}

Пошук у блозі

31 травня - Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням

    Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням відзначається у всьому світі щорічно 31 травня. Здавалося б, у ХХІ столітті говорити про шкідливість паління – зайве, адже рух за здоровий спосіб життя постійно набирає обертів, та й стільки вже на цю тему сказано. Але ж ні! Цигарки й досі лишаються популярним товаром. А серед підлітків і тепер знаходиться чимало охочих експериментувати зі своїм здоров’ям і вірити сумнівній рекламі. Вичерпно на цю тему й говорить наш новий інтерактивний плакат.
    Цей матеріал за допомогою яскравих образів і коротких тез представить вам основні міфи про тютюнопаління зі спростуванням у вигляді переконливих зображень і схем. Що включає в себе поняття «тютюнова залежність»?
Як цигарки шкодять красі й стану внутрішніх органів курця? Достатньо навести курсор на зафіксовані в плакаті твердження й символічні малюнки, і ви побачите лаконічну та підкріплену фактами й ілюстраціями інформацію.

День слов'янської писемності і культури.

24 травня  - День слов'янської писемності і культури. 

    Українці разом з усіма іншими слов’янськими народами 24 травня відзначають День слов'янської писемності і культури
  Свято встановлено згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи.Кирило (827–869) і його старший брат Мефодій (815–885) народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. За походженням болгари. Якщо Кирило був стовідсотковим гуманітарієм – здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, а потім перебував, навіть, на дипломатичній службі, то Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей поблизу Солуня. Військова кар’єра його не вдовольняла, і він став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії.
     Більшу частину свого життя брати-просвітителі Кирило і Мефодій присвятили справі створення і розвитку слов'янської писемності. Вони вважали, що писемність є найважливішою складовою частиною культури будь-якого народу. Кирило розробив і уклав першу упорядковану слов'янську абетку, чим поклав початок розвитку слов'янської писемності. За ім'ям творця абетки вона стала називатися "кирилицею". Коли Костянтина запитали скільки часу він творив слов'янську абетку, то він відповів, що "три місяці і все життя, бо просвіщати народ без письмен його мови, що намагатися писати на воді!". Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.
https://view.genial.ly/5b069aa66e64691a3b5a030e/interactive-content-tvorci-slovyanskoyi-pisemnosti
Інтерактивний плакат
"Святі Кирило та Мефодій - творці слов'янської писемності"

День вишиванки

 У третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки. Цього року День вишиванки ми відзначаємо 21 травня.  
Свято не передбачає обов'язкових заходів окрім одягання вишиванки. Хоча протягом всієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — просто одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом з тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. 
Коли вдягаю вишиванку,
Немов в любові признаюся
Своїй країні ніжно й палко.
Вишиванки - це не тільки традиційний український одяг, це - символ Батьківщини, дзеркало народної душі, наш національний оберіг. Символи і кольори, які використовуються при вишивці, володіють певним змістом. Вишиванки є відображенням цінностей, традицій, та культури українського народу.
Одягнімо вишиванки, друже.
Хай побачить українців світ.
Прочитайте, це цікаво:


День сім'ї
 
15 травня весь світ відзначає 

Міжнародний день сім'ї

Все найкраще, що є на землі, починається з сім’ї. Без неї, як без природи, людство обійтися не може. Тут людина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ. У сім’ї вона навчається любові і добра, у сім’ї вона вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду.

Мамина ласка, татусева мужність, бабусина доброта, дідусева мудрість, тепло хатнього затишку в колі рідних на все життя залишають глибокий слід у душі та серці кожної людини. Завжди якось по-особливому зворушливо, з великою теплотою згадується те родинне гніздо, з якого ви вийшли у світ широкий.

В щасливі і тяжкі години -
Куди б нам не стелився шлях - 
Не згасне вогнище родинне,
В людських запалене серцях. 

Шановні батьки і діти, оберігайте тепло материнського і батьківського дому, любіть своїх рідних. Дай Бог, щоб кожна дитина жила з татом і мамою у великій, дружній та щасливій родині.  «З родини йде життя людини», - говорить народна мудрість.

Зі святом Перемоги в Другій світовій війні!


Війна — це завжди трагедія для обох сторін.
Але чи є у ній альтернатива?
Так є  це Перемога!

Пройшло вже 75 років з того часу коли закінчилась найкривавіша війна в історії людства. Друга світова війна, забравши мільйони  життів, була найжорстокішою і найстрашнішою в історії.
 У пам'яті тих, кому судилося через неї пройти, назавжди залишився той важкий час. Сама війна показала, що у неї переможців ніколи не буває: виграти може лише той, хто менше програє, ось і все. Але кожне життя безцінне і вбивство людьми один одного ніколи не може бути виправдане!!! 
Один філософ сказав: 
         «Смерть мільйонів  це лише статистика, а смерть кожної людини з цього мільйону  трагедія».

      Ми добре пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями всіх народів колишнього СРСР та в цілому об'єднаних націй. Україна винесла добрий урок про те, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає! Це розуміння робить нас сильнішими. В цьому запорука неминучості нашої перемоги і сьогодні.      Ми завжди шануватимемо наших героїв, які віддали життя за рідну землю. Ми впевнені, що незважаючи на тривожні події, які відбуваються сьогодні у нашій країні нам та нашим рідним ніколи не доведеться бути учасниками масштабної війни, а найближчим часом в Україні все ж таки настане мир та спокій.

Сьогодні всі ми схиляємо голови перед героями, які здолали фашизм, врятували свою Батьківщину і весь світ. Їхній величний подвиг назавжди залишиться джерелом патріотизму, вірного служіння своєму народу. 
Вічна слава захисникам Вітчизни!



Віртуальна книжкова виставка- пам'ять: "Творчість обпалена війною"

Віртуальна книжкова виставка- пам'ять:  

"ТВОРЧІСТЬ ОБПАЛЕНА ВІЙНОЮ"

У бронзі і граніті,
 у книгах і віршах – їх подвиг
 буде жити у віках
(Друга світова війна в художній літературі)

Шановні читачі! До 75 - ї річниці з Дня пам'яті та примирення, Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, звертаємо вашу увагу на творчість письменників які були учасниками  війни і пережите лихоліття описали майже автобіографічно в своїх творах. 
 Ці книги – про подвиги, про смерть, любов і надію, про горе і радість, про бажання жити і самопожертву заради інших!

Рейтинг незмінно очолює Олесь Гончар із бестселером-трилогією "Прапороносці" (1946–1948), роман " Людина і зброя"
 Гончар Прапороносці



Поряд із ним   постають:
Олександр Довженко з кіноповістю «Україна в огні» (1943, опублікована лише 1962);

Кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні», присвячена подіям німецько-радянської війни на території України. Це історія полум’я, що охопило родину Запорожців та всю Україну, змусивши відправитись боронити рідну землю на фронт. “Ми б’ємось за те, чому нема ціни у всьому світі, — за Вкраїну”. Саме Україна прийняла на себе перші в СРСР удари німців; найстрашніші і найбільші битви відбувалися на її полях, і вся вона палала у вогні та стражданнях. Ці картини з жалем і болем, з жагучою ненавистю до ворогів змальовує автор.
Довженко Україна в огні

Леонід Первомайський  - роман “Дикий мед” (1963), повість “Чорний брід”;

До збірки творів видатного українського письменника – поета, прозаїка, драматурга, перекладача – Леоніда Первомайського (1908–1973) увійшли прозові твори воєнної тематики: роман “Дикий мед” (1963), повість “Чорний брід” (1968) і кілька оповідань. Усі ці твори є яскравими зразками психологічної прози. Для широкого читацького загалу.

Роман Івана Багряного присвячений українській молоді в роки Другої світової війни. В основу твору покладено неоднозначну історію української дивізії СС «Галичина». У липні 1944 р. під містом Броди на Львівщині було розбито німецьку армію, на боці якої воювала ця дивізія. Весь трагізм ситуації в тому, що українці воювали по різні сторони барикад, одне проти одного. Автор хотів показати, хто в дійсності немилосердно громив німців у тій фазі війни, чому загинула дивізія «Галичина», яка була сформована з українських юнаків.

Згадаймо імена чималої кількості авторів, що писали про цю війну. 
Для прикладу назвемо : Я. Баш, Ю. Збанацький, В. Козаченко, В. Кучер, Н. Рибак, С. Скляренко, Л. Смілянський, В. Собко та ін. 

У творчості авторів-шістдесятників, у прозі: Гр. Тютюнник, Є. Гуцало, В. Дрозд, Вал. Шевчук; 

у поезії:  Л. Костенко, В. Симоненко, М. Вінграновський, І. Драч.

Хоч війна залишилась у минулому, спогади про неї не були чужими цим письменникам. Їм ще боліло, тому й писали. Як болітиме й нам: сьогодні, завтра, за кілька років.

 Тож пропоную прочитати книги українських письменників які були свідками і учасниками подій Другої світової війни.