26 квітня - День Чорнобильської трагедії, Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф

                Атомний Вій опустив бетонні повіки.

Коло окреслив навколо себе страшне.

Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!

Хто сіяв цю біду і хто її пожне?

(Ліна Костенко)

Вже 37 років Україна і весь світ 26 квітня згадує Чорнобильську катастрофу. У цей день у 1986 році на Чорнобильській атомній електростанції сталися два вибухи та пожежа, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих у повітря, склала  в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.

Наслідки аварії на ЧАЕС

Поширення радіації

Ця катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Дана аварія призвела до непоправних медичних, економічних, соціальних та гуманітарних наслідків. Мільйони гектарів забруднених радіацією земель, лісів та водойм, втрата здоров’я сотень тисяч людей, швидке зростання  онкологічних захворювань, чисельні людські жертви та зруйновані долі. Загалом із зони навколо станції виїхало майже чверть мільйона людей. Десятки населених пунктів назавжди зникли з карти України.Чорнобильська катастрофа мала жахливі наслідки, які ми відчуватимемо протягом багатьох десятиліть.  (джерело – https://ukrinform.com) 

Існують різні версії причин аварії, деякі деталі вже, мабуть, так і залишаться невідомими, але наслідки – це те, із чим доводиться співіснувати не лише Україні, а й усьому світу. Подробиці аварії на Чорнобильській станції довго залишалися невідомими. Більше того, навіть сам факт вибуху керівництво СРСР намагалося приховати. Деякі дослідники вважають, що навіть зараз нам відомі далеко не всі факти та цифри.

 Найбільше від наслідків катастрофи постраждали Україна та Білорусь, але радіоактивна хмара, що утворилася після вибуху, облетіла фактично весь світ. Так, перші повідомлення про викид надійшли зі Швеції, коли на одязі співробітників 27 квітня було знайдено радіоактивні частинки. Також радіоактивна хмара накрила собою Болгарію, Грецію, Румунію,Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Нідерланди, Бельгію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію, Велику Британію та острів Мен.   

Мирний атом?

31 країна у світі має власні атомні електростанції. Проте, частка ядерної енергетики у глобальному видобутку електроенергії постійно зменшується і зараз становить не більше 10%. І все частіше розвинені країни відмовляються від використання мирного атому. Чому? Тому що аварія на ЧАЕС була не єдиною жахливою сторінкою в історії людства і тому, що ніхто не хоче її повторення.                             Що буде далі?

ЧАЕС і досі залишається небезпечною. Це чудово усвідомлюють не лише в Україні, а й в усьому світі. Саме тому світова спільнота підтримала та надала допомогу в організації і проведенні будівництва нового об'єкту – арки «Укриття», спорудженого над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС. (джерело – https://24tv.ua)  Що далі буде із зоною відчуження? Перетворювати її на пустелю ніхто не збирався – зараз розроблено цікаві плани з відновлення території.

Прочитати розлогу історичну довідку Українського інституту національної пам’яті про момент катастрофи та її ліквідацію, масштаби аварії й реакцію радянської влади можна за посиланням.

Одинадцять книжок і фільмів про Чорнобиль

За посиланням https://chornobyljourney.org

  користувачів чекає інтерактивна подорож у просторі та часі: зокрема політ над сучасною Прип’яттю та закинутими селами Полісся, хронологія аварії та розмова про майбутнє зони відчуження, світовий контекст 1986 року та історії людей, чиї долі змінила катастрофа. Сайт створений за принципами скролітелінгу — це безперервна розповідь з мультимедійними елементами, що активуються під час гортання і натискання.

20 квітня: День вдячності волонтерам

Метою цього дня є привернення уваги суспільства до волонтерської діяльності. Відзначення важливості кропіткої роботи багатьох людей, які за покликом серця, готові прийти на допомогу, ризикуючи власним життям та здоров‘ям.

Волонтерський рух виник у Франції 1920 року, коли французька молодь вирішила організувати добровільне відновлення ферм, що були зруйновані під час Першої світової війни. Відразу волонтерами зацікавилися й інші країни, а в 1990-х роках таке поняття дійшло і до України.

 Волонтери з початку вторгнення російських окупантів на українську землю, ще у 2014 році невтомно тримають свій волонтерський фронт. Після 24 лютого 2022 року волонтерський рух в Україні показав усьому світові, що це потужна сила, яка здатна організовувати, об'єднувати і допомагає вирішувати серйозні питання. Саме волонтери згуртували весь український народ у перші дні повномасштабної війни. Завдяки ЗСУ, волонтерам та всім небайдужим людям, Україна дає достойну відсіч окупантам. Весь світ допомагає та захоплюється силою духу та незламністю українців, тож Перемога буде за нами.

Дякуємо усім волонтерам за вашу мужність і відвагу, за доброту і безкорисливість, за щиру допомогу армії та людям, які, потерпають від війни. Дякуємо, вам, що рятуєте не тільки людей, а й тварин, які залишилися на лінії вогню!

Низький уклін вам від усього українського народу!  Зі святом вас, дорогі наші волонтери!

Що ж то за свято — Великдень?

Великдень — день, у який християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день по його смерті, причому день смерті вважається першим днем. Свято називають також Пасха або Паска. Є найважливішим християнським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні християни бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування. В Україні святкувати Пасху почали наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці і Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом — ангел небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахощами, щоб покрити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився ангел та сповістив про Воскресіння Господнє. 

У «Британській енциклопедії» повідомляється: «Ані в Новому Завіті, ані в писаннях апостольських отців не існує вказівки відзначати свято Великодня. У перших християн не існувало поняття про святість особливих періодів».

У «Католицькій енциклопедії» сказано: «Великдень увібрав у себе велику кількість язичницьких звичаїв на честь повернення весни. Яйце є символом відродження життя ранньою весною… Кролик —  це язичницький символ, і він завжди був символом родючості».
«Великдень, як і Різдво… поділяють у своїй основі сонячний характер, тобто пов'язані із дохристиянською вірою в народження нового Сонця як божества, що є запорукою життя на землі. Отже, Великдень, у своїй першооснові — це свято весни, свято воскресіння землі та природи в цілому до нового життя. Великодні свята українців славні і своїми обрядами, що, без сумніву, є дохристиянськими»

Список рекомендованої літератури:
1. Воропай О. Звичаї нашого народу .- К.: Оберіг, 1993. – 346 с.
2. Культура і побут населення України : Навч. посібник/ В.І.Наумко, Л.Ф.Артюх, В.Ф.Горленко та ін.. – 2-е вид., доп. та перероб. – К.: Либідь, 1993. – 288 с.; іл..
3. Скуратівський В.Т. Дідух: Свята українського народу. – К.: Освіта, 1995. – 272 с.
4. Українське народознавство: Навч.посібник / За ред.. С.П.Павлюка, Г.Й.Горинь, Р.Ф.Кирчіва. – Львів: Фенікс, 1994.- 608 с.
5. Український фольклор: Хрестоматія/ Упоряд.: О.Ю.Бріцина, Г.В.Довженок, Н.С.Шумада.- К.: Освіта, 1997.- 752 с.

6.     uk.wikipedia.org/wiki/Великдень 

7.       doshkolenok.kiev.ua/paskha-velykden...

8.   Ярослава Музиченко «Великдень»

9.    Що ж то за свято — Великдень?

10.   Історія виникнення Пасхи

 

Віктор Близнець - 90 років від дня народження

До 90 - річчя від дня народження Віктора Семеновича Близнеця , українського дитячого письменника, автора численних повістей, оповідань, казок презентуємо перегляд літератури «Краса, совість і казка».

from НБУ для дітей