Стрітення Господнє — відноситься до 12 головних свят
- тих, які присвячені Христу і подіям з його життя. Назва свята
перекладається як "зустріч", оскільки в цей день зустрічаються Старий і
Новий заповіти. До християнства наші предки 15 лютого - пов'язували із зустріччю зими і весни.
Історія Стрітення пов’язана з народженням Ісуса. Згідно з традицією і Законом Мойсея, на 40-й день після пологів
жінка могла вперше відвідати храм. Якщо жінка народила первістка чоловічої статі, належало також здійснити
ритуальне жертвопринесення ягняти або, якщо родина не могла собі його
дозволити, пари голубів. Марія з маленьким Ісусом
прийшла у храм рівно на сороковий день після його появи на світ.
Оскільки сім’я була бідною, а Марія формально не потребувала «очищення»,
залишаючись непорочною дівою, в жертву вона принесла пару голубків. Саме тут, у храмі, відбулася та сама зустріч — «стрітення» — що дала назву святу.
Пророку Симеону Ангел передбачив, що праведник не помре, поки не побачить в храмі Діву, яка народила Ісуса. За переказами Симеон жив понад триста років.
Коли він побачив Діву Марію в храмі, відразу зрозумів, хто стоїть
перед ним. Він взяв хлопчика на руки та пророкував про майбутнє Ісуса і
його страждання.
Стрітення - це зустріч людства в особі старця Симеона з Богом.
Існує ряд церковних і язичницьких традицій, пов’язаних зі Стрітенням.
Дуже часто вони так тісно переплетені, що складно знайти коріння
обрядів і звичаїв. Щоб спростити для слов’ян прийняття нової віри,
отці церкви використовували вже існуючи свята — зустрічі Зими
та Весни, що відзначалося в той же період, що і Стрітення Господнє. Вважалося, що в
цей день зимові холоди вже відступають і дають дорогу теплу.
За
повір'ями, це єдиний день зими, коли можна почути грім та побачити
блискавку. Видозмінені звичаї цього дня стали церковними канонами (правилами).
Освячення свічок на Стрітення - головна традиція свята.
За
традицією, під час святкового богослужіння у церкві освячують свічки, а
після роздають їх парафіянам. Такі свічки дуже цінувалися, обов’язково
приносилися додому та зберігалися протягом року.
Господа проси
Щоб Він нас любив
Від зла захистив
Щоб ми завжди
Здорові були
Щасливі виростали
Раділи і співали.
Посвячені на Стрітення свічки звалися "громичними". Саме свято, крім "Стрітення" або "Стрічання", називалося колись "Громиця", "Зимобор".
«Ой грімнице-свічечко»
Ой, грімнице-свічечко! Святая водичечко!
Від біди оберігай наш майбутній урожай!
Дай миру нам усім та достатку в кожен дім!
Свічко-свічечко, гори, на діточок укажи!
В щасті-долі щоб жили і здоров’я берегли!
Друга важлива традиція на Стрітення — освячення води. Стрітенську
воду з церкви цінували нарівні з хрещенською. За найдавнішою традицією,
воду не носили святити в храм, а збирали з краплі — тобто, з бурульок,
що танули. Цією ж водою кропили худобу, давали пити її. А пасічники берегли цю свячену водицю весь рік. Нею кропили вулики. Коли син ішов у військо чи на війну, батько благословляв, кроплячи стрітенською водою. Віра в силу цієї води в багатьох людей зберігається і досі.
Основні прикмети на Стрітення:
- Як на Стрітення зі стріх капає, ще велика буде зима.
- День Стрітення теплий і сонячний, то й весна тепла.
- Якщо на Стрітення півень води нап'ється, то на Юрія (6 травня) віл напасеться.
- Цього дня відлига — на ранню й теплу весну, сніг — на дощову, тривалу, а коли завірюха — весна буде пізня й холодна.
- Якщо в цей день не видно сонечка — чекай суворих морозів.
- Вітер на Стрітення — до врожаю плодових дерев.
- Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.
- На дахах довгі бурульки — стільки ще випаде снігу.
- Якщо вранці випав сніг — на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень — зернові будуть середні, а увечері — недорід.
Якщо до вечора стане тепліше — літо перемогло зиму, а якщо холодніше — зима.
Хай сонечко просинається.
Хай поля засіваються.
Миру і злагоди всім бажаємо.
Хай квітне повсюди наша Земля!
Не зустрічайте ніколи біди.
Хай Бог вам помагає
Рідних усіх оберігає.
Живіть у мирі на Українській землі.
Будьте всі дружні дорослі й малі.
Розуму, мудрості бажаю.
Учитися завжди на повну силу,
Щоб прославити Україну милу!
За матеріалами: Ілюстрована енциклопедія українського народу. Звичаї. Свята. Традиції. Упорядник І. І. Сметана. Харків, видавництво "Клуб Сімейного Дозвілля", 2012, стор. 329 - 330.
https://toloka.to/
