26 квітня - День Чорнобильської трагедії, Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф

                Атомний Вій опустив бетонні повіки.

Коло окреслив навколо себе страшне.

Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!

Хто сіяв цю біду і хто її пожне?

(Ліна Костенко)

Вже 37 років Україна і весь світ 26 квітня згадує Чорнобильську катастрофу. У цей день у 1986 році на Чорнобильській атомній електростанції сталися два вибухи та пожежа, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих у повітря, склала  в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.

Наслідки аварії на ЧАЕС

Поширення радіації

Ця катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Дана аварія призвела до непоправних медичних, економічних, соціальних та гуманітарних наслідків. Мільйони гектарів забруднених радіацією земель, лісів та водойм, втрата здоров’я сотень тисяч людей, швидке зростання  онкологічних захворювань, чисельні людські жертви та зруйновані долі. Загалом із зони навколо станції виїхало майже чверть мільйона людей. Десятки населених пунктів назавжди зникли з карти України.Чорнобильська катастрофа мала жахливі наслідки, які ми відчуватимемо протягом багатьох десятиліть.  (джерело – https://ukrinform.com) 

Існують різні версії причин аварії, деякі деталі вже, мабуть, так і залишаться невідомими, але наслідки – це те, із чим доводиться співіснувати не лише Україні, а й усьому світу. Подробиці аварії на Чорнобильській станції довго залишалися невідомими. Більше того, навіть сам факт вибуху керівництво СРСР намагалося приховати. Деякі дослідники вважають, що навіть зараз нам відомі далеко не всі факти та цифри.

 Найбільше від наслідків катастрофи постраждали Україна та Білорусь, але радіоактивна хмара, що утворилася після вибуху, облетіла фактично весь світ. Так, перші повідомлення про викид надійшли зі Швеції, коли на одязі співробітників 27 квітня було знайдено радіоактивні частинки. Також радіоактивна хмара накрила собою Болгарію, Грецію, Румунію,Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Нідерланди, Бельгію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію, Велику Британію та острів Мен.   

Мирний атом?

31 країна у світі має власні атомні електростанції. Проте, частка ядерної енергетики у глобальному видобутку електроенергії постійно зменшується і зараз становить не більше 10%. І все частіше розвинені країни відмовляються від використання мирного атому. Чому? Тому що аварія на ЧАЕС була не єдиною жахливою сторінкою в історії людства і тому, що ніхто не хоче її повторення.                             Що буде далі?

ЧАЕС і досі залишається небезпечною. Це чудово усвідомлюють не лише в Україні, а й в усьому світі. Саме тому світова спільнота підтримала та надала допомогу в організації і проведенні будівництва нового об'єкту – арки «Укриття», спорудженого над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС. (джерело – https://24tv.ua)  Що далі буде із зоною відчуження? Перетворювати її на пустелю ніхто не збирався – зараз розроблено цікаві плани з відновлення території.

Прочитати розлогу історичну довідку Українського інституту національної пам’яті про момент катастрофи та її ліквідацію, масштаби аварії й реакцію радянської влади можна за посиланням.

Одинадцять книжок і фільмів про Чорнобиль

За посиланням https://chornobyljourney.org

  користувачів чекає інтерактивна подорож у просторі та часі: зокрема політ над сучасною Прип’яттю та закинутими селами Полісся, хронологія аварії та розмова про майбутнє зони відчуження, світовий контекст 1986 року та історії людей, чиї долі змінила катастрофа. Сайт створений за принципами скролітелінгу — це безперервна розповідь з мультимедійними елементами, що активуються під час гортання і натискання.

20 квітня: День вдячності волонтерам

Метою цього дня є привернення уваги суспільства до волонтерської діяльності. Відзначення важливості кропіткої роботи багатьох людей, які за покликом серця, готові прийти на допомогу, ризикуючи власним життям та здоров‘ям.

Волонтерський рух виник у Франції 1920 року, коли французька молодь вирішила організувати добровільне відновлення ферм, що були зруйновані під час Першої світової війни. Відразу волонтерами зацікавилися й інші країни, а в 1990-х роках таке поняття дійшло і до України.

 Волонтери з початку вторгнення російських окупантів на українську землю, ще у 2014 році невтомно тримають свій волонтерський фронт. Після 24 лютого 2022 року волонтерський рух в Україні показав усьому світові, що це потужна сила, яка здатна організовувати, об'єднувати і допомагає вирішувати серйозні питання. Саме волонтери згуртували весь український народ у перші дні повномасштабної війни. Завдяки ЗСУ, волонтерам та всім небайдужим людям, Україна дає достойну відсіч окупантам. Весь світ допомагає та захоплюється силою духу та незламністю українців, тож Перемога буде за нами.

Дякуємо усім волонтерам за вашу мужність і відвагу, за доброту і безкорисливість, за щиру допомогу армії та людям, які, потерпають від війни. Дякуємо, вам, що рятуєте не тільки людей, а й тварин, які залишилися на лінії вогню!

Низький уклін вам від усього українського народу!  Зі святом вас, дорогі наші волонтери!

Що ж то за свято — Великдень?

Великдень — день, у який християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день по його смерті, причому день смерті вважається першим днем. Свято називають також Пасха або Паска. Є найважливішим християнським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні християни бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування. В Україні святкувати Пасху почали наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці і Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом — ангел небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахощами, щоб покрити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився ангел та сповістив про Воскресіння Господнє. 

У «Британській енциклопедії» повідомляється: «Ані в Новому Завіті, ані в писаннях апостольських отців не існує вказівки відзначати свято Великодня. У перших християн не існувало поняття про святість особливих періодів».

У «Католицькій енциклопедії» сказано: «Великдень увібрав у себе велику кількість язичницьких звичаїв на честь повернення весни. Яйце є символом відродження життя ранньою весною… Кролик —  це язичницький символ, і він завжди був символом родючості».
«Великдень, як і Різдво… поділяють у своїй основі сонячний характер, тобто пов'язані із дохристиянською вірою в народження нового Сонця як божества, що є запорукою життя на землі. Отже, Великдень, у своїй першооснові — це свято весни, свято воскресіння землі та природи в цілому до нового життя. Великодні свята українців славні і своїми обрядами, що, без сумніву, є дохристиянськими»

Список рекомендованої літератури:
1. Воропай О. Звичаї нашого народу .- К.: Оберіг, 1993. – 346 с.
2. Культура і побут населення України : Навч. посібник/ В.І.Наумко, Л.Ф.Артюх, В.Ф.Горленко та ін.. – 2-е вид., доп. та перероб. – К.: Либідь, 1993. – 288 с.; іл..
3. Скуратівський В.Т. Дідух: Свята українського народу. – К.: Освіта, 1995. – 272 с.
4. Українське народознавство: Навч.посібник / За ред.. С.П.Павлюка, Г.Й.Горинь, Р.Ф.Кирчіва. – Львів: Фенікс, 1994.- 608 с.
5. Український фольклор: Хрестоматія/ Упоряд.: О.Ю.Бріцина, Г.В.Довженок, Н.С.Шумада.- К.: Освіта, 1997.- 752 с.

6.     uk.wikipedia.org/wiki/Великдень 

7.       doshkolenok.kiev.ua/paskha-velykden...

8.   Ярослава Музиченко «Великдень»

9.    Що ж то за свято — Великдень?

10.   Історія виникнення Пасхи

 

Віктор Близнець - 90 років від дня народження

До 90 - річчя від дня народження Віктора Семеновича Близнеця , українського дитячого письменника, автора численних повістей, оповідань, казок презентуємо перегляд літератури «Краса, совість і казка».

from НБУ для дітей

Календар знаменних і пам'ятних дат квітня 2023 року

У квітні відзначають:

01. День сміху. Міжнародний день птахів
02. Міжнародний день дитячої книги. Відзначається з 1967 р. за рішенням Міжнародної ради з дитячої книги в день народження Ганса Крістіана Андерсена
03. Україна приєдналася до Статуту ВООЗ (1948)
-120 років від дня народження Лесі Верховинки (справж. – Лагодинська-Кучковська Ярослава-Олександра Миколаївна) (1903–1936), української письменниці, драматурга

04. Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в діяльності, пов'язаній із розмінуванням ,День створення НАТО (1949), День інтернету, День веб-майстра, Всесвітній день моркви та Всесвітній день щура. 

-70 років від дня народження Квітки Цісик (справж. ім’я – Квітослава-Орися) (1953–1998), американської співачки українського походження, виконавиці українських народних і популярних пісень

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

Вітаю з Міжнародним днем рідної мови і щиро бажаю всім серцем любити свою країну, пишатися рідною мовою !

Історія Міжнародного дня рідної мови

       Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.
     Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.

 Для українців рідна мова –  могутня зброя у боротьбі з ворогом. Історія боротьби українського народу за рідну мову є також нелегкою та кривавою. Українську мову забороняли близько 134 рази. Воля людини реалізується завдяки силі духу, а сила духу – в українському національному слові, яке будь-що хочуть знищити московські рашисти. Тож не дивно, що окупанти не можуть вимовити таке рідне нам слово «паляниця». Нині вони ведуть 28-му терористичну війну проти України.

Українська мова – національний феномен, оскільки вона вимірює рівень патріотичності та любові до держави, вона має непереборну силу об’єднувати народ. Заговорити українською – означає повернутися до свого роду. Це природно, що в Україні треба спілкуватись українською мовою. Бо ж англійська характерна для Британії, німецька є державною мовою Німеччини. Перейти на українську нині прирівнюється до переходу до своїх, свого народу. Рідна мова – це насамперед мова роду кожного громадянина, мова його батьків, дідів та прадідів.

Українська мова – художній феномен, бо в кількості мовних та художніх засобів їй немає рівних. Наша мова за красою звучання посідає друге місце в світі, поступаючись хіба що не менш красивій італійській. 

       Майстерність слова українських авторів зачаровує, слова із поезії «Крила» Ліни Костенко  відгукуються у глибині душі: «А й правда, крилатим ґрунту не треба… В цьому, напевно, правда пташина… А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має!». Творча спадщина великих українських письменників та поетів є неоціненною: часом самі автори ціною власного життя обстоювали право української мови на існування. 

Українська мова – історичний феномен, вона творить історію та сама є її сторінкою. Починаючи з часів хрещення Русі й аж до нинішніх подій – несамовитої війни російської федерації проти України. Літописи та інші цінні документи, написані українською та похідними прамовами, є безцінним джерелом, з якого ми черпаємо відомості про героїчне минуле наших предків і маємо змогу зробити записи щодо подій сьогодення. Уся історія нашої держави написана давньоукраїнською та українською мовами.

      Наша мова є мовою слов’янських племен, а мова окупантів є рідною для фіно-угорських і татаро-монгольських угрупувань. Звідси і несхожість мов, відмінний менталітет та кардинально різні сторінки історії. 

Українська мова – духовний феномен, адже вона є засобом творення фольклору. Споконвіку український народ славився своїми піснями – простими музичними композиціями, що проникають глибоко в душу й линуть ген-ген за небокрай. Перші мелодії пісні вмить заохочують український колектив до спільного виконання, й у цьому полягає наша духовність. Українці – хліборобський та пісенний народ, а росіяни – кочівники і загарбники. Всі цінності та переживання нашого народу ми вправно поклали на музику, тоді як народ окупантів відрізняється бідним духовним світом, що досі обмежений ефемерністю свободи слова та висловлювань. Панівними у них є матюки. Не переймаймо москальську матюгальну лайку!

Нашому народові судилося безсмертя у світовій цивілізації. І мова відіграє тут важливу роль, адже саме вона тепер у всьому світі асоціюється із опором, сміливістю та свободою, могутньою зброєю у боротьбі з ворогом У єдності – наша сила, в мові – наш незламний дух, у вірі – наше майбутнє.
Серця ж бо наші линуть та б’ються у відповідь на відголос дзвінкої та такої рідної української мови. Справжній феномен, чи не так? 

За матеріалами : http://www.golos.com.ua/article/361045

                                                Мова - це історія народу.

В ній відбито все його життя:

Наший рід і звичаї, і побут

З давнини й до нашого життя.

 

Довго ти пригнічувалась, мово, -

Промайнув тернистий довгий шлях,

Доки стала мовою народу,

Що звучить з любов’ю на вустах.

Мово моя рідна, материнська!

Ти співуча, ніжна і близька.

Хай же дух незгасний український

У житті нас завжди зігріва.

Процвітай же, мово калинова,

І тобі не в'янути в віках:

Мелодійна українська мова -

Чарівний, навік коштовний скарб.

Мовознавча загадкова вікторина «Ерудит»

https://drive.google.com/file/d/1uYqvpprVxHBvRPmBp3fGJR5NlMgLsS6D/view?usp=sharing

20 лютого - День пам'яті Героїв Небесної Сотні

18-20 лютого 2014-го стали найкривавішими днями революції Гідності. Саме цього дня 2014 року під час Єврореволюції на Інститутській вулиці у Києві силовики намагалися штурмувати майдан, били людей кийками, підпалили будинок профспілок, цинічно розстрілювали протестувальників. Тіла вбитих майданівців викладали просто неба. Усього за день було до ста жертв, що є найбільшою кількістю загиблих учасників тримісячних протестів у Києві. Майже одразу їх назвали Небесною сотнею. День пам'яті Героїв Небесної Сотні - це нагадування про високу ціну свободи й про цінності, за які й нині воює Україна.Учасники тих подій вважають, саме тоді почалася війна, яка триває й досі.

16 лютого - День єднання українського народу

 Історія свята. Традиції святкування.

Для класного керівника. Інформаційне відео для школярів. 

Джерело - https://www.youtube.com/watch?v=OBwcI_gnGQ4

14 лютого - подаруй бібліотеці сучасну українську книгу!