Це особливе свято для кожного з нас, коли слідують традиціям і вірять у диво.
За переконанням православних віруючих, це свято пов’язане з воскресінням Ісуса Христа, перемогою Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям.
У Воскресінні бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.
У ніч на неділю, після опівночі, дзвін сповіщає про Воскресіння Христове і початок великодньої служби. Богослужіння проводяться особливо урочисто й тривають вони до ранку. Кульмінацією служби стає обряд освячення пасок, яєць, солі, хрону та інших продуктів до святкового столу.
Святкова паска – символ присутності Бога у житті всіх людей.
Яйце – символ життя і чудесного воскресіння. В іконопису воскреслий Ісус був оточений сяйвом, схожим за формою на яйце.
Під час великодніх свят люди радять дотримуватися основних традицій, аби все було на добро та щастя в родині. В період святкування при зустрічі люди вітають один одного словами:
– «Христос воскрес!»
– «Воістину воскрес!», триразово цілуються і обмінюються писанками, це є одна із традицій цього свята.
Великдень - давнє свято приходу весни, який поєднав давні язичницькі та церковні ритуали. Свято Великодня припадає на весняне рівнодення та символізує перемогу Світла над Темрявою, Дня над Ніччю, Тепла над Холодом. Великодній обрядовий цикл складається зі: Страсного тижня з Вербною неділею і Чистим четвергом; Великодня (Паски) та Світлого (Великоднього) тижня з Радуницею (шанування предків) і Світлим (Волочильним) понеділком. Вважалось на Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік.
Малювання крашанок нерідко пов'язують із ще дохристиянськими традиціями відмічати знакові астрономічні події, у тому числі й весняне рівнодення, коли перший великий день (більший за ніч день) міряється своєю тривалістю з останньою великою (більшою за день) ніччю. Насправді, дата Пасхи залежить від стану небесних тіл, а саме Місяця і Сонця. Днем святкування світлого Великодня було вибрано першу неділю після першого повного місяця, що настає після весняного рівнодення. З цього випливає, що Великдень є перехідним церковним святом і не прив'язаний до традиційного календаря, а тому відзначається в різний час (не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня).
У «Католицькій енциклопедії» сказано: «Великдень увібрав до себе багато язичницьких звичаїв на честь повернення весни. Яйце є символом відродження життя ранньою весною… Кролик — це язичницький символ, і він завжди був символом родючості».
З християнською великодньою обрядовістю змішалися давні язичницькі обряди, пов'язані зі святкуванням весняного сонця. Вірування, спільне всім слов'янам, що на Великдень «сонце грає», чи «гуляє», хоч його і приймають за атрибут християнського свята, бо, мовляв «цього дня все веселиться на небі й на землі», було, мабуть, однією з основних ідей весняного свята сонця.
Так в Україні в давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями і були тісно пов'язані поминальні обряди навесні, так другий тиждень після світлого свята — поминальний: на цьому тижні у певний день рідні приходять на могили померлих («гробки», «могилки», «проводи»), згадують їх молитвою та добрими словами, а також просять у них прощення.
На загальному обіді роздавали коливо з медом, а на могилах викладали крашанки, паски, свячену сіль і виливали чарку горілки, примовляючи: «Дай нам, Боже, довго на цім світі проживати, в добpi-щасті панувати, а померлим царства Божого дії ждати»; «Їжте, пийте, споживайте і нас, грішним споминайте».
Свято Великодня в Україні сьогодні символізує загальне відродження та оновлення світу.
Простивши все, відкинувши зневіру,
Кріпімо прадідівську віру
І воскресаймо разом із Христом!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Цікаве відео до Великодня! Пасхальні традиції в різних країнах. Відео про Великдень
