ВСЕСВІТНЬОМУ ДНЮ ВИШИВАНКИ – 15 років!

Зберігаєте культуру – зберігаєте себе!

20 травня ВСЕСВІТНЬОМУ ДНЮ ВИШИВАНКИ – 15 років! Сьогоднішня дата покликана зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу, і кожен охочий може долучитися до святкування, одягнувши вишиванку.
Вишиванка з давніх - давен є основним елементом українського національного одягу. Вишиті візерунками сорочки – відображення цінностей, традицій, культури та історії нашого народу.
День вишиванки не є офіційним святом. 15 років тому, тобто у 2006 році, студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк започаткувала акцію "Всесвітній день вишиванки". 

Дівчина запропонувала студентам одного дня одягнути вишиванки. На цю ініціативу відгукнулося декілька десятків студентів та викладачів факультету. Однак щороку масштаби святкувань зростали й нині День вишиванки відзначають також і за межами нашої держави.
Як уже склалося, цього травневого дня люди намагаються вдягати національне вбрання на роботу, на навчання або ж, наприклад, на зустріч із друзями. Окрім того, за ініціативи тих же студентів, громадських та культурних діячів можуть проводитися концерти, хода, конкурси та ярмарки.

Цікавинки про українську вишиванку
· Здавна для українців вишиванка відігравала не стільки функцію одягу, як була своєрідним оберегом від різного зла. Тому візерунки на сорочках та сукнях наносили на рукави, коміри і поділ.
· Своїми особливими узорами та поєднанням кольорів на вишиванках може похвалитися не лише кожен регіон України, а й навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися за фасоном, кольором, візерунком.
· Узори вишивки загалом можна поділити на три великі групи: геометричні, рослинні, тваринні та антропоморфні (такий, що нагадує людину) орнаменти. Рослинні традиційно вишивали на жіночому вишитому одязі, геометричні – на чоловічому.
· Існує понад 250 швів, які базуються на 20-ти видах техніки вишивання. Найпопулярнішими є мережання, низь, гладь.
· Раніше вишивання було виключно жіночим заняттям. Перш ніж братися за роботу дівчина зазвичай постилася, молилася і мила руки.
· Надзвичайно тонка вишивка "білим на білому" на натільних сорочках була поширена серед європейської знаті й української шляхти.
· Тривалий час вишивка була своєрідною візиткою людини. За орнаментом і кольорами можна було дізнатися про її вік, сімейний стан, соціальний статус. Приміром, сорочку із вишитими квітами носили лише молоді дівчата.

Українці ніколи не носили вишиванок щодня. У час, коли не було сучасних пральних засобів і пральних машин, а на створення однієї сорочки витрачалися місяці, дуже не практично було щодня красуватися у вишитій сорочці. Цікавим фактом є те, що сорочки для буднів так і називалися – «буденками». Вони зовсім нічим не прикрашалися.
Неймовірно цікавим є факт, що підготовку до вишивки рукодільниці Полтавщини, звідки походить унікальна техніка «білим по білому», розпочинали за 3 роки до початку створення візерунку. Головним, цікавим і найтривалішим процесом ставало вибілювання ниток. Хімічних відбілювачів на кшталт сучасного хлору чи «Vanish» не існувало. А хотілося ж отримати сліпучу білизну морозного візерунка. Тоді полтавські вишивальниці вигадали цікаву річ: розстилати нитки на березі річок у найбільшу спеку. Так 4 стихії (вода-сонце-повітря-земля) заряджали нитки. Та й із практичної точки зору, річка добре відбивала сонячні промені, тому пряжа природно вигорала до білосніжного відтінку.
Вивчайте та зберігайте наші символи й культуру загалом, бо таким чином ви зберігаєте себе. Вивчати історію вишивки, стикаючись із цікавими фактами, – захоплююче заняття.

Вікторина до Всесвітнього дня вишиванки

15 травня - День Європи в Україні

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДАЙДЖЕСТ

З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.
Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.
9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.
Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».
У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. До речі у 1887 році в Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи. Координати цього географічного центру Європи: 47 ° 563" північної широти і 24 ° 1130" східної довготи.  

В 2021 році День Європи в Україні припадає на 15 травня, свято символізує започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах.

Всіх бажаючих запрошую у вебтурне «Загадкова Європа»,  рамках якого кожен зможе не просто дізнатися про культурні і туристичні «перлини» європейських країн, а ще й проявити свою ерудицію: знайти правильні відповіді на запитання в інтерактивній грі, розміщеній на освітньому вебпорталі LearningApps.org.

А пам’ять і вдячність наша - вічна буде…

Години пам'яті та мужності 

Пролітають роки, мов на крилах журавлів, але на сторінках історії залишаються події, які неможливо забути. Вони живуть у спогадах рідних бійців, у суворих монументах, які височіють в кожному населеному пункті України. І нехай зостанеться в пам’яті наших учнів подвиг тих людей, які захищали рідну землю від німецько-нацистських окупантів, про тих людей, які допомагали відвоювати цю перемогу, працюючи день і ніч в тилу.

В Охтирській ЗОШ №9 відбулися години пам’яті з учнями 4-А (класний керівник Шандиба О.В.) та 4-Б класу (класний керівник Фенько С.М.), присвячені до Дня пам'яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, до 100-річчя з дня народження нашого земляка Олексія Береста. На заході бібліотекар школи ознайомила присутніх з відеопрезентацією «Олексій Берест – людина героїчної долі», та кадрами з документального фільму про його життя. На всіх справило велике враження особиста мужність і героїзм Олексія Прокоповича. На честь нашого відважного земляка названі вулиці у містах Суми і Охтирка, споруджено пам'ятник герою-визволителю. Учні мали змогу познайомитись із літературою про події війни, яка не дає змарніти жодній героїчній сторінці історії перемоги над нацизмом.

Ми добре пам’ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями всіх народів колишнього СРСР та в цілому об’єднаних націй. Україна винесла добрий урок про те, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає! Це розуміння робить нас сильнішими. В цьому запорука неминучості нашої перемоги і сьогодні. 

Ми завжди шануватимемо наших героїв, які віддали життя за рідну землю. Ми впевнені, що незважаючи на тривожні події, які відбуваються сьогодні у нашій країні, нам та нашим рідним ніколи не доведеться бути учасниками масштабної війни, а найближчим часом в Україні все ж таки настане мир та спокій.