28 ЖОВТНЯ — 77-МА РІЧНИЦЯ З ДНЯ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ

Пам'ятні дати в історії України
Саме у цей день у 1944 році було покладено кінець поневоленню нашої землі нацистами, злодіянням, що чинили загарбники на території України.

Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події.

Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя. Це не можна описати простими словами. Не можна висловити те, що відчували наші  діди і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ні хто не забутий!», «Ні що не забуто!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!

День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Але подіями жовтня-листопада 1944 року війна не скінчилася – українці воювали в Європі до 8 травня 1945 року та в Азії – до 2 вересня.
На Батьківщині збройний спротив радянській владі тривав ще понад десятиліття.
Вигнання нацистських окупантів супроводжувалося вчиненням масових злочинів, які організував сталінський режим і радянські війська з вини його командування:
1. На найнебезпечніших ділянках фронту масово використовувалися «чорносвитники» – поспіхом мобілізоване радянським командуванням (польовими військкоматами) місцеве населення – яке кидали у бій непідготовленим, необмундированим та неозброєним, що можна розглядати як свідому спробу знищення українського населення.
2. Українські армійські частини Радянської армії у 1943-44 рр. використовувалися в боях проти національного підпілля, що означало братовбивчу війну між українцями, які служили у РСЧА та УПА.
3. В очищеному від німців Криму у 1944 році радянською владою будо здійснено низку депортацій, зокрема повністю виселено до Середньої Азії кримських татар (180 тис.).
4. Українці продовжували зазнавати втрат і після закінчення війни, масові репресії продовжувалися до самої смерті Сталіна. На Західній Україні під час придушення національного руху за різними даними було вбито 150 тис., заарештовано 130 тис. та депортовано понад 200 тис. осіб.
5. Внаслідок організованого голоду у 1946-47 рр. в Україні загинуло до 1 млн. осіб. Кількість військових і цивільних жертв війни оцінюється істориками у 8 – 10 млн. українців.

Довідково. За різними історичними даними,загинув кожен п’ятий українець. Було знищено 700 міст і 28 000 сіл. Спалено 319 000 господарств. На Лівобережжі був зруйнований кожен четвертий будинок. Виведено з ладу 5600 мостів, зруйновано 33 000 шкіл, технікумів, 18 000 медичних установ, 16 тис. підприємств були пошкоджені або знищені внаслідок боїв і каральних дій окупантів.

Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.

З Днем визволення України!

За матеріалами:

http://www.memory.gov.ua

https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=481

https://armyinform.com.ua/2021/10/28-zhovtnya-den-vyzvolennya-ukrayiny-vid-fashystskyh-zagarbnykiv/

25 жовтня 2021 року Міжнародний день шкільних бібліотек (International School Library Day)

Бібліотека – скарбниця знань, духовний оберіг

 Якщо ви хочете, щоб молодь тягнулася до знань,
турбуйтеся про головні, джерела духовної культури – бібліотеки.
В. Сухомлинський

А чи знаєте ви, що починаючи з 1999 року, в четвертий понеділок жовтня близько 15 000 бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України святкують Міжнародний день шкільних бібліотек! Шкільна бібліотека на сьогодні є найбільш доступним культурно-освітнім середовищем для більш ніж 4 мільйонів учнів майже 15 тисяч шкіл в Україні. Це - найбільша складова бібліотечної мережі нашої країни!

Кожна школа починається з книги, з бібліотеки. Цікавий факт, що учень за 11 років навчання вивчає понад 200 підручників. Будь-яке покоління вимагає джерел достовірної інформації, а друковане слово завжди було і буде таким. Сьогодні так розвинений цифровий світ, що він здається майже реальним, але все одно, ніщо не замінить паперову книгу!
    Підкреслюючи важливе значення у житті кожної дитини книги, читання, бібліотеки, Асоціація шкільних бібліотек світу оголосила Міжнародний день шкільних бібліотек (International School Library Day), який відзначають 25 жовтня 2021 року двадцять другий раз з дня заснування.

    Саме в бібліотеці забезпечується єдність інформації, освіти, виховання та дозвілля. У шкільній бібліотеці Охтирської ЗОШ І-ІІ ступенів до послуг читачів - підручники, довідкова і програмова література, художні твори, забезпечено вільний доступ до мережі інтернет та  книжкового фонду, який у читальній залі представлений тематичними виставками, полицями.

    Поширені в роботі шкільної бібліотеки такі масові форми роботи, як: бібліотечні уроки, виховні години, бібліотечні огляди літератури, тематичні книжкові виставки, вікторини, інформаційні години. Ці заходи спрямовані не тільки на залучення до читання, а й для того, щоб діти із задоволенням розкривали свої таланти, демонстрували набуті знання.
    

Для учнів молодших класів подовженого дня Охтирської ЗОШ І-ІІ ступенів  №9 бібліотекарем спільно із вихователем Ганжа Т.С.  проведено в рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек "Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності" годину спілкування «Шкільна бібліотека – скарбниця інформації в школі», та краєзнавчі читання «Письменники рідного краю - дітям". Відеоматеріали презентації ознайомили школярів з історією виникнення книги і бібліотеки, а ще учні познайомилися із письменниками рідного краю.

     Діти отримали позитивні емоції, корисну та цікаву інформацію. Школярі зробили висновок, що книга - ключ до знань та успіху, вона залишається найкращим другом, порадником, вчить нас думати, мріяти, діяти.
Наша шкільна бібліотека завжди рада читачам!

14 жовтня - свято Покрови Пресвятої Богородиці, День захисників і захисниць України та День козацтва

14 жовтня, у християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, українці святкують День захисників і захисниць України та День козацтва. З давніх-давен Богородиця була покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Саме на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана і визначали, як козацтву жити далі. Образ козака як українського лицаря і захисника рідної землі близький кожному українцю.

Вже у ХХ столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки Армії Української Народної Республіки та Української повстанської армії. І не випадково днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрови. Таким чином, цілком логічно, що цього дня давнє героїчне минуле України поєдналося з героїчним теперішнім.Особливо актуальним це свято стало за часів військового конфлікту з РФ, коли наші бійці щодня ризикують життям на сході. І нині українська армія береже бойові традиції предків, тому у війську з’явилися назви з іменами легендарних українських полководців, а гасло "Слава Україні! – Героям слава!" стало офіційним вітанням українського війська.

Період Козаччини - надзвичайно важлива сторінка нашої історії.

     Головною місією козаків був захист земель від нападу кримських татар, охорона торгових шляхів і захист кордонів держави. За часів одного з ворожих набігів, коли положення здавалося безвихідним, воїнам з'явилася Пресвята Богородиця і захистила їх. Саме тому здавна Діва Марія вважається заступницею і покровителькою козаків.

     Вони мали на Січі церкву на її честь, а також ікону Покрова. Ідучи в похід на ворога, козаки відправляли молебень до своєї Покровительки. Повернувшись щасливо з походу, складали їй подяку.   

Секрет успіху козаків завжди тримався на трьох китах: фізична досконалість, кодекс честі та доблесне керівництво. Окрім зброї, сили і вміння гарно битися, козаки мали ще одну значну перевагу – кмітливість та хитрість. Практично завжди їм вдавалось непомітно підкрастися до ворога та застати його зненацька. Звичайно це додавало шансів здобути перемогу. Головною вимогою до козаків було – тримати себе в бездоганній формі. Військовий вишкіл переривався лише на час походу. Якось мандрівник з Італії Альберто Віміт заїхав на Січ поглянути на устрій козаків. У своєму щоденнику він захоплено написав, що ця “республіка може уподібнюватись спартанській, а козаки можуть змагатися зі спартанцями за суворістю свого виховання”. Не дивно, що в 17 столітті запорізькі козаки були військом, яке визнавали і Європа, і Близький Схід.

Та й розуму їм було не позичати. Згадаймо тільки про оригінальний човен, який козаки використовували для військових походів!  Як би дивно це не звучало, але його можна назвати «прабатьком» сучасних підводних човнів. Він складався з двох днищ, між якими розміщували вантаж аби занурити судно у воду. Так козаки непомітно підпливали до ворогів.

Запорізьку Січ поправу називають першим демократичним об’єднанням у світі. Чули про знамениту “Конституція Пилипа Орлика” 1710 року? Цей документ також можна назвати однією з найперших антикорупційних програм України! Він робив неможливою узурпацію влади. Документ передбачав, що військові старшини мають бути обрані вільним голосуванням, що гетьман не має права самовладно привласнювати те, що належить громаді, не має права розділяти громадське майно між іншими людьми. Документ передбачав, що ніхто не може зловживати місцевими бюджетами, а якщо буде помічений у розтратах – має відшкодувати кошти з власної кишені. Суд має бути незалежним, і гетьман повинен виконувати його рішення. Відповідальність за різні рішення несуть різні інституції, а не гетьман одноосібно. Правда ж круто і сучасно ?! :) Запорізька Січ мала всі ознаки республіки, вона була незалежною і всі європейські країни намагалися налагодити з нею дипломатичні відносини.

Наше рідне місто - Охтирку, теж заснували козаки в 1641 році, отже ми нащадки славних лицарів. Протягом усієї своєї історії і до наших днів Охтирка залишається військовим поселенням, це – козаки, гусари, артилеристи, льотчики, ракетники, сапери, національна гвардія. 

Шановні читачі! Прийміть найщиріші вітання з нагоди Дня українського козацтва! Пам'ятайте, що ідея козацтва жива донині. У кожному з нас тече кров наших предків – вільних і незалежних козаків. Саме дух козацтва покоління за поколінням виховує у наших земляків патріотизм, національну свідомість, почуття гордості.
Українці пишаються культурною спадщиною козаків та їх боротьбою за нашу національну ідею. Тому сьогодні ми вшановуємо їх пам'ять.

Раджу подивитись про козаків

Мультфільми:

https://www.youtube.com/watch?v=ldwLWCX_ugc - Про козаків-характерників. 5 серія «Книга-мандрівка. Україна».

https://www.youtube.com/watch?v=EBRrTN677yA - Привиди ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ. 3 серія «Книга-мандрівка. Україна».

https://www.youtube.com/watch?v=G2SJKQD-eP4 - ЯК ІВАН СІРКО ЖЕР ВОРОГІВ УКРАЇНИ. 15 серія «Книга-мандрівка. Україна».

https://www.youtube.com/watch?v=q9anZMA7-nI - ПРО БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО. 16 серія «Книга-мандрівка. Україна».

https://www.youtube.com/watch?v=rGvx6sT9DVg - МАЗЕПА: ЗРАДА ЧИ ПЕРЕМОГА? 17 серія «Книга-мандрівка. Україна».

Джерело:https://www.unian.ua/lite/holidays/den-zahisnika-ukrajini-2021-data-vihidniy-1154067

http://umanchildrlib.blogspot.com/search?updated-max=2020-10-23T15:07:00-07:00&max-results=7

Інформаційний дайджест

 ЯК КОЗАКИ ЄВРОПУ ЗАХИСТИЛИ

 400 років славетної перемоги! 

Саме в ці дні, чотири століття тому, українські козаки врятували Європу.
І це не гучні слова, а об’єктивна реальність, яку не здатні заперечити ні московські, ні польські історики, але так мало знають про це українці.

Битва під Хотином

Хотин розташований у Чернівецькій області України. Впродовж XVII століття Хотин переходив з рук в руки, ним володіли і польські королі, і турецькі феодали, неодноразово місто визволяли запорозькі козаки.

У 1621 році битва за Хотин тривала чотири тижні, де союзне польсько-українське військо завдало поразки армії турецького султана.
На честь Хотинської битви Папа Григорій XV та Папа Урбан VIII за мужність війська присвятили день пам'яті – 10 жовтня і католицька церква до кінця XIX століття відправляла цього дня спеціальну службу.

Передумови битви

У султана Османа II був план, як захопити Україну, Річ Посполиту, а згодом і Центральну Європу. Надихнула його перемога над поляками у битві під Цецорою. І щоб знайти собі союзника, уряд Речі Посполитої звернувся до українських козаків за допомогою, обіцяючи різні права і привілеї.
Петро Сагайдачний погодився на участь у Хотинській війні заради права існування для самостійної Православної Церкви в Україні. 41 тисяча українських вояків стояли разом із 33 тисячею польського війська вийшли проти армії султана, яка мала майже 300 тисяч вояків, 250 гармат і 4 бойові слони.

                                                                            Хід подій

Коли Сагайдачний разом з військом прибув на підмогу, його радо зустріли і командування, i прості вояки, як видатного воєначальника.

Битва тривала від 13 липня і до кінця вересня. Вирішальну роль зіграли козаки під командуванням гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Його зухвала тактика неодноразово доводила султана до розпачу і зрештою здобула перемогу.

     Найбільших успіхів під Хотином козацтво досягло нічними рейдами, що були здійснені вперше у військовій історії. Так, у ніч з 18 на 19 вересня 8-тисячне козацьке військо вдарило по правому флангу османського табору. Козаки винищили кілька тисяч ворогів перед тим, як османські війська почали оговтуватись, а самі повернулися майже без втрат, прихопивши чимало трофеїв.

    У ніч з 21 на 22 вересня запорожці знову вирушили на вилазку та вбили щонайменше тисячу ворогів, водночас їм вдалося знищити османських головнокомандувачів Черкес-пашу й Тогаднджи-пашу. А колишній великий візир Гусейн-паша ледве врятувався втечею. У ніч з 23 на 24 вересня запорожці переправились на лівий берег Дністра та знищили розташований там османський табір.

                                              Наслідки та значення битви

У результаті битви турки втратили до 32 тисяч чоловік і були змушені підписати Хотинський мирний договір, що завершив Польсько-турецьку війну 1620-1621 років. Розгром турецького війська під Хотином призвів до внутрішнього політичного послаблення султанської влади і відмови Османської імперії від намірів подальшого завоювання Європи.

ХОТИНСЬКА БИТВА 1621 РОКУ: НЕВІДОМЕ, ЦІКАВЕ, НЕОЧІКУВАНЕ....  

Пропонуємо Вам пройти квест "Хотинська битва 1621 року: невідоме, цікаве, неочікуване…" від Державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця".Для вас підготували цікаві запитання з історії Хотинської війни 1621 року.

Для проходження - тисніть на посилання

https://docs.google.com/.../1FAIpQLSfVPCteDLR04M.../viewform

Як завжди правильні відповіді в кінці.

Отож, сміливо починайте і Ви дізнаєтесь багато цікавого.

За бажанням у коментарях діліться своїми результатами та враженнями.

Успіхів!!!