Календар свят - Стрітення Господнє

До вашої уваги інформаційний мікс про історію виникнення та традиції святкування українцями Стрітення Господнє. Шановане церковне свято  символізує першу появу Христа перед народом. Також свято трактується як перехід Старого Завіту в Новий. А от у народі Стрітення має своє трактування: це день, коли Зима зустрічається з Весною.

Сьогодні Стрітення! Чудово!
І сонце в небо попливло
Та усміхнулось світанково,
Щоб світло й тепло нам було.
Хай літо зиму переможе.
бо так вже хочеться тепла.
а так і буде. Дуже схоже,
що вже весна до нас прийшла.

Традиції в Стрітення Господнє.

Віряни в Стрітення відвідують храм і моляться, прославляючи Спасителя.
Заведено вважати, що додому з храму варто принести освячені свічку й воду, які слугують захистом від усякого лиха.
Свята Стрітенська вода вважається цілющою; її використовують під час недуг і від "пристріту" – недоброго погляду, зурочення.
У свято рекомендується пробачити всі образи, приділяти увагу близьким і допомагати нужденним.
У народі Стрітення асоціювалося з настанням весни. За прикметами цього дня судили про майбутню погоду.
Після свята в селах починали "весняні" справи: люди переганяли худобу, готувалися до посіву, білили дерева. Крім того, влаштовувалися традиційні гуляння.

 Народно-побутові вірування. Докладніше: Громниці (слов'янське свято) 2 (15) лютого відбувається Стрітення — Зима зустрічається з Літом. У цей день співаються язичницькі пісні-замовляння на тепло та добре літо, відбуваються гадання: «Доленько, Доле, дай мені збіжжя, теплу одежу ще й силу ведмежу». Період від Стрітення (зустрічі зими з літом) до Благовіщення вважався біологічною межею зимоборства. Освячення вогню трансформувалося з прийняттям християнства у освячення свічок, які називали громничними. Освячували їх у церкві після освячення води, там же запалювали і несли до хати.

Протягом року зберігали такі свічки на покуті, або ж вплітали у дідухи. Такі свічки, за повір'ями, мають виняткову силу і оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, ниву — від бурелому чи граду, а членів родини — від «злого ока» та хвороб. Коли приходять із церкви в день Стрітення, запалюють «громничну» свічку — «щоби весняна повінь не пошкодила посіви і щоби мороз дерева не побив». Від «громничної» свічки і саме свято Стрітення називалось колись ще й «Громниця».

В давнину вважали, що «Як капає зі стріх, так капатиме й з вуликів», а якщо на Стрітення є відлига, то знову треба чекати на холоди і пізню весну.[3]

За джерелами http://barchildlib.blogspot.com/

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96