}

Пошук у блозі

Показ дописів із міткою 26 квітня - Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу;. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою 26 квітня - Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу;. Показати всі дописи

26 квітня - День Чорнобильської трагедії, Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф

                Атомний Вій опустив бетонні повіки.
Коло окреслив навколо себе страшне.
Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!
Хто сіяв цю біду і хто її пожне?
(Ліна Костенко)

Вже 37 років Україна і весь світ 26 квітня згадує Чорнобильську катастрофу. У цей день у 1986 році на Чорнобильській атомній електростанції сталися два вибухи та пожежа, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих у повітря, склала  в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.

Наслідки аварії на ЧАЕС

Поширення радіації
Ця катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Дана аварія призвела до непоправних медичних, економічних, соціальних та гуманітарних наслідків. Мільйони гектарів забруднених радіацією земель, лісів та водойм, втрата здоров’я сотень тисяч людей, швидке зростання  онкологічних захворювань, чисельні людські жертви та зруйновані долі. Загалом із зони навколо станції виїхало майже чверть мільйона людей. Десятки населених пунктів назавжди зникли з карти України.Чорнобильська катастрофа мала жахливі наслідки, які ми відчуватимемо протягом багатьох десятиліть.  (джерело – https://ukrinform.com) 

Існують різні версії причин аварії, деякі деталі вже, мабуть, так і залишаться невідомими, але наслідки – це те, із чим доводиться співіснувати не лише Україні, а й усьому світу. Подробиці аварії на Чорнобильській станції довго залишалися невідомими. Більше того, навіть сам факт вибуху керівництво СРСР намагалося приховати. Деякі дослідники вважають, що навіть зараз нам відомі далеко не всі факти та цифри.

 Найбільше від наслідків катастрофи постраждали Україна та Білорусь, але радіоактивна хмара, що утворилася після вибуху, облетіла фактично весь світ. Так, перші повідомлення про викид надійшли зі Швеції, коли на одязі співробітників 27 квітня було знайдено радіоактивні частинки. Також радіоактивна хмара накрила собою Болгарію, Грецію, Румунію,Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Нідерланди, Бельгію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію, Велику Британію та острів Мен.   

Мирний атом?
31 країна у світі має власні атомні електростанції. Проте, частка ядерної енергетики у глобальному видобутку електроенергії постійно зменшується і зараз становить не більше 10%. І все частіше розвинені країни відмовляються від використання мирного атому. Чому? Тому що аварія на ЧАЕС була не єдиною жахливою сторінкою в історії людства і тому, що ніхто не хоче її повторення.                             Що буде далі?
ЧАЕС і досі залишається небезпечною. Це чудово усвідомлюють не лише в Україні, а й в усьому світі. Саме тому світова спільнота підтримала та надала допомогу в організації і проведенні будівництва нового об'єкту – арки «Укриття», спорудженого над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС. (джерело – https://24tv.ua)  Що далі буде із зоною відчуження? Перетворювати її на пустелю ніхто не збирався – зараз розроблено цікаві плани з відновлення території.
Прочитати розлогу історичну довідку Українського інституту національної пам’яті про момент катастрофи та її ліквідацію, масштаби аварії й реакцію радянської влади можна за посиланням.

За посиланням https://chornobyljourney.org
  користувачів чекає інтерактивна подорож у просторі та часі: зокрема політ над сучасною Прип’яттю та закинутими селами Полісся, хронологія аварії та розмова про майбутнє зони відчуження, світовий контекст 1986 року та історії людей, чиї долі змінила катастрофа. Сайт створений за принципами скролітелінгу — це безперервна розповідь з мультимедійними елементами, що активуються під час гортання і натискання.