24 травня - День слов'янської писемності і культури.
Українці разом з усіма іншими слов’янськими народами 24 травня відзначають День слов'янської писемності і культури.
Свято встановлено згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи.Кирило (827–869) і його старший брат Мефодій (815–885) народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. За походженням болгари. Якщо Кирило був стовідсотковим гуманітарієм – здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, а потім перебував, навіть, на дипломатичній службі, то Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей поблизу Солуня. Військова кар’єра його не вдовольняла, і він став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії.
Більшу частину свого життя брати-просвітителі Кирило і Мефодій присвятили справі створення і розвитку слов'янської писемності. Вони вважали, що писемність є найважливішою складовою частиною культури будь-якого народу. Кирило розробив і уклав першу упорядковану слов'янську абетку, чим поклав початок розвитку слов'янської писемності. За ім'ям творця абетки вона стала називатися "кирилицею". Коли Костянтина запитали скільки часу він творив слов'янську абетку, то він відповів, що "три місяці і все життя, бо просвіщати народ без письмен його мови, що намагатися писати на воді!". Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.
Свято встановлено згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи.Кирило (827–869) і його старший брат Мефодій (815–885) народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. За походженням болгари. Якщо Кирило був стовідсотковим гуманітарієм – здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, а потім перебував, навіть, на дипломатичній службі, то Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей поблизу Солуня. Військова кар’єра його не вдовольняла, і він став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії.
Більшу частину свого життя брати-просвітителі Кирило і Мефодій присвятили справі створення і розвитку слов'янської писемності. Вони вважали, що писемність є найважливішою складовою частиною культури будь-якого народу. Кирило розробив і уклав першу упорядковану слов'янську абетку, чим поклав початок розвитку слов'янської писемності. За ім'ям творця абетки вона стала називатися "кирилицею". Коли Костянтина запитали скільки часу він творив слов'янську абетку, то він відповів, що "три місяці і все життя, бо просвіщати народ без письмен його мови, що намагатися писати на воді!". Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.
Інтерактивний плакат
"Святі Кирило та Мефодій - творці слов'янської писемності"
