В. Малик
Документ з примусової праці письменника у Німеччині |
У квітні 1945-го — нарешті визволення, півроку радянського “фільтраційного” концтабору.
Все ж найповніше талант письменника розкрився в жанрі історичного роману. “Посол Урус-шайтана” (1968), “Фірман султана” (1969), “Чорний вершник” (1976), ”Шовковий шнурок” (1977), що склали тетралогію “Таємний посол”, “Князь Кий” (1982), “Черлені щити” (1985), “Горить свіча” (1992), “Чумацький Шлях” (1993), ”Князь Ігор. Слово о полку Ігоревім” (1999) — романи, які стали феноменом етичної та національної пам’яті, культурної самобутності української нації від найдавніших часів.
Твори Володимира Малика часто порівнюють з кращими романами Жюль Верна та Олександра Дюма. А деякі з них, на думку літературознавців, навіть перевершили їх.
Сучасники Малика казали, що його романи «заворожують чудовими й чарівними подорожами з країни в країну, з епохи в епоху, змушують радіти та ридати, любити і ненавидіти, переживати, як свої власні, негаразди й перемоги героїв».
Насичені пригодами твори «українського Дюма» сприймаються на одному диханні. А після їхнього прочитання в душі залишається прекрасне почуття гордості за те, що ти живеш в країні, багатій на легендарну історію.