до вивчення і до популяризації літератури і читання як такого, а не фокусуватися на окремих авторах... я вважаю, що вчити думати важливіше, ніж змушувати читати того чи іншого автора по програмі, бо це не точна наука, де 2х2=4, це гуманітарна дисципліна, де дуже багато відтінків. І треба, щоб люди, гуманітарії вчилися думати самі, і якщо вони стануть потім педагогами – вчили думати інших, давали вибір і альтернативу. В цьому я бачу культурну освіту кожної людини. 

І якщо аудиторія вимагає історичних романів, я не можу не торкатися таких тем.Будь-яку книгу я пишу з кінця.  Спочатку я придумую фінал, а потім пишу, чим ця історія могла б початися. Танцюю, як закінчую чергову книгу.

Людина народжена вільною, і ситуація несвободи для неї дика. Існують універсальні формули, які українцям теж не чужі, а це –любов, боротьба і перемога...

170 років від дня народження британського письменника шотландського походження Роберта Луїса Стівенсона

 1листопада - 170 років від дня народження британського письменника шотландського походження Роберта Луїса Стівенсона (1850 – 1894), автора всесвітньо відомих пригодницьких романів і повістей, засновника і теоретика неоромантизму, літературного критика, поета.

                            Народився письменник 13 листопада 1850 року в столиці Шотландії, «місті вітрів» – Единбурзі, в сім'ї інженера. По материнській лінії він походив зі старовинного шотландського роду Белфурів. З самого дитинства Стівенсон був оточений любов’ю і турботою трьох відданих йому людей: батька, матері і няні, якій, за його власним визнанням, він був зобов’язаний тим, що став письменником. На третьому році життя Роберт перехворів на бронхіт, внаслідок чого у нього розвинувся туберкульоз, саме тому протягом усього свого життя він ніколи не почував себе цілком здоровим.

Можливо, саме ці важкі випробування навчили Стівенсона цінувати життя, радіти кожному прожитому дню і намагатися бути щасливим. Здавалося б, у нього не було шансів стати в майбутньому автором одного з найвідоміших пригодницьких романів, адже, зважаючи на стан здоров’я, він не мав можливості вести активний спосіб життя. Але якщо не можна по-справжньому відправитися в морську подорож – тоді на допомогу приходять мрії і фантазія! І вже у п’ятнадцять років на кошти батька Роберт Стівенсон надрукував свою першу книгу – історичне дослідження «Пентландське повстання».

                                Після закінчення школи у 1867 році Роберт вступив до Единбурзького університету, завершивши навчання у 1875-му. Через погіршення стану здоров’я і за порадою лікарів у цей період Стівенсон багато подорожує. Маючи гостре око і талант сходитись з людьми, він веде свої подорожні нотатки, які були опубліковані у 1873 році. Від цього часу і до самої смерті письменник щороку публікуватиме бодай один новий твір.

                    У 1883 році з’явився роман «Острів скарбів», який приніс автору світову славу і зразу ж став класикою пригодницької літератури для підлітків. Реакція читачів була несподіваною – автора буквально закидали листами з проханням назвати точні координати острова, адже там, на їхню думку, залишилися скарби. Наївні сучасники так і не змогли повірити, що події роману – плід фантазії автора.

Згодом з-під його пера з’явилися романи «Викрадений» (1886), «Власник Баллантре» (1889), які зміцнили славу письменника як майстра цікавого сюжету. Йому також належать пригодницькі романи «Чорна стріла» (1888), «Катріона» (1893), у яких автор використовує історичний матеріал. Але історія для Стівенсона лише фон, на якому він зображує гострі драматичні ситуації та характери мужніх людей.

Стівенсон був також і чудовим поетом, про що свідчать віршовані збірники, що вийшли з-під його пера: «Дитячий квітник віршів» (1885) та «Балади» (1890). До речі, один із його віршів – «Вересовий мед» (1880), став окрасою англійської поезії. Стівенсон відомий також як драматург, літературний критик та публіцист. Його перу належать, зокрема, «Начерки про добре знайомих людей і книги», «Спогади і портрети» та ін.

У січні 1890 року письменник поселився на острові Самоа, сподіваючись, що в теплому кліматі здоров'я його зміцніє. Живучи тут, він вивчав місцевий фольклор, дружив з мешканцями острова, вів записи, а в 1893 році вийшла збірка його оповідань під назвою «Вечірні розмови на острові». Туземці шанобливо ставились до Стівенсона, називаючи його Тузітала ‒ Оповідач. До речі, на Самоа оповідачів прирівнювали до вождів.  

Письменник включився в боротьбу за права місцевого населення й отримав на цій ниві славу серед аборигенів. Він став національним героєм Самоа. З тих пір його ім'ям на Західному Самоа називають готелі і вулиці, ресторани . На жаль, ні любов тубільців, для яких подружжя Стівенсонів улаштувало у своїй віллі лікарню, ні ненависть колонізаторів, ні благодатний клімат не допомогли письменнику.

                              На превеликий жаль, життя письменника на острові було недовгим. Третього грудня 1894 року Роберт Стівенсон помер. Згідно із заповітом, його поховали на вершині гори Веа.

                               Роберт Стівенсон - це людина-легенда. Він прожив лише сорок чотири роки, але навіть зі своєї біографії зумів створити захоплюючий роман. За роки своєї не такої вже й тривалої літературної діяльності Стівенсон написав понад тридцять художніх творів. Недарма в одному з листів він писав, що для нього «життя - це література».

Справжні письменники – люди особливої долі. Вони лишають прийдешнім поколінням свою легенду, віру і мрію, надихають на високі ідеали. Роберт Луїс Стівенсон засвідчив свою приналежність до них – власним життям і творами.


Книжкова виставка ай – стопер: «Українська мова – мова вічної землі, українське слово – слово вічного народу»

 

До Дня української писемності та мови організована книжкова  виставка ай – стопер для учнів 4-9 класів. Цікава науково-популярна література мовознавчої тематики, і яскраво оформлений інформаційний  плакат, швидко привернули  до себе увагу присутніх, а бібліографічний огляд проведений біля книжкової виставки  бібліотекарем, сподобався відвідувачам бібліотеки. Учні ознайомились із сучасними мовознавчими словниками, енциклопедіями та посібниками, які є у фонді шкільної бібліотеки.


Подальша  доля  нашої  мови  залежить  від  нас!
Від  того, як буде  рідне  слово  бриніти   в  нашій  душі, як  воно  буде  жити  в  ній. Тож  вболівайте  за  рідне  слово, за  рідну  мову, вірте  в  її  чарівну  силу!

 

День української писемності та мови

День української писемності та мови - 9 листопада

  Історія свята

Сучасна літературна українська мова з'явилася в XVIII столітті. Першим твором, який було написано  її використанням, вважається "Енеїда" І. Котляревського. Остаточно закріпив українську розмовну мову в літературних творах поет Тарас Шевченко.
 
        
Волонтерський рух "Мова - ДНК нації" опублікував цікаві факти про українську мову.

 До уваги читачів пропоную переглянути дитячий мультсеріал «Лепетуни» - коротенькі історії про Лепетуна та його родину, за допомогою якого дітки вивчатимуть назви побутових речей, тварин, квітів тощо, а також навчатимуться правильно говорити українською в різних ситуаціях.

https://ukr-mova.in.ua(джерело: сайт "Мова - ДНК нації")