Кейс інтерактивних вправ та ігор до Дня знань 2023-2024 н.р.

Інформаційно-методичні матеріали для проведення Дня знань та Першого уроку в 2023/2024 навчальному році / укладачі: Юлія ФЕДОРОВА, Сергій ПЛЯКА, Наталія ТІХОНОВА – Кропивницький : КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2023. – 96 с.

Рекомендації доповнені цифровим ресурсом – кейсом інтерактивних вправ та ігор, розроблених педагогами області за допомогою онлайн-сервісів Learning Apps, Wordwall, Jigsaw Planet, Genially тощо. Тематика ігор представлена за напрямами: «Україна починається з мене!», «Державні та народні символи України», «Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п’янить», «Літературний світ», «Козацький дух», «Видатні українці», «Європейський вибір України», «За Україну, за її волю!».

Запропоновані матеріали можуть слугувати орієнтиром для моделювання власного заходу/уроку та подальшого використання в освітньому процесі.
Видання адресоване керівникам закладів освіти, їх заступникам, класним керівникам, педагогам закладів позашкільної освіти, учнівській молоді та батьківській громадськості.

ЗАВАНТАЖИТИ

read.bookcreator.com      Переходь за посиланням: https://sites.google.com/view/urok-kr-ua-2023/%D0%B3%

9 травня - День Європи в Україні

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДАЙДЖЕСТ

Цього року Україна вперше долучається до заходів відзначення Дня Європи та миру 9 травня, що символізує її повернення до європейської родини. 

Президент Володимир Зеленський підписав указ №266/2023, який запроваджує в Україні святкування Дня Європи 9 травня.

"Усвідомлюючи європейську ідентичність Українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань, постановляю установити в Україні День Європи, який відзначати щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу", - йдеться в документі.

Історична довідка        

9 травня 1950 року була проголошена Декларація Шумана, що вважається народженням Європейського Союзу. У промові  Робер Шуман пропонував створити Європейську спільноту вугілля та сталі — першу з наднаціональних інституцій, які тепер відомі як «Європейський Союз». Спільноту країн — механізм попередження воєн у Європі, щоб їх не лише «не можна було уявити, а й вони були неможливими». На його думку, економічна співпраця допоможе підвищити стандарти життя, що стало б першим кроком до об’єднаної Європи.У процесі реалізації Паризького договору 1951 року, Європейська спільнота вугілля та сталі спочатку еволюціонувала в створення Європейської комісії, а згодом і Європейського Союзу. Пізніше були створені чотири основні європейські інституції — Європейська Комісія, Європейський парламент, Європейська рада і Європейський суд.

Офіційно ж країни-члени Європейського Союзу почали відзначати День Європи у 1985 після зустрічі у Мілані — як день відзначення миру і єдності на європейському континенті.

Як зазначила Урсула фон дер Ляєн у промові до Дня Європи 2022 року, «вторгнення Кремля нагадує нам чому ми святкуємо День Європи. День, коли народилася наша мирна, процвітаюча та об’єднана Європа…Більше ніж коли-небудь, європейці відчувають, що вони належать до європейської родини».

Так, поряд із гімном (Ода до радості), прапором (на якому зображено 12 зірок), гаслом (єдність у різноманітті), День Європи став одним із символів Європейського Союзу.Країни-члени Європейського Союзу відзначають цей день у «пам’ятний» спосіб — вивішуючи прапори, організовуючи спеціальні заходи.

Цього травня День Європи об’єднає громадян, які зможуть дізнатися більше про те, як ЄС підтримує мир, безпеку та демократію завдяки своїй рішучості перед обличчям російської війни проти України та інших конфліктів у всьому світі. День Європи 2023 також дозволить краще познайомитися зі зусиллями ЄС у побудові зеленої, цифрової та конкурентоспроможної, справедливої та кваліфікованої, а також сильної, стійкої та безпечної Європи. Цього року він присвячений європейському року навичок.

8 травня - День пам'яті та примирення

Освітнє відео до Дня пам'яті та примирення https://www.youtube.com/watch?v=jzM0roiDqcw&t=6

Календар знаменних і пам’ятних дат на травень

1-2 травня – Свято Весни і Праці

3 травня – Всесвітній день свободи преси

 – Всесвітній день Сонця

4 травня – День боротьби з цькуванням (протидії булінгу)

5 травня – Міжнародний день боротьби за права інвалідів

6 травня – День святого Георгія Побідоносця

8 травня – День пам'яті та примирення

 – Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця

 – Всесвітній день мігруючих птахів

друга неділя травня – День матері

9 травня – День пам'яті жертв Другої світової війни

детальніше дивись тут

26 квітня - День Чорнобильської трагедії, Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф

                Атомний Вій опустив бетонні повіки.

Коло окреслив навколо себе страшне.

Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!

Хто сіяв цю біду і хто її пожне?

(Ліна Костенко)

Вже 37 років Україна і весь світ 26 квітня згадує Чорнобильську катастрофу. У цей день у 1986 році на Чорнобильській атомній електростанції сталися два вибухи та пожежа, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих у повітря, склала  в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.

Наслідки аварії на ЧАЕС

Поширення радіації

Ця катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Дана аварія призвела до непоправних медичних, економічних, соціальних та гуманітарних наслідків. Мільйони гектарів забруднених радіацією земель, лісів та водойм, втрата здоров’я сотень тисяч людей, швидке зростання  онкологічних захворювань, чисельні людські жертви та зруйновані долі. Загалом із зони навколо станції виїхало майже чверть мільйона людей. Десятки населених пунктів назавжди зникли з карти України.Чорнобильська катастрофа мала жахливі наслідки, які ми відчуватимемо протягом багатьох десятиліть.  (джерело – https://ukrinform.com) 

Існують різні версії причин аварії, деякі деталі вже, мабуть, так і залишаться невідомими, але наслідки – це те, із чим доводиться співіснувати не лише Україні, а й усьому світу. Подробиці аварії на Чорнобильській станції довго залишалися невідомими. Більше того, навіть сам факт вибуху керівництво СРСР намагалося приховати. Деякі дослідники вважають, що навіть зараз нам відомі далеко не всі факти та цифри.

 Найбільше від наслідків катастрофи постраждали Україна та Білорусь, але радіоактивна хмара, що утворилася після вибуху, облетіла фактично весь світ. Так, перші повідомлення про викид надійшли зі Швеції, коли на одязі співробітників 27 квітня було знайдено радіоактивні частинки. Також радіоактивна хмара накрила собою Болгарію, Грецію, Румунію,Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Нідерланди, Бельгію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію, Велику Британію та острів Мен.   

Мирний атом?

31 країна у світі має власні атомні електростанції. Проте, частка ядерної енергетики у глобальному видобутку електроенергії постійно зменшується і зараз становить не більше 10%. І все частіше розвинені країни відмовляються від використання мирного атому. Чому? Тому що аварія на ЧАЕС була не єдиною жахливою сторінкою в історії людства і тому, що ніхто не хоче її повторення.                             Що буде далі?

ЧАЕС і досі залишається небезпечною. Це чудово усвідомлюють не лише в Україні, а й в усьому світі. Саме тому світова спільнота підтримала та надала допомогу в організації і проведенні будівництва нового об'єкту – арки «Укриття», спорудженого над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС. (джерело – https://24tv.ua)  Що далі буде із зоною відчуження? Перетворювати її на пустелю ніхто не збирався – зараз розроблено цікаві плани з відновлення території.

Прочитати розлогу історичну довідку Українського інституту національної пам’яті про момент катастрофи та її ліквідацію, масштаби аварії й реакцію радянської влади можна за посиланням.

Одинадцять книжок і фільмів про Чорнобиль

За посиланням https://chornobyljourney.org

  користувачів чекає інтерактивна подорож у просторі та часі: зокрема політ над сучасною Прип’яттю та закинутими селами Полісся, хронологія аварії та розмова про майбутнє зони відчуження, світовий контекст 1986 року та історії людей, чиї долі змінила катастрофа. Сайт створений за принципами скролітелінгу — це безперервна розповідь з мультимедійними елементами, що активуються під час гортання і натискання.