Кожна нація, виборюючи незалежність та розбудовуючи державу, обирає символи своєї єдності, сили, свободи та честі. Найбільш шанованим серед таких для українців є Державний прапор України – один з трьох офіційних атрибутів, що позначають суверенітет держави. Державний прапор України – це наші гордість, гідність та незламність, це – вічно жива пам’ять про героїчне минуле, це – символ волі, могутності, слави і величі української нації.
Синій та жовтий кольори прапора – поєднання чистого, мирного
безхмарного неба, що простягнулося над жовтим безмежжям хлібного лану – символу
мирної праці й достатку, чим славилася наша Вітчизна споконвіку.
Свято встановлено «…На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…»
Державний Прапор – один із трьох офіційних державних символів, що
символізують суверенітет держави. Державний Прапор України «являє собою
прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально
розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, зі
співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3».
У європейській геральдиці синій символізує великодушність, чесність,
вірність і бездоганність. Жовтий (золотий) символізує знатність, могутність і
багатство, а також чесноти: силу, вірність, чистоту, справедливість, милосердя
і упокорювання.
Довідка
Українська національна традиція символічного відображення світу
формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного
кольорів (із різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується з часів
прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.
У середині XVII ст., після приєднання Гетьманщини до Російської
держави, поширюються блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими
зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне
поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах,
прапорах і клейнодах.
Першу спробу створити жовто-блакитний прапор із двох горизонтальних
смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, що
представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала
боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші
Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.
Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно сформувалося як
єдино національне на початку XX ст. Поштовхом до поширення жовто-блакитної
символіки стала Лютнева революція 1917 р. у Росії. 22 березня 1918 р.
Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши
жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада
1918 р. синьо-жовтий прапор став і державним символом Західноукраїнської
Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 р. –
у Карпатській Україні.
24 серпня 1991 р. відбулося проголошення Акта про незалежність України,
і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.
У серпні 2004 р. Президент України підписав Указ № 987/2004 про
встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23
серпня.
Ми, громадяни України, повинні знати, поважати символи своєї Вітчизни і не дозволяти нікому поглумитися над ними. Пишатися тим, що маємо свою державу, свою мову, свої традиції і свої символи.
Ставлячись з повагою до державних символів України, ми віддаємо дань пам'яті героїчного минулого країни, шануємо непорушний зв'язок часів і спадкоємність поколінь, дбайливо зберігаємо культурні традиції українського народу.
То ж нехай синьо-жовтий стяг і надалі вселяє в серце кожного українця гордість та спонукає на нові подвиги заради своєї Батьківщини.
