}

Пошук у блозі

Свято книги

2 квітня -  Міжнародний день дитячої книги 

Книга – це віконце, через яке діти
 бачать і пізнають світ і самих себе.
В.О. Сухомлинський
   Міжнародний день дитячої книги – свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку 2 квітня (починаючи з 1967 р.) у день народження великого казкаря  
Ганса Крістіана Андерсена (1805–1875 рр.). 
  Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у розвитку духовних та інтелектуальних здібностей  нових поколінь Землі.

В історії літератури мало знайдеться письменників, які би заслуговували на звання: «Великий казкар», «Добрий чарівник», «Король казок».

У казках Андерсена добро і любов перемагають, але інколи його твори залишають легкий смуток і роздуми. Після читання хочеться помовчати, побути сам на сам зі своїми почуттями, а потім знову повернутися до книжки. Письменник спеціально нікого не повчає, нічого не проголошує, він просто веде нас по своїй казковій країні й спонукає думати і співпереживати. 

Другого квітня один раз на 2 роки на черговому конгресі Міжнародної ради з дитячої книги письменникам і художникам вручається головна нагорода – Міжнародна премія імені Г.К. Андерсена.  

Сучасні дитячі книги яскраві і різноманітні, вони розповідають про все цікаве, що буває на світі. Прочитані в дитинстві книги, вселяють у серцях віру в казку, красу і добро.

КАЗКОВА ВІКТОРИНА 



Найкращі дитячі книжки:
  • Алан А. Мілн – «Вінні Пух»;
  • Льюіс Керролл – «Аліса в країні Чудес»;
  • Астрід Ліндгрен – «Пеппі Довга панчоха», «Пригоди Малюка та Карлсона»;
  • Туве Янссон – низка книг про Мумі-троля;
  • Даніель Дефо – «Робінзон Крузо»;
  • Джеральд Дарелл – «Моя сім'я та інші тварини»;
  • Роальд Дал – «Чарлі і шоколадна фабрика»;
  • Памела Ліліан Треверс – «Мері Поппінс»;
  • Джанні Родарі – «Пригоди Чипполіно», «Золотий голос Джельсаміно»;
  • Антуан де Сент-Екзюпері – «Маленький принц»;
  • Джеймс Крюс – «Тім Талер, або Проданий сміх»;
  • Марк Твен – «Пригоди Тома Сойєра та Геккльбері Фінна»;
  • Джонатан Свіфт – «Мандри Гуллівера»;
  • Редьярд Кіплінг – «Книга джунглів», «Ріккі-Тіккі-Таві»;
  • Рафаель Сабатіні – «Одісея капітана Блада», «Хроніки капітана Блада»;
  • Роберт Луїс Стівенсон – «Острів скарбів»;
  • Жуль Верн – «П'ятнадцятирічний капітан», «Діти капітана Гранта»;
  • Сельма Лагерлеф – «Дивовижна подорож Нільса Хольгерссона з дикими гусями по Швеції».


  • Всеволод Нестайко – «Тореадори з Васюківки»;
  •  Наталя Забіла – «Ясоччина книжка», «Про малят і про звірят»;
  •  Марія Познанська – «Про чудо-ліс, що на полі зріс», «Любій малечі про цікаві речі»;
  •  Микола Трублаїні – «Крила рожевої чайки», «Лахтак», «Шхуна «Колумб», «Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку»;
  •  Анатолій Костецький – «Мінімакс – кишеньковий дракон, або День без батьків»;
  •  Оксана Іваненко – «Лісові казки»;
  •  Олександр Дерманський – «Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська», «Король буків, або Таємниця Смарагдової Книги»;
  •  Марина та Сергій Дяченки – «Пригоди Марійки Михайлової», «Габріель і сталевий лісоруб»;
  •  Леся Вороніна – «Таємне товариство боягузів»;
  •  Ніна Воскресенська – «Легенда про Бовдура Великого», «Дивовижні пригоди Наталки в країні часу»;
  •  Марина Павленко – «Лісовичок повертається».
 10 українських дитячих книжок, 
про які знає весь світ:
  •  Василь Голобородько – "Віршів повна рукавичка", 2010;
  •  «Рукавичка», народна казка, 2011;
  •  Мар’яна Савка –«Казка про Старого Лева», 2011;
  •  Іван Андрусяк – «Вісім днів із життя Бурундука», 2012;
  •  «Ріпка. Стара казка, по-новому розповів Іван Франко», 2012;
  •  Романа Романишин, Андрій Лесів –«Зірки і макові зернята», 2014;
  •  Леся Українка –«Лісова пісня», 2014;
  •  Роман Скиба – «Із життя хитрих слів», 2013;
  •  Тарас Прохасько, Мар’яна Прохасько– «Хто зробить сніг», 2013;
  •  Романа Романишин, Андрій Лесів– «Війна, що змінила Рондо», 2015.



Знайомся з найвідомішими казкарями Європи на інтерактивній карті

Шановні читачі! Презентую вам інформаційно-ігровий кейс «Багатолика Європа», де зібрано цікаву й пізнавальну інформацію про письменників Європи.
Цей веб-бібліографічний продукт від працівників науково-методичного відділу Черкаської обласної бібліотеки для дітей. Інформаційно-ігровий кейс «Багатолика Європа» – міні енциклопедія мультимедійного формату, завдяки якій ви зможете дізнатися багато нового про найвідоміших казкарів цієї частини світу. Натискайте на різні країни на карті й переходьте на інтерактивні сторінки, присвячені окремим письменникам. Там ви в один клік зможете помандрувати до ресурсів з електронними й аудіокнигами майстрів пера, екранізаціями їхніх творів і мистецькими девізами, біографічними нарисами та цікавими фактами про видатних особистостей. Невеличкий бонус: на сторінці кожного автора є також посилання на інтерактивні ігри за творами казкарів.
 Щоб повернутися на початок  інтерактивної карти натискайте на посилання (до дому )    
Цікавих вам вражень від віртуальної подорожі!

21 березня світ відзначає День поезії

 


Щороку 21 березня світ відзначає День поезії.

Поезія – океан барв та відчуттів, що сплітаються у шаленому ритмі та дарують емоції, формують світогляд та вчать любові.

Поезія - це сум, чарівність, романтика, музика, дотик до душі, струни якої ще довго будуть бреніти. І чим частіше - тим краще. Тоді людина буде духовно вищою і красивішою.

Але щоб навчитися розуміти поетичну мову, треба постійно читати вірші, треба вчитися вживатися в поетичний текст. 

Вірші українських поетів. Читати

Крилаті вислови про поезію

* Поезія - це свято як любов.

О, то не є розмова побутова. (Ліна Костенко)

* Поезіє, красо моя, окрасо,
Я перед тебе чи до тебе жив? (Василь Стус)

* Що таке поезія? - Це відчуття минулого світу і майбутнього. (Байрон)
* Поезія - це найвеличніша форма, в яку може втілитися людська думка. (Альфонс де Ламартін)
* Поезія привідкриває покривало над прихованою красою світу, вона знайомить нас із незнайомим. (Персі Биші Шеллі)
* Поезія - це найвища ступінь художньої літератури. (Волліс Стівенс)
* Поезія так відрізняється від прози, як танець від прогулянки пішки. (Джон Вейн)

* Поезія - Попелюшка мистецтв. (Гаррієт Монро)
* Жодна людина ніколи не була великим поетом, не ставши одночасно одним із глибоких філософів. (Сам'юель Тейлор Комрідж)

Щасливе дитинство

Вірші українських поетів

Збережемо природу – джерело життя

Будь природі другом! Під таким девізом  за ініціативи та підтримки провідного фахівця з екологічної освіти Гетьманського природного парку Суслової Оксани Охтирська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів 9 приєдналася до Всесвітньої акції «Година Землі», яку провели бібліотекар Валентина Олексіївна та вчитель біології Кутовий Юрій Анатолійович для учнів 5 класу .

 На заході учням нагадали, що наша планета потребує захисту, турботи, вона унікальна, неправильними діями ми можемо знищити планету Земля – наш спільний і єдиний дім. На сьогодні, в період спалаху вірусної інфекції, особливо гостро відчуваємо це. Земля дає нам безліч скарбів і можливостей для втілення наших планів, розвитку наукових ідей, реалізації здібностей.

 Переглянувши відеопрезентацію школярі дізнались про походження та значення Всесвітніх свят у березні: День Землі – День чистої води, чистої землі, біорізноманіття, Всесвітній день лісів, Всесвітній день водних ресурсів. Обговорили правила сумісного співіснування на планеті Земля. 

 Познайомилися з первоцвітами України, їх охороною і збереження. Діти активно відгадували загадки про первоцвіти, та взяли участь у грі - вікторині "Спробуй знайти".

Бібліотекар познайомила учнів - читачів  із книжковою виставкою - закликом "Збережемо природу -  джерело життя!". 

Яскравий інформаційний плакат "Будь природі другом" і книжкова виставка були цікавими для учнів школи протягом дня.

   Акція «Година Землі" - це більше, ніж година! Ми повинні діяти щодня, роблячи невеликі кроки назустріч майбутньому - без зміни клімату, майбутньому, у якому всі забезпечені природними ресурсами, майбутньому, у якому людина живе в гармонії з природою!


 

Весняний цикл свят: традиції та обряди українців

Разом із пробудженням природи від зимового сну починається цикл весняних свят, що супроводжується піснями, іграми, хороводами. Справжній прихід весни пов'язувався з появою перших птахів: прилітаючи з вирію, вони на крилах несуть весну-літо, а в образі птахів прилітають душі новонароджених та прабатьків, які охороняють врожай.

Приблизним початком весни вважався день преподобної мучениці Євдокії, або Явдохи (14 березня). За старим стилем Євдокії святкували 1 березня, а цей день вважали початком нового року, який приходить із пробудженням природи. У цей день прокидається байбак, але тільки вийде з нори, «тричі свисне й знову лягає на другий бік»; далі прокидається ховрашок; ще далі – риба хвостом лід розбиває.

Цього дня наші предки зустрічали весну: на світанку виходили на високий пагорб чи вилазили на дерева та закликали весну. Господар мав занести до хати талу воду, якою вмивався кожен член родини. Також цього дня жінки висівали в горщики розсаду, а молодь починала співати веснянки.  

Весняний цикл календарних свят мав особливе значення, бо пов'язувався з закладанням майбутнього врожаю. Тому люди за допомогою обрядів та ритуальних дій намагалися всіляко прискорити прихід весни, тепла, дощу. Вони вірили, що весна принесе щедрі дари, коли її шанувати, співати їй хвалу, закликати її. Так як цей період пов'язувався ще й із пробудженням людських почуттів, то весняна обрядовість багата розмаїтими молодіжними розвагами та поетичними народними співами - веснянками, що пронизували не одне свято та обрядове дійство.

Головним святом весняного циклу є Великдень (Воскресіння Господнє) - найбільше християнське свято, яке органічно поєднує язичницькі ритуали та церковні обряди, а завершується весняний обрядовий цикл Вознесінням Господнім на сороковий день після Великодня, щорічно у четвер.

Про весну складено більше прикмет і приказок, ніж про якусь іншу пору року.
Розгадайте приказку
 
Прикмети про весну

У народі примічали, якщо навесні на річках льоду не залишилося, і його не розкидало по берегах, а віднесло течією під час розливу, то рік буде легкий і урожайний. 

Великий і тривалий розлив річок – до хорошого урожаю.

Пізня весна вважається в народі більш сприятливою для майбутнього літа і урожаю. 

З настанням тепла чекали першого весняного дощу, який поступово «з’їдає» сніг і омиває коріння рослин. Вірили, що якщо велика сльота, то по осені буде багато хліба.

Уважно стежили за тим, як тане сніг:   якщо після того, як сніг розтанув, дороги підняті бугром – до врожаю, стаяли – до посухи.

Весна дихає теплом – пахне від неї добром.

Навесні зверху тече, а знизу морозить.

Вода з гір потекла – весну принесла.

Рання весна – велика повінь.

Від великої весняної води чекай біди.

Пізня весна не обдурить.

Якщо весна дощова і затяжна, то осінь така ж буде (і навпаки).

Весна холодна – осінь тепла.

Березень березовим віником зиму вимітає, весну в гості припрошає.

Березень у зими кожуха купив, а на третій день продав.

У березні день з ніччю стрічаються.

14 березня - День українського добровольця


Історія свята

14 березня 2014 року 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону. Потім до них приєдналися ще тисячі людей, які вирушили на Донбас. Новоствореному батальйону присвоїли ім‘я генерала Сергія Кульчицького, який загинув 29 травня 2014 року під час бойових дій у Слов‘янську. Поступово сформувались 32 батальйони територіальної оборони.

Внесок першої хвилі добровольців важко переоцінити, адже на початковому етапі війни Україна зіткнулася з тим, що далеко не всі професійні військові були готові захищати державу. Добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію і підготувати професійну заміну добробатам.

Феномен добровольців здавна притаманний українцям 

 Одним із перших таких прикладів можна назвати Запорізьку Січ — воєнізовану структуру з добровольчих загонів, які боронили Україну.

 З нової історії України — легіон Українських січових стрільців, що теж формувався винятково на добровольчих засадах, записалося майже 20 тисяч добровольців, але згодом австрійська влада дозволила лише 2500 воякам прийняти присягу і утворити легіон УСС.

Тоді, у 1914 році, так само як і у 2014-му, українські добровольці нічого не мали: вони були найгірше озброєні, взуті й одягнені. Але, попри це, зажили слави відважних вояків. 

Саме тоді на західноукраїнських землях розпочався і потужний волонтерський рух. Власне, місцеве населення одягало й годувало українських добровольців, надсилало на фронт так звані любистки — спеціальні посилки-пакунки. 

Потім було полум’я Другої світової — і знову добровольці першими стали на захист вітчизни.

Але найновіший приклад — це Революція Гідності та початок воєнних дій на сході нашої держави. У ті дні тисячі звичайних українських громадян, кинувши власні справи — навчання, роботу, бізнес, родини, — спершу пішли на майдани країни, висловлюючи протест проти антидержавної політики тодішнього вищого керівництва, а потім зі зброєю в руках першими протистояли озброєній до зубів російській армії. Навесні 2014-го була зафіксована рекордна явка у військкомати. Люди приходили самі, не чекаючи на повістки. Інші — чоловіки й жінки — самоорганізовувались у батальйони й вирушили на Схід.

Завдяки добровольцям — їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму — вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу і озброїти армію. Українські добровольці стали гордістю українського народу та водночас головним болем Кремля. Загалом у воєнному конфлікті на Сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Переважна більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур.

Віртуальна подорож "Тарасовими шляхами"

В 2021 році виповнюється 207 років з дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), в цьому ж році минає 160 років з того дня, коли перестало битися серце Великого Кобзаря.

Відзначення річниці Т. Г. Шевченка – значний привід для звернення до його постаті та творчого надбання. Його безсмертні твори, його велика мистецька спадщина стали дорогоцінним надбанням української культури, золотим фондом всенародної культурної скарбниці.

Вшановуючи пам’ять одного з найвидатніших синів України,
запрошую читачів здійснити віртуальну подорож "Тарасовими шляхами"