}

Пошук у блозі

День Соборності України: історичне минуле та сучасні виклики

Інформаційний дайджест
22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення не
залежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. 
Довідково:  “соборність” - об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території, духовна консолідація всіх жителів держави, згуртованість громадян незалежно від їхньої національності, суверенітет і  реальна незалежність народу –  для побудови демократичної держави.
 Ідея соборності завжди була  актуальною для українців. Так, наприклад, у «Топографічному описі Харківського намісництва», виданому в 1788 році, йдеться про народ, що проживає у трьох державах: Російській імперії (Лівобережжя і Слобожанщина), Речі Посполитій (Правобережжя) та в монархії Габсбургів (Галичина, Буковина і Закарпаття). У «Топографічному описі…» про українців йдеться: «...Коли вони збираються для поклоніння в Київ зі Сходу від Волги і Дону, із Заходу з Галичини і Лодомерії і ближче до Києва прилеглих місць, дивляться один на одного не як на іншомовних, але як на представників єдиного роду… всі ці розпорошені земляки і донині зберігають синівську повагу до матері своїх давніх країв міста Києва».
Український національний рух проголосив мету створення Української самостійної соборної держави (УССД). Старе гасло «від Сяну по Кавказ» Юліана Бачинського увійшло до слів Маршу українських націоналістів (гімну ОУН), написаного в 1929 році Олексою Бабієм.
 24 серпня 2018 року адаптований варіант пісні став Маршем української армії: «Веде нас в бій Героїв наших слава. Для нас закон — найвищий то наказ! Соборна українська є держава – одна на вік, від Сяну по Кавказ!”
В умовах  боротьби за свободу і незалежність надзвичайно багато важило братерство по зброї східних та західних українців. Ще від початку 1918 року однією з найбоєздатніших військових формацій УНР стали Січові стрільці, основою яких були галичани та буковинці. Зі свого боку, східноукраїнські війська об'єдналися  теж в збройні формування.  Спільний похід наддніпрянських і наддністрянських військ на Київ і Одесу став вершиною успіхів доби Української революції 1917–1921 років. Досвід тих далеких часів переконливо продемонстрував, що однією з головних запорук перемоги є збереження єдності українців та відмова від будь-яких сепаратних переговорів та угод із ворогом.
 Внаслідок невдач Української революції 1917-1921 років державність зберегти не вдалося. Далі настав період існування Союзу Радянських Соціалістичних Республік, де будь-які вимоги повної незалежності України, синьо-жовтий прапор та інші символи української державності заборонялися. Упродовж багатьох десятиліть Акт залишався символом віри у  боротьбі за незалежну, соборну державу. Ідея соборності була ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху у XX столітті 1920-1950 років.
В ході сучасної російсько-української війни українські військові, так само, як і їхні попередники понад 103 роки тому, відстоюють незалежність і соборність. В лавах Збройних сил за цілісність нашої держави борються воїни, що походять з усіх її куточків.
Відзначення події
Вперше День Соборності на державному рівні офіційно відсвяткували 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була найбільш масова демонстрація українців за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини, адже зібралося понад 30 тисяч людей.  Свято у радянські часи вважали контрреволюційним, тому повністю ігнорували та намагались стерти з пам'яті та свідомості українців.

У 1990 році відбулося перше масове святкування. Головною традицією та символом Дня Соборності є "живий ланцюг", коли більш як мільйон українців взялись за руки і з'єднали Київ та Львів.  Тільки за офіційними даними в акції взяли участь близько 450 тисяч осіб, а неофіційні доходять і до 5 мільйонів людей.
В сучасній Україні День Соборності вперше провели на державному рівні аж у 1999 році.

 
Не повторити помилок минулого
Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів, спілкуємося, разом працюємо, продовжуємо боротьбу за незалежність.Цілісна Україна – це повернення окупованих Криму і окремих районів Донеччини та Луганщини.
Сьогодні Українська держава перебуває в ситуації, схожій з тодішньою. Як і 103 роки тому присутня різна орієнтація в українському суспільстві: на Європу та Росію. Зовнішня агресія Росії подібна тодішній більшовицькій. Втручання з боку Росії ускладнює ситуацію. Саме тому ідея соборності залишається актуальною для українців.
Зустріньмо свято Соборності з вірою в щасливе і мирне майбутнє нашої держави.         Нехай любов до рідного краю згуртовує нас в ім'я процвітання демократичної і могутньої України! 
Тематичні матеріали
· Настільна гра “Українська революція 1917-1921”: https://cutt.ly/FjIJhzV
· Карткова гра “100 облич Української революції”: https://cutt.ly/gjIJzVw
· Відеоісторія “Українська революція 1917-21 років. Як творилася держава”: https://cutt.ly/GjIJmtW

Розбираймо ялинку, готуймо голодну кутю та гайда до річки!


Історія свята.
Водохреща: Народно-релігійні традиції та звичаї в Україні
Водохреща, Хрещення Господнє, Йордан і Богоявлення – релігійне свято, котре православні та греко-католики святкують 19 січня. 
Третє велике свято різдвяно-новорічного циклу завершує Святки – 12 днів Коляди між Різдвом та Водохрещем. А ще 19 січня звучить остання коляда, у ній прославляється Ісус, який народився і хрестився.
 У цей день багато людей  ідуть до церкви та на річку до ополонки освячувати воду. Всі християни святкують важливу подію - коли Іван Хреститель похрестив Ісуса у річці Йордан. Спаситель зійшов у води Йордану для того, щоби взяти на Себе гріхи людства і дарувати нам через Хрещення можливість оновитися, спастися. Таким чином Господь явив Свою готовність пережити все те, що переживає людина, яку Він спасає.   
 Пресвята Троїця відкриває Себе світові: коли Спаситель  вийшов на берег, з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм сином, а на нього зійшов святий дух у вигляді голуба.  Ось в чому зміст свята та особливого освячення води, і саме тому ми називаємо цей день не тільки Хрещенням Господнім, але й Богоявленням. У православній та греко-католицькій традиції вважається, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці, оскільки Бог з'явився у трьох іпостасях: Бога-Отця, Бога-Сина і Святого духа.
Якими є релігійно-народні традиції на Водохреще?
Свята вечеря перед Водохрещем називається Голодна кутя. Усі страви готують теж пісні, як на святвечір перед Різдвом, але їх не обов’язково має бути 12.
З "голодною" кутею пов'язаний обряд на "заклинання морозу". Перед тим, як сісти за стіл, господар брав ложку куті і, підходячи до вікна, говорив: "Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти!". Опісля паузи продовжував: "Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю! Не морозь ні нас, ні наших коней, не морозь ні худобу ні птицю!".
Вечеря, як і на перший Святвечір, повинна бути пісною, проте містити значно менше страв. Обов'язковим атрибутом святкового столу, окрім куті та узвару, є вареники.
Оскільки в Україні тісно переплелися язичницькі й православні вірування та традиції, у ніч з 18 на 19 січня серед дівчат було прийнято ворожити на нареченого. І хоч цей ритуал засуджується церквою, він досі є популярним і вважається найбільш достовірним за рік.
Вечеря, як і на перший Святвечір, повинна бути пісною, проте містити значно менше страв. Обов'язковим атрибутом святкового столу, окрім куті та узвару, є вареники.
https://maximum.fm/novini_t2
Вечеря, як і на перший Святвечір, повинна бути пісною, проте містити значно менше страв. Обов'язковим атрибутом святкового столу, окрім куті та узвару, є вареники.
https://maximum.fm/novini_t2

Як святкують в Україні Водохреща?
За до Водохреща на річці вирубується велика ополонка у формі хреста, її освячує священик, у яку потім пірнають усі охочі.  Згідно з релігійними переконаннями, така вода очищує від гріхів та заряджає здоров’ям на увесь наступний рік. Цікаво, що навіть у теплі зими, коли на річках вода не замерзає, саме перед Йорданом вдаряють люті морози та вода покривається льодом.
Після занурення у льодяну воду, всі хутчіш повертались до теплих осель. Поки Господиня накривала стіл до обіду, господар брав сушені квіти, що лежали біля образу Божої Матері, змочував їх у освяченій воді, принесеній з річки, та окроплював нею кімнати і господарство.
Вся родина збирається за обіднім столом і перед їжею випивають освяченої води яку посвятив священник, і лише потім приступають до трапези.
Вважається, що на Водохрещу вода стає цілющою, а сни – віщими. 
На свято Водохреща, зустрівшись, наші пращури казали: «Христос Хрестився!», а інші відповідали: «У річці Йордані!». 
Здавна наші предки вважали, що вода й вогонь - це основа життя всього сущого на Землі. Тому освяченню води споконвіку приділялась велика увага.


Як завершуються зимові свята
Після Водохрещ, вважалося, мають слабнути морози. Тому казали: «Тріщи не тріщи, а вже минули Водохрещі». Наступного, після Водохреща, дня люди справляли "посвятки" - тобто переходили до звичайного трудового ритму, та відзначали свято Івана Хрестителя. І все ж, на Предтечу хоч люди й готувалися до господарських справ, важливу роботу не розпочинали. Це був, свого роду, ритуальний перехід, а тому й казали: «Прийшов Предтеча і забрав свята на плечі».  Є багато приказок, що пора працювати і проводити свята ‒ «Іди, кутя, на покуття, а узвар ‒ на базар». Декілька тижнів можна було справляти весілля та співати пісень, дозволяти у раціоні різне м’ясо та смаколики. Адже потім наступає найсуворіший у році — Великий піст, що триває аж до Великодня, тобто дня воскресіння Ісуса Христа.

 

 Гарні віншування на Водохреще
Нехай Хрещення Господнє в хату,
Радості вам принесе багато,
Розбудить приспані Надії,
Добром і Щастям Вас засіє,
Водицею окропить та любов'ю,
І подарує вам міцне здоров'я!
Вітаю з Хрещенням Христовим!

Січень крокує, свята дарує!

Шановні читачі блогу
"Шкільна бібліотека - читачам"!
 Хай Новий рік з добром до вас прийде,
Здоров’я, сміх і радість принесе,
Різдво з колядою завітає
І щастям вас благословляє!
Миру та спокою, ласки, любові,
Кожного дня, щоб були ви здорові!
З Новим роком!!!

Онлайн-презентації авторських концепцій підручників на 9 клас

Шановні вчителі, педагогічні працівники ЗЗСО з 22 грудня 2021 року до 17 січня 2022 року ознайомлюються з електронними версіями оригінал-макетів підручників. 
 Це здійснюється для того, щоб на 2022/2023 навчальний рік до кожного ЗЗСО надійшли друковані примірники саме тих підручників для 9 класу, які будуть обрані цим закладом освіти. 
Конкурсний відбір підручників (крім електронних) для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників у 2021-2022 роках (9 клас) (далі – Конкурс) та відбір підручників для 9 класу закладів загальної середньої освіти для їх повторного видання здійснюються з метою забезпечення здобувачів загальної середньої освіти і педагогічних працівників новим поколінням підручників з навчальних предметів Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (далі – ЗЗСО) згідно з переліками, які затверджені наказами Міністерства освіти і науки України від 30 вересня 2021 року № 1049 та від 10 грудня 2021 року № 1341.

Відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору підручників на І етапі до проведення Конкурсу долучаються ЗЗСО.

з 22 до 29 грудня 2021 року учасниками Конкурсу буде проведено онлайн-презентації авторських концепцій їхніх підручників на youtube-сторінці ІМЗО переглянути за посиланням  (https://www.youtube.com/channel/UCb99utEiwpGkESp19mxAfdg); 

 графік презентацій наведено нижче.

Вибір підручників 9 клас

До уваги вчителів предметників! На сайті Інституту модернізації змісту освіти здійснюється конкурсний відбір підручників на 9 клас (2021-2022 роки).

До 17 січня необхідно ознайомитися із електронними версіями нових підручників по предметам. Визначитися ви зможете переглянувши електронні версії за посиланням: 

Виховні заходи до Дня святого Миколая – це початок чудових новорічних святкувань для дітей!

День Святого Миколая традиційно уособлює в собі початок новорічних свят, він ясніє дитячими посмішками, адже за їх найщирішими переконаннями, саме в цей день здійснюються дитячі мрії, добрі справи і дива. Діти дуже люблять це свято, коли можна знайти під подушкою подарунки.
Для учнів 2- го класу і молодших класів, групи подовженого дня Охтирської ЗОШ I-II ступенів N9 бібліотекарем Єременко В. спільно з класоводом Коваленко Л., вихователем Ганжа Т., проведено виховний захід «День Святого Миколая – серця добром зігріває!». Бібліотекар познайомила дітей із історією життя Святого Миколая у формі сучасної мультимедійної презентації (для перегляду нажати тут )

Учні дізналися що Миколая звуть Святим і Чудотворцем  за його добрі вчинки та дива, познайомилися з легендою про Святого Миколая, про давні народні українські традиції проведення цього свята, що святого Миколая дуже поважають не лише в Україні, а і в усьому світі. Беручи участь у заході діти зрозуміли, чому потрібно бути  добрими, щедрими і милосердними.
Виховна година була пізнавальна та цікава для учнів. На запрошення бібліотекаря діти в класі могли познайомитися і вибрати бібліотечні дитячі книги за темою. Виховний захід до Дня святого Миколая – це чудова можливість поринути у світ книги, казки, пригод і новорічного дива!