Сторінки
- Головна сторінка
- Про шкільну бібліотеку
- Нормативні документи шкільної бібліотеки
- Електронні підручники на 2024-2025 н.р.
- Пам'ятки читачам
- Віртуальні бібліотеки
- Нові надходження
- Поради батькам
- Бібліографічні покажчики
- Методичні рекомендації бібліотекаря
- Віртуальні виставки, інтерактивні плакати
- Мультимедійні презентації
- Інтернет посилання на нововведені програмні твори 2-9 класи
- Участь у Всеукраїнському конкурсі «Шкільна бібліотека» 2020
- Скарбничка досвіду
- Інтелектуальні ігри, пазли
- Календар знаменних і пам’ятних дат на 2024-2025 н.р.
- Книги - ювіляри
- Бібліотека - вчителю
- Шкільна медіатека
Пошук у блозі
Урок пам'яті «Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам’ять...»
Бібліотревелог - знайомство з книжками й біографіями найкращих дитячих письменників світу (до Всесвітнього дня книги та авторського права)
Книга – один з важливих витоків радості мислення.
(В.А.Сухомлинський)
Сьогодні, коли без Інтернету та цифрових технологій важко уявити собі життя та роботу, здається, що книга відступає на другий план. Але це зовсім не так. Книга була і залишається незамінним супутником людини, її мовчазним радником, всезнаючим помічником, невичерпним джерелом мудрості.
22 квітня відзначається Всесвітній День Землі – найбільше міжнародне екологічне свято
У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін
Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль
до захисту миру на планеті та збереження краси нашого спільного дому.
І нині суперечності між людиною та природою настільки
загострилися, що цим самим викликали незворотні негативні процеси, загрозу
самому життю на планеті.
За один рік 1 га соснового лісу поглинає понад 30 т пилу.
В Україні площі лісів за століття зменшилися втричі.
- 2000 т кислотних дощів випадає в Північній півкулі,
- 5-6 видів тваринного чи рослинного світу зникають з лиця Землі.
- знищується 50 т родючого грунту через неправильне використання,
- виділяється понад 1200 т СО2 в атмосферу.
Пробач, Земля!
Людино, люби і насолоджуйся природою, зігрій теплом свого серця, цінуй і бережи!
Природі потрібна твоя допомога. Надай її! Роби все для
збереження життя на нашій планеті, адже вона така прекрасна!
Життям і добробутом людина зобов'язана насамперед
землі-матінці.
Стародавня народна мудрість учить: «Держімося землі, бо земля держить нас».
115 років від дня народження Оксани Дмитрівни Іваненко
Віртуальна книжкова виставка - портрет
І.БІОГРАФІЯ
Оксана Дмитрівна - дочка журналіста та письменника Дмитра Олексійовича Іваненка і вчительки Лідії Миколаївни, сестра фізика-теоретика Дмитра Іваненка. В їхньому домі бабуся вела репетиторство з німецької та французької, мама – з інших предметів.
Дмитро й Оксана радо сиділи на цих уроках. Чи варто дивуватися, що в чотири роки дівчинка могла читати, незабаром – писати, а в шість років почала видавати власний рукописний журнал «Гриб».
Оксана мріяла стати вчителькою. Тому, коли в роки першої світової війни, мати організувала безкоштовну школу для біженців і робітників, дівчинка охоче допомагала їй у цій роботі.
А далі була гімназія, потім робітнича школа. У 1922 року Оксанка вступила до Полтавського інституту народної освіти. Збувається її мрія стати педагогом. Вдень вона працює в дитячому будинку, увечері – вчиться. Художньої літератури для дітей не вистачало і 16-річна Оксана пише для своїх маленьких вихованців вірші, казки, оповідання, п'єси. Навчаючись, публікує перші оповідання в журналі «Червоні діти» (1925р).
Після закінчення навчання, Оксана Дмитрівна деякий час керує секцією дитячої літератури при інституті, налагоджує тісні зв’язки з дитячими бібліотеками, запрошує письменників на обговорення проблем дитячої літератури. Незабаром Оксану Дмитрівну запросили редактором у видавництво «Молодий більшовик», і вона відразу зрозуміла — оце її справжнє місце в житті: писати, організовувати, боротися за дитячу літературу.
У 1933 році Оксана Іваненко друкує першу казку «Сандалики, повна скорість!». За успіхи в розвитку дитячої літератури у 1939 р. письменницю було нагороджено орденом «Знак пошани».
Друга Світова війна не обминула сім’ю Оксани Іваненко: не повернувся з фронту чоловік (він загинув під Києвом у сорок першому). Евакуювавшись з малими дітьми і хворим батьком до Свердловська продовжувала писати, виступала по радіо. Восени сорок третього року Оксана Дмитрівна з дітьми, вже без батька, переїздить у Москву, а навесні сорок четвертого повертається у рідний Київ.
З 1947 по 1951 роки Оксана Дмитрівна була головним редактором журналу «Барвінок». 1974 року за здобутки в галузі дитячої літератури Оксана Іваненко стала лауреатом літературної премії імені Лесі Українки за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи»,та «Лісові казки».
Відома Оксана Дмитрівна і як перекладачка з російської, датської, французької мов. Особливо багато зробила вона для перекладу і популяризації казок Г. Х. Андерсена та братів Ґрімм.
За життя письменниці вийшло в світ близько 50 книжок для юних читачів. Серед них романи: «Марія», «Тарасові шляхи», повісті: «Друкар книжок небачених», «Рідні діти», «Богдан Хмельницький», казки: «Великі очі», «Лісові казки», «Куди літав журавлик», «Чудесна квітка», «Три бажання», оповідання: «Пошта прийшла», «Школа», «Життя коло смерті», «Чорний шлях», «Води з кринички» та інші.
17 грудні 1997 року на 92 році життя полинула у вічність душа майстрині художнього слова – Оксани Дмитрівни Іваненко. Похована на Байковому кладовищі.
- «Друкар книжок небачених» (1947, про Івана Федоровича);
- «Рідні діти» (1951);
- «Богдан Хмельницький» (1954);
- «Великий шум» (1967).
- «Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; про Тараса Шевченка);
- «Марія» (1973, 1988; про Марка
Вовчка).
- «Тургенєв» Андре Моруа — книга про Івана Тургенєва та російську культуру 19 сторіччя з європейського погляду. Цей переклад вийшов 1977 року значно раніше російського;
- «Малахітова шкатулка» Павла Бажова — з російської (1979);
- «Сліпий музикант», «Діти підземелля» Володимира Короленка — з російської;
- Казки Ганса Крістіана Андерсена — з данської.
- Казки братів Грімм — з німецької.
"Тарасові шляхи"
Оксана Дмитрівна Іваненко: біографічні відомості.
Роман Оксани Іваненко «Марія» як перша художня полотнина про класика української літератури Марко Вовчка
Розповідь Оксани Іваненко про історію написання роману «Марія»
Ораз Міста у творчості О. Іваненко (на матеріалі казки «Чарівна квітка»)
Доля Оксани Іваненко
Уроки доброти Оксани Іваненко
Вислови Оксани Іваненко
WEB-БІБЛІОГРАФІЯ
Всі ми родом з дитинства : Оксана Іваненко [Електронний ресурс] // НБУшка : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://nbukids.wordpress.com/2011/04/13/всі-ми-родом-з-дитинства-оксана-іванен/. – Заголовок з екрану.
Іваненко Оксана Дмитрівна [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Іваненко_Оксана_Дмитрівна. – Заголовок з екрану.
Оксана Іваненко [Електронний ресурс] // Біографії : [веб-сайт]. – Режим доступу : www.ukrlit.vn.ua/biography/ivanenko1.html. – Заголовок з екрану.
Оксана Іваненко [Електронний ресурс] // Письменники України : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://bobrino24.ucoz.ru/publ/izvestnye_ukrainskie_pisateli/oksana_ivanenko/1-1-0-33. – Заголовок з екрану.
Творчість О. Д. Іваненко [Електронний ресурс] // УкрЛіб : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.ukrlib.com.ua/referats/printout.php?id=72. – Заголовок з екрану.
Джерело: https://oksanaivanenko.wordpress.com/#b8