Сторінки
- Головна сторінка
- Про шкільну бібліотеку
- Нормативні документи шкільної бібліотеки
- Електронні підручники на 2024-2025 н.р.
- Пам'ятки читачам
- Віртуальні бібліотеки
- Нові надходження
- Поради батькам
- Бібліографічні покажчики
- Методичні рекомендації бібліотекаря
- Віртуальні виставки, інтерактивні плакати
- Мультимедійні презентації
- Інтернет посилання на нововведені програмні твори 2-9 класи
- Участь у Всеукраїнському конкурсі «Шкільна бібліотека» 2020
- Скарбничка досвіду
- Інтелектуальні ігри, пазли
- Календар знаменних і пам’ятних дат на 2024-2025 н.р.
- Книги - ювіляри
- Бібліотека - вчителю
- Шкільна медіатека
Пошук у блозі
ПАМ'ЯТАЄМО. ШАНУЄМО. ВІРИМО
25 лютого - День народження Лесі Українки. День української жінки
![]() |
Роки життя - Сб 25 Лютого 1871 р. (Новоград-Волинськ) – Пт 01 Серпня 1913 р. (Похована в Києві ) |
Леся Українка, справжнє ім'я якої Лариса Косач, народилася 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському (нині Звягель). Вона була надзвичайно обдарованою, знала багато мов і залишила після себе величезну творчу спадщину. Її життя стало символом незламності українського духу.
У цей день ми згадуємо не лише Лесю Українку, а й інших видатних українок, які зробили значний внесок в історію, культуру, науку, політику та оборону нашої країни.
Приєднуйтесь до відзначення Дня української жінки 25 лютого, щоб вшанувати наших неймовірних жінок! Ознайомитись із життям і творчістю поетеси читачам допоможе лепбук в шкільній бібліотеці.
В 10 років у дівчинки почалися серйозні проблеми зі здоров’ям: у Лесі Українки діагностували туберкульоз кісток, їй доводилося лежати з загіпсованими руками і ногою довгими місяцями. Через хворобу, з однієї руки були видалено частину кісток, що поставило хрест на музичній кар’єрі, хоча вона неймовірно талановито грала на роялі. Грати її вчила спочатку її тітка, яку Леся дуже любила, а згодом перша дружина Миколи Лисенка — Ольга Оконор. Вона не просто грала на фортепіано, вона імпровізувала.
Леся Українка сама вивчила більше 10 мов – європейські і слов’янські мови (французьку, німецьку, італійську, англійську, польську, болгарську, латину, грецьку та ін.).
Уже в 12 років Леся Українка зайнялася перекладом книги «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя, її почали друкувати в українських літературних журналах.
Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять.
У 26 років в Ялті вона познайомилася з журналістом-білорусом Сергієм Мержинським, який як і вона боровся із туберкульозом. Навіть сьогодні ці хвороби вважаються тяжкими, а тоді були невиліковними. Батьки були проти стосунків дочки з смертельно хворим чоловіком, та Леся поїхала доглядати коханого. Хлопець помер у дівчини на руках. Після його смерті вона довго не знімала траурної одежі, незважаючи на офіційне подальше заміжжя. Її переживання лягли в основу поеми «Одержима».
Леся Українка любила природу, обожнювала сама сидити квіти. А вершина її творчості неймовірний твір «Лісова пісню». Цей твір про природу було написано лише за 12 днів!!!
Її життя і творчість вивчає Науково-дослідний інститут Лесі Українки.
На її честь названо астероїд 2616 Леся.
У 1971 році за рішенням міжнародної організації ЮНЕСКО 100-річчя з дня народження Лесі Українки святкувалося в Усьому світі.
Леся Українка внесла в нашу мову такі слова, як «напровесні» та «промінь».
21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови
Є прості способи перевірити свої знання та підтягнути українську мову.
Герб України — символ державності, який пройшов крізь віки
Мабуть, кожен українець чув версію, що наш герб – це імена великих правителів Києва: Володимира, Ольги та Ярослава, запечатаних у слові ВОЛЯ, але наукового пояснення цьому нема. В новітній історії ця назва з'явилася лише у 1917 році з легкої руки Михайла Грушевського, першого президента України.
![]() |
Мозаїка святого князя Володимира Київського у
ватиканському соборі святого Петра у Римі з зображенням золотого Тризуба з
хрестом |
Більше цікавих фактів про історію державного символу герба України ви зможете дізнатися із відео за посиланням:
Попри всі виклики, тризуб залишається символом нашої стійкості. Україна вистоїть, бо її народ – єдиний, сильний і непереможний.
Всесвітній день читання вголос (World Read Aloud Day) #WorldReadAloudDay
Діти мали змогу прочитати вголос книги, разом обговорити прочитане, відгадати загадки, пограти в цікаву гру. Було весело, пізнавально та дуже корисно!!!
Бій під Крутами в історичній пам’яті
День Соборності України - символ незалежності, єдності та державності
У цей день на площі перед Софією Київською було урочисто проголошено злуку Української і Західноукраїнської народних республік. Це історичний акт об’єднання українських земель в одній державі, що увінчав соборницькі прагнення українців, розділених кордонами тогочасних імперій.
І навіть зараз, незважаючи на часткову окупацію наших земель, ми зостаємось єдиною нацією. В цей день, 22 січня, через трохи більше ніж століття після проголошення Акта Злуки, ми об’єднані як ніколи у відстоюванні своєї незалежності і державності. А після перемоги над російським агресором Україна остаточно затвердить свою соборність.
20 січня — День вшанування захисників Донецького аеропорту
19 січня 2015 року бойовики зуміли підірвати перші колони,
які тримали перекриття аеропорту. А 20 січня вони підірвали інші колони
й перекриття обвалилося. Цього дня були найбільші втрати серед українських
захисників під час оборони ДАПу — загинуло 48 бійців.
Самі «кіборги» говорять про 244, а не 242 дні оборони ДАПу. Адже після того, як новий термінал був повністю зруйнований, на території летовища ще знаходилися українські бійці. Вони утримували позицію «Пожарка» у пожежному депо, що було між терміналом і диспетчерською вежею аеропорту, забезпечуючи відхід зі зруйнованого ДАПу. Захисниками цієї позиції командував Максим Ридзанич із позивним «Адам».
Це була група відчайдухів із 90-го аеромобільного батальйону. Снайпери Віталій Зварич «Рекс», Володимир Коляда «Живчик», Максим Абдуразаков «Абдулла», Анатолій Левчук «Фокс», кулеметники Віктор Левицький «Жмеринка» та ще один боєць із позивним «Вовк» стали останнім бойовим підрозділом, який вийшов із ДАП. Українські захисники відбили дві атаки противника. Ворог намагався виманити їх із пожежного депо – вів переговори, начебто від імені комбата Олега Кузьміних, який на той момент уже був у полоні. Але «Адам» розкусив намір ворога. Ввечері, обходячи своїх, він попередив, що зранку може бути атака. Запропонував: хто хоче, може піти до зруйнованої вежі та здатися в полон. Усі відмовилися. Командир усміхнувся: «Згоден, хлопці. Краще вмерти людиною, чим животіти покидьком». Саме цей підрозділ ще два дні у повному оточенні боронив позицію «Пожарка» і останнім вийшов з території Донецького аеропорту. Наступного дня його захисники почали вихід з ДАПу через його повне руйнування і неможливість подальшого утримання.Ми пам’ятаємо усіх захисників України, вдячні живим
та вшановуємо пам’ять загиблих! Вічна Слава Героям!
джерело:https://www.telegraf.in.ua/popular/101362
8 січня - 90 років від Дня народження Василя Симоненка
Серед відомих імен - поетична легенда «шістдесятників» Василь Симоненко.
Він увійшов в історію української літератури як визначна постать боротьби за державний суверенітет України 2-ї половини ХХ ст.
8 січня виповнюється 90 років від Дня народження видатного українського митця.
Важливою зброєю поета в період тоталітаризму було слово. Він користувався ним дуже сміливо, за що і був знищений. Василь Симоненко помер (фактично загинув після побоїв у відділку міліції) у 28 років та знову і знову воскресає у своїх віршах, в щоденникових думках, в спогадах друзів і однодумців, в пошані майбутніх поколінь. Творчість Симоненка — не лише народна, національна, а й пророча. В ній переплітаються жорсткі та правдиві оцінки як минулого, так і сьогодення з майбутнім. За своє коротке життя він встиг написати безліч шедеврів, які стали класикою української літератури.
В пам'ять про видатного митця згадуємо фрагменти його творів:
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди
І орди завойовників-заброд!
Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його волячих жилах
Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю...
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю.
Усвідомив ницість тодішньої влади, її дій та глибоку трагедію скоєного:
https://24tv.ua/education/vasil-simonenko-tsitati-virshi-pro-lyubov-do-batkivshhini-yaki_n2723724
https://24tv.ua/education/vasil-simonenko-tsitati-virshi-pro-lyubov-do-batkivshhini-yaki_n2723724
"Нема нічого страшнішого за необмежену владу в
руках обмеженої людини".
Про свій стиль творчості говорив, що "є в мені щось від діда Тараса і прадіда Сковороди", а "поезія – це прекрасна мудрість".
Україно! Ти для мене диво!
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.
"Лебеді материнства" чи не найвідоміше напуття:
Симоненко понад усе цінував життя та прагнення зробити щось більше, тому варто взяти за гасло його вислови:
- "Щасливий той, хто хоче мало від життя: він ніколи не розчарується в ньому"
- "Живе той, хто не живе для себе, хто для других виборює життя".
Пишаймося тим, що маємо таких українців!