Історичний репортаж «Чорнобиль в серці України, а біль його по всій Землі».

26 квітня виповнюється 39 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Чорнобиль… Сьогодні це слово знає увесь світ,  «мирний атом» за лічені секунди здолав державні кордони. Чорнобильська трагедія опалила долі мільйонів громадян, породила велику кількість проблем, з плином часу які змінюються, трансформуються, але не зникають. Довідка в цифрах: 

- 500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів;

- 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення; 

- 90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.

Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох наших земляків. Ризикуючи життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу і подальшого розповсюдження радіації. Тому сьогодні складаємо шану мужнім людям, які у трагічний час Чорнобильської катастрофи приборкували ядерну стихію, захищаючи українську землю та увесь світ від смертельної небезпеки. Окрім того, із глибоким сумом схиляємо голови перед світлою пам’яттю героїв, що пожертвували собою заради нас і наших нащадків.

У житті українців Чорнобиль є і буде незагойною раною. Цей день вкотре нагадує про важливість особливих заходів безпеки у сфері використання мирного атома.

Інтерактивний квест до Великодня

Великдень — одне з найважливіших і найсвітліших свят для українців. У 2025 році він припадає на 20 квітня. 
Духовний сенс Великодня - символізує воскресіння Ісуса Христа та перемогу життя над смертю. Для християн це час молитви, духовного очищення та вдячності. У період підготовки до свята багато українців дотримуються Великого посту, який завершується радісним святкуванням Пасхи. У храмах відбуваються святкові літургії, які збирають віруючих разом для спільної молитви та освячення пасхальних кошиків.
Традиції та обряди Великодня в Україні
1. Підготовка пасхального кошика - господині випікають паски — символ воскресіння. Пасхальний кошик також наповнюють іншими традиційними продуктами: писанками, крашанками, ковбасами, сиром, хроном та свічкою. Усе це освячується в церкві на Великдень.
2. Розпис писанок - давнє мистецтво, яке в Україні має сакральне значення. Кожен орнамент має свою символіку: наприклад, зірки символізують гармонію, а хрест — віру. Сучасні майстри продовжують цю традицію, додаючи елементи новітніх технік.
3. Великодній сніданок - родина збирається за святковим столом, розпочинаючи трапезу зі слів: “Христос воскрес!” — “Воістину воскрес!” Освячена їжа символізує благословення для всієї родини.
4. Відвідування рідних - традиційно українці відвідують своїх близьких, дарують писанки та діляться святковими стравами.
Сучасні відтінки свята - у 2025 році Великдень в Україні відзначається на фоні нових викликів та змін. Все більше людей знаходять способи поєднувати традиції з сучасністю:
Онлайн-літургії - для тих, хто не може відвідати церкву, трансляції богослужінь стали важливим способом долучитися до святкувань.
Еко-писанки - все більше українців обирають натуральні барвники для створення крашанок, підтримуючи екологічний рух.
Благодійні ініціативи - Великдень — це час добрих справ. Волонтери організовують акції для допомоги нужденним, передаючи їм пасхальні кошики та святкові страви.
Великдень як символ єднання Святкування Великодня в Україні — це не лише данина релігії, але й спосіб зберегти культурну спадщину. У складні часи це свято об’єднує людей, нагадуючи про силу віри, надії та любові. Воскресіння Христове стає символом оновлення та нових можливостей для всіх українців.

Інтерактивний квест до Великодня за посиланням

https://docs.google.com/presentation/d/1glNLh-7QSDBfSBat9UG9KG8EHM5x1wmn/edit?usp=sharing&ouid=101763475961243042645&rtpof=true&sd=tru

Інтерактивний квест до Великодня

Міжнародний день дитячої книги - 2 квітня

Свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку (починаючи з 1967) 2 квітня — в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Його започаткували з метою поширення читання книг серед дітей. Відзначення Міжнародного дня дитячого читання – це нагадування про силу дитячої книги збагачувати життя, навчати цінним урокам і розважати.

"Немає казок, кращих за тих, які створює саме життя."

Г.-Х. Андерсен

       Всесвітньо відомий письменник, «король казок», мав дивовижну біографію. Незвичайна обдарованість та працьовитість сина бідного чоботаря та прачки піднесли його твори до вершин письменства. Він об'їздив багато країн, був свідком революцій XIX століття, зустрічався та листувався з видатними людьми своєї доби: Гейне, Дюма, Діккенсом, Лонгфелло та іншими. Андерсен і сам був одним із видатніших митців того часу. Великий датський казкар − Ганс Крістіан Андерсен створив величезну кількість чарівних історій, які любить весь світ.

      Народився Ганс Христіан Андерсен 2 квітня 1805 р. в місті Оденсе у бідній, однак дружній сім'ї ремісника. Батьки тяжко працювали, але всеодно худорлявий Ганс постійно був голодним. Втім, це не заважало йому любити природу, святкові гуляння, карнавали. Ці видовища, а також легенди, які розповідала бабуся, живили уяву хлопчика. У своїй автобіографії «Правдива історія мого життя» (1846) Андерсен писав: «Мій батько виконував усі мої бажання. Я повністю займав його думки і серце, він жив мною. У вихідні він робив для мене збільшуване скло, улаштовував театр, виготовляв малюнки, які можна було змінювати, а з них складати історії». Багато він дізнався з книг, які читав йому батько. Ганс Христіан рано навчився читати, і книжки розкривали йому світ мудрості і краси.

Цікаві факти про Ганса Крістіана Андерсена

    У дитинстві Ганс був дуже неврівноваженою і нервовим. Він гостро сприймав жарти однолітків і у всьому шукав прихований підтекст, яким його нібито хотіли образити. Словом, він бачив негатив навіть там, де її в принципі не було. У зв’язку з цим хлопчика перевели на домашню форму навчання. Педагоги говорили, що перебування серед інших дітей для нього вкрай небажано.
     Ні під час навчання в школі, ні в дорослому житті Андерсен так і не зміг освоїти граматику і не навчився грамотно писати. Він весь час робив помилки, які приводили коректорів і редакторів в подив. Сам письменник своєї безграмотності абсолютно не соромився, для нього було головне творити, і це у нього відмінно виходило.

·  Він пішов від батьків в Копенгаген в 14 років, щоб самостійно отримати освіту. Навчався  у школі з дітьми на 6 років молодших за нього і часто ставав об’єктом насмішок. Не любив ходити на заняття, так як вчителі карали Ганса фізично.
· Спочатку було прийнято вважати, що в основу сюжету «Казки про гидке каченя» лягли події особистого життя автора. Нібито його в дитинстві дражнили і не любили однокласники, у хлопчика не було друзів і йому ні з ким було поділитися своїми переживаннями.
· Андерсен відрізнявся не тільки сильною нервозністю. Дивною була і зовнішність казкаря − худий, високий чоловік з довгими кінцівками.
· Він мріяв стати актором. Це була його дитяча та юнацька мрія, яка збулася не так, як йому хотілося б. Його взяли на роботу, але виключно тому, що пожаліли. Ні єдиної головної ролі актора так і не дали.
· Письменник також мріяв дістати славу драматурга і романіста. Він написав чимало творів для дорослих, але жоден з них так і не став по-справжньому популярним і резонансним.

· Попитом користувалися виключно його казки. Сам данець сильно ображався, якщо його асоціювали з казкарем.

· Розквіт творчості Ганса Крістіана Андерсена припав на другу половину 1830—1840-х років; тоді написано більшість казок, які згодом принесли йому світову славу.

· Андерсен написав понад 150 казок. Його твори перекладені на 135 мов. Серед усіх своїх творів, Андерсену найбільше подобалася казка «Русалонька».

· Він вважав, що не варто закінчувати казки «хеппі-ендом», тоді діти будуть з ранніх років звикати до суворих реалій життя. Відомий жанр, як «Скандинавський нуар», стався саме з творів Андерсена.

· Класик ніколи не був одруженим і не мав дітей. Але бажання створити сім’ю у Андерсена було завжди.

· Андерсен дружив з принцесою Дагмарою, майбутньою імператрицею Марією Федорівною Романової – дружиною Олександра III.

· Андерсен володів даром передбачення і міг розповісти про життя людини після одного погляду.

· Про принцесу Дагмару говорив, що її буде чекати важка доля. Це підтвердилося. У підсумку імператриця втратила чоловіка, синів, владу і матеріальний добробут.

· Ганс Крістіан Андерсен не любив осілий спосіб життя, віддаючи перевагу подорожі. За 70 років життя в тривалих поїздках він відвідав близько 30 країн.

· Цікаво, що Андерсен завжди возив із собою мотузку, оскільки боявся загинути за час пожежі. Він заспокоював себе тим, що якщо пожежа застане його на високому поверсі, він зможе спуститися по мотузці вниз.

· Літератор ніколи не мав свого житла, внаслідок чого зазвичай жив у знайомих або в готелях, хоча він збирав на це все свідоме життя.

· У 1867 році Ганс Крістіан Андерсен отримав чин статського радника і звання почесного громадянина свого рідного міста Оденсе. 

· Коли помер геній, то залишив значний спадок від численних публікацій. Тираж його книг становив більше 100 мільйонів примірників.

· У 1956 році була заснована літературна премія ім. Ганса Крістіана Андерсена за кращі твори для дітей, яка присуджується раз в 2 роки.

· Перу Андерсена належать сотні творів, які користуються великою популярністю і сьогодні, вони стали основою для численних екранізацій, мультфільмів, театральних постановок, балетів тощо.

Ганс Крістіан Андерсен й Україна

У місті Кривий Ріг є вулиця Андерсена. Українською мовою твори Андерсена перекладали Юрій Федькович,  Михайло Старицький, Марія Грінченко, Агатангел Кримський, Оксана Іваненко, Галина Кирпа, Ольга Сенюк та інші.