}

Пошук у блозі

Книги - ювіляри 2021 року

        Інформаційний дайджест

     Ювілеї заведено святкувати саме у людей, але навіть книги мають свої круглі дати. Звісно, не завжди є змога чітко визначити дату написання та публікації якогось літературного твору, але деякі дати є чітко відомими. Тож корисно знати, які є книги-ювіляри на 2021 рік в Україні. Перелік таких книг, збірників та творчих доробків дуже великий. До вашої уваги деякі з відомих книг, які святкуватимуть свій черговий ювілей.

Цього року виповнюється:

 945 років від створення «Ізборника Святослава» (1076) одного з найдавніших у Київській Русі рукописних збірників літературних творів.

Щедрий вечір

Зимовий цикл українських свят:
 
13 січня - Меланки (Маланки), Щедрий вечір, щедра кутя
14 січня - Новий старий рік та свято Василя

Старий Новий рік – одне з багатьох веселих зимових свят – в Україні святкують в ніч з 13 на 14 січня. Традиційна святкова вечеря напередодні Старого Нового року має особливу назву – Щедрий вечір. У цей вечір прийнято радо зустрічати і пригощати гостей. Чим щедріше накритий стіл і більше гостей прийшло – тим кращим буде прийдешній рік. За християнським календарем - це день преподобної Меланії, ці два свята об’єдналися і тепер вони називаються Щедрий вечір і свято Маланки. Після обіду, гарно вбрані дівчата, ходили по домівках родичів, сусідів і щедрували. Вважається, що щедрівка приносить у дім щастя, достаток та радість на весь наступний рік. "Щедрий вечір, добрий вечір..." - це давня щедрівка яку традиційно співають напередодні Старого Нового року та Другого Святого вечора 13-го січня.

Підбірка найпопулярніших українських щедрівок на Старий Новий рік, яка стане у пригоді, та буде доречною для привітань на Щедрий вечір. Нумо вчити слова!
Щедрий вечір, добрий вечір! Українські щедрівки  на Старий Новий рік
Щедрівонька щедрувала,
під віконце підбігала,
Що ти, тітко, напекла,
Винось нам до вікна.
Що ти, дядьку, нам напік,
Винось нам аж на тік.

Щедрик, щедрик, щедрівочка
   Засяяла в небі зірочка,
Тож прийшли до Вас до хати
Всім здоров’я побажати,
Хай прекрасним буде рік, 
Йшла лиш радість на поріг,
Дружньою була родина
 І вся наша Україна!
У цей вечір молодь ходила «маланкувати». Один з парубків перебирався на Меланку. У групі переряджених були «князь», «княгиня», «дід», «баба», «коза», «циган» та інші персонажі. Під вікнами щедрувальники вітали господарів з Новим роком, бажали їм усіляких гараздів. Якщо їх пускали до хати, гості розігрували жартівливі сценки. За ці вітання щедрувальників щедро обдаровували.

Вранці 14 січня, коли в Україні відзначають Старий Новий рік і свято Василя Великого, настає час для веселого обряду, який сягає корінням у глибоку давнину – посівання (засівання). За традицією, посівати повинні чоловіки – як діти, так і дорослі. Вважалося, що саме хлопчик має першим увійти до оселі та впустити у дім щастя, радість, мир та багатство…

Посівальники, зокрема, обходять будинки родичів, хресних батьків, знайомих та сусідів, де розсипають по кімнаті зерно й бажають господарям щастя, здоров’я, достатку та хорошого врожаю у новому році. У відповідь на це господарі обдаровують засівальників частуваннями, гостинцями і грішми. Українці полюбляють свята та вміють весело святкувати!
І для настрою ось вам справжні посівальники!

Пропоную переглянути та вивчити гарні короткі засівання-віншування  на Старий-Новий рік, на щасливий Новий рік!
Одна з найбільш популярних засівання-віншувань починається словами – “Сію, сію посіваю, з Новим роком Вас вітаю”, ось найпопулярніші такі засівання: 
Сію, сію, посіваю
З Новим роком всіх вітаю!

Різдвяна мелодія на всі часи: як у світі переспівали український “Щедрик”

 

Щороку, напередодні Різдва, на радіо, телебаченні, у фільмах та мультсеріалах лунає «Щедрик». Мелодія, що стала символом зимових свят у всьому світі, належить перу українського композитора Миколи Леонтовича.
Відомо, що в 1892-1899 рр. Микола Леонтович вчився у Кам'янець-Подільський духовній семінарії. Початкову музичну підготовку йому надав батько, який був священиком. Але потужну й якісну музичну освіту він здобув у стінах семінарії, в якій вивчив теорію музики та хоровий спів, навчився грати на фортепіано, скрипці й самотужки опанував низку духових інструментів симфонічного оркестру. На старших курсах почав збирати музичний фольклор, обробляти та аранжувати народні пісні адаптуючи їх до хорового співу, був диригентом хору семінаристів.
    Випускники духовної семінарії приймали сан й ставали священнослужителями. В родині Леонтовичів було 6 священиків. Але Микола Дмитрович обрав шлях музиканта та педагога.Музична спадщина М. Леонтовича складає біля 150 творів. Він видав «Збірки пісень з Поділля» у власному аранжуванні. Але вершиною його творчості вважаються «Щедрик», «Дударик» та «Літургія Іоанна Златоуста».
      Слова і просту мелодію «Щедрика» М. Леонтович знайшов під час чергової музично-краєзнавчої експедиції, в одному з сіл Поділля. Перше з п'яти аранжувань «Щедрика» датоване 1901 роком. У «Щедрику» здійснений блискучий гармонійний синтез народної музики й класичного симфонізму, язичницького та християнського світоглядів. Його текст короткий, стислий, глибинний. Музика – мелодійна, емоційна, ритмічна та віртуозна. В ньому закладена неймовірна емоційна енергетика та духовний магнетизм. На думку найавторитетніших українських та зарубіжних музикознавців «Щедрик» є не просто досконалим аранжуванням, а самостійним, оригінальним й унікальним музичним твором. Він легко запам'ятовується й співається. В його мелодії задіяні лише три ноти – до – сі – до – ля – у нескінчених чотириголосих варіаціях високих і низьких тонів. У цих трьох нотах «Щедрика» вмонтований універсальний код української культури. «Щедрик» М. Леонтовича став одним із символів України.
     Вперше «Щедрик» виконала студентська хорова капела Київського університету імені Святого Володимира 25 грудня 1916 року під диригуванням самого автора.Двадцять років знадобилося Леонтовичу, щоби створити досконалий твір. Композитор поклав мелодію на текст щедрівки, знаної ним з дитинства. Слова «Щедрика» сягають корінням дохристиянської доби, коли Новий рік відзначали ранньої весни з поверненням в Україну ластівок. Саме цим і пояснюється зміст строфи «прилетіла ластівочка, стала собі щебетати, господаря викликати».

      Українська щедрівка широко використовується в рекламі, а її гумористичні версії фігурували в американських телесеріалах: «Південний парк», «Маппет Шоу», «Сімпсони», «Гріфіни», «Суботній вечір у прямому ефірі», «Менталіст», а також у кінофільмах: «Сам удома»; «Сам удома-2: Загублений у Нью-Йорку»; «Санта Клаус»; «У дзеркала два обличчя»; «Міцний горішок 2»; «Шепіт», «Гаррі Поттер», «Битва на гірляндах», «Французький зв‘язковий». Існують також польська, румунська, французька, португальська, німецька, іспанська, японська інтерпретації «Щедрика».
        Але Миколі Леонтовичу не судилося спостерігати розквіт «Щедрика». За два місяці по тому, як український ансамбль представив щедрівку у Нью-Йорку, її автор раптово загинув від рук російського чекіста, Афанасія Грищенка. Історики досі сперечаються про те, чому чекісти вдалися до такого жорстокого акту. Напевне, можна сказати тільки одне: здобутки Леонтовича не вдасться поховати, ані знищити. Вони живуть і стали надбанням не одної нації, а всього світу.

За матеріалами сайту - "Дивись.info "

Колядки, Щедрівки

 Віртуальна читальня_колядки та щедрівки

«Гей! Свята прийшли у гості!

Зустрічайте коляду!»
Зимові обрядові свята в Україні завжди було прийнято зустрічати особливим чином, дотримуючись безлічі традицій. А найулюбленіша традиція на різдвяні свята у дітей - це співати колядки та щедрівки та отримувати за них подарунки. За українськими звичаями, колядують переважно чоловіки, а щедрують жінки та дівчата.
Колядки — величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини. Свою назву вони отримали від древнього слов'янського свята Коляди, присвяченого народженню Сонця і початку року.
А за часів християнства колядки в народі стали асоціюватися з Різдвом. Колядують в Україні 6 і 7 січня. Зазвичай колядувати ходять групою ряджених, до складу якої обов'язково входять звіздар, що йде першим і несе зірку, дзвонар, що сповіщає всіх дзвоном про те, що йдуть колядники, а також мехоноша, який складає в мішок все наколядоване частування. Колядники ходять від хати до хати, запитують у господарів дозволу, виконують колядки, а господарі в подяку обдаровують їх частуваннями.
Однією з найвідоміших щедрівок вважають музичний твір українського композитора Миколи Леонтовича "Щедрик". Ця композиція стала дуже популярною не тільки в Україні, але й на Заході. Вашій увазі перелік українських колядок, щедрівок та посівалок для дітей.
Ну то що – пригадаємо декілька колядок, які буде легко вивчити? Вивчайте та співайте!

З Новим роком! Знайди Діда Мороза! Подорожуй шляхами новорічних чарівників!

Прадідом усіх Дідів Морозів із різних країн світу вважають Святого Миколая. Та нині колег нашого улюбленого Дідуся Мороза стільки, що й перелічити важко. Ти дізнаєшся багато нового та цікавого про закордонних друзів Діда Мороза і традиції святкування Нового року, також  за допомогою додатка Google:"Де Дід Мороз" зможете пограти в захоплюючі віртуальні  ігри, відкривай для себе інтерактивний плакат: "Подорожуй шляхами новорічних чарівників!" 

День Святого Миколая серця добром зігріває

Кажуть, що віра в диво – це вже половина справи, адже саме з нею навіть нездійсненне стає можливим. Та були в історії людства особистості, які не просто вірили в хороше, світле та вічне, а поспішали творити чудеса самотужки – таємно й від душі. Саме до таких персоналій належав Миколай із Лікії (територія сучасної Туреччини). Він не просто присвятив себе релігійному служінню, а й творив добро, не чекаючи віддачі.

Свої статки він дарував нужденним, допомагаючи тим, хто цього дійсно потребував. Усе хороше, що Миколай зробив людям за життя, було настільки сильним і численним, що й після смерті ця людина не полишила світ напризволяще. З іменем Миколая, який набув статусу святого, пов’язано чимало див і неймовірних порятунків, тож із часом його стали називати Чудотворцем. І додали до календаря цілих два свята на честь Миколая. Один із таких днів ми відзначаємо щозими – 19 грудня.

Шкільна виставка
День Святого Миколая – це одне з найочікуваніших свят, популярність якого щороку зростає. День Святого Миколая – це своєрідний початок низки новорічних свят і зустріти його треба весело, креативно і в колі друзів.

До Дня Святого Миколая у шкільній бібліотеці було підготовлено експозиційну виставку «Йде світом Святий Миколай ти добром його стрічай!».

Про історію свята Дня Святого Миколая учні 3- го класу дізналися на бібліотечній годині за допомогою мультимедійної презентації «День Святого Миколая серця добром зігріває..!»

До Дня Святого Миколая шкільна бібліотека підготувала розважальну ігротеку. Діти, запрошую вас цікаво провести своє дозвілля.
Гра-пазл "Лист до Святого Миколая"
             
А чи все ви знаєте про свято? Спробуйте перевірити себе за допомогою вікторини «День Святого Миколая»

РІЗДВЯНІ і НОВОРІЧНІ ПРИКАЗКИ, ПРИСЛІВ'Я, ВІРШІ:

РІЗДВЯНІ  ПРИКАЗКИ  ТА  ПРИСЛІВ'Я:


Не дивниця, що на Різдво метелиця.

Зелене Різдво — білий Великдень.

Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче.

На Різдво йде сніг — заврожаїться озимина.

Як по Різдвові, так і по Петрові.

Сонячний день на Різдво — дорід на хліб.

Загадки, прислів’я, прикмети, приказки та вірші про зиму

Загадки, прислів’я, прикмети, приказки та вірші про зиму

Зима завжди залишала час для творчості простому люду – саме тому так багато про зиму загадок, прикмет, віршів.

 НАРОДНІ ПРИКАЗКИ ТА ПРИСЛІВ’Я ПРО ЗИМУ

Віртуальна читальня: вірші до Дня Святого Миколая


Кожна дитина чекає День Святого Миколая. Але ж напередодні не завадить підготуватися – написати листа Миколаю, розфарбувати розмальовку, навести лад в оселі, розвісити гірлянди і прикраси, вивчити вірш. Нижче у добірці шукайте «свій» вірш.