У XVII ст. на території сучасної України починає формуватися Козацька держава. Понад сто років козаки боролися за незалежність України, але досягти її їм так і не вдалося. У XVIII ст. український народ втратив свою державність та опинився у межах двох імперій – Російської та Австрійської на наступних двісті років.
У XIX - на початку XX ст. зароджується і розвивається український національний рух, який привів до Української революції 1917-1921 pр. та відродження української державності. Формується Центральна Рада, яка своїм ІІІ Універсалом проголошує про створення Української Народної Республіки, а IV Універсалом оголошує незалежність УНР. У 1919 році Акт Злуки засвідчив соборність українських земель. Однак УНР, як держава, проіснувала не довго. Український народ втратив шанс мати власну державу до кінця ХХ ст.
Після серпневого путчу в Москві, 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради республіки проголосила незалежність України та створення самостійної держави – України. Це означало, що Українська держава має свою неподільну й недоторканну територію, на якій діють виключно Конституція і закони України.
Повну державну незалежність Україна здобула після проведення загальнонаціонального референдуму 1 грудня 1991 року, коли за її незалежність висловились 90,32% громадян.
Здобувши таку омріяну свободу й державність, уже покоління наших сучасників змушене відстоювати свободу та європейський вибір на революціях, а згодом – зі зброєю в руках захищати суверенітет і територіальну цілісність Української держави від зазіхань північного сусіда. За 30 років незалежності Україна подолала надзвичайно багато викликів.
Обов'язок кожного з нас - любити, шанувати і оберігати її - нашу Батьківщину, нашу Україну. Любов до рідного краю, повага до віковічних традицій свого народу є невмирущим джерелом духовності, моральності і культури суспільства. Але мало любити свій край - його треба знати.
Запрошую до пізнавальної подорожі "Дивовижна Україна"
Немає коментарів:
Дописати коментар