«Один із якорів української ідентичності».
Чому Конституція Орлика є актуальною і в наш час?
Конституція Пилипа Орлика – документ великої значущості в історії українського державотворення, перша українська та одна з перших європейських конституцій.
«Пакти й Конституції прав і
вольностей Війська Запорозького» – це договір гетьмана Війська Запорозького
Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська, укладений 5 квітня 1710 року,
який передбачав ратифікацію шведським королем Карлом XII. Конституція обмежувала привілеї гетьмана та старшини,
вирівнювала козаків у правах, зберігаючи при цьому окремий статус запорожців.
Окрім того, передбачала політичну незалежність України від Московії та
розбудову незалежної української Церкви.
Конституція вперше запропонувала розподіл влади на окремі гілки. Законодавча влада – Генеральна Рада, до якої мали входити генеральна та полкова старшина, представники козацьких полків (генеральні радники) і Запорозької Січі. Генеральна Рада мала скликатися тричі на рік – на Різдво, Великдень та Покрову. Впродовж часу «між сесіями» повноваження Генеральної Ради виконували гетьман і Рада генеральної старшини – вища виконавча влада. Суд за Конституцією мав бути незалежний. Уперше Орлик застосовує поняття «вільний народ», тобто населення конкретної території, яке має самоврядні права.
До останніх своїх днів великий гетьман невтомно шукав
підтримки української державності у володарів Франції, Великої Британії,
Ватикану, Саксонії, Прусії, привертав увагу європейських володарів до трагічної
долі рідної країни, розділеної між зажерливими сусідами.
Оригінал Конституції Пилипа Орлика зберігається у
Швеції. Його вперше привезли в Україну 16 серпня з нагоди святкування 30-річчя
Незалежності.
Ознайомитись з електронним варіантом документа ви зможете за посиланням Конституція Пилипа Орлика: оригінал та його історія
