Пам'ятай про Крути...

Крути – бій за майбутнє України

Щороку, 29 січня, кожен українець схиляє голову перед пам’яттю про тих, хто в далекому 1918 році боронив незалежність України ціною власного життя.

29 січня 1918 року на залізничній станції Крути в Чернігівській області 300 київських студентів, захищаючи підступи до Києва, вступили в нерівний бій з шеститисячною армією більшовиків під командуванням Михайла Муравйова, яка серед інших вела наступ на Українську Народну Республіку.

Точна кількість загиблих студентів офіційно ніде не зафіксована. За свідченнями учасників подій, було вбито більше 250 осіб з українського боку. Відомі імена тільки 27 студентів, яких взяли в полон і розстріляли. Їхні тіла пізніше були урочисто перепоховані на Аскольдовій могилі в Києві.

Книги про історичні події можна прочитати тут:

НЕ ДАЙ СЕБЕ, НАРОДЕ, ОБДУРИТИ

Народе мій! Для всіх завжди відкритий,

Не вір, що воля з’явиться сама,

Не дай себе підступно обдурити —

Мовляв, шляху вже іншого нема,

Як знову йти до старшого, до брата

Просить своє... Й на світ весь працювати.

Не дай себе до нитки обібрати, 

Зумівши вічні пута розірвать...

У праці незалежність здобувають!
Колгоспний рай! Таке уже було...
В нічийнім полі й матір забувають,
Доки не стане воля на крило,
Дні боротьби за волю ще тривають,
Нічийна ще земля — в біді село...
Не вір й своїм невтомним пустодзвонам,
На жаль, й такі синочки в тебе є,
Що все на світі можуть оббрехати,
Купити, перезрадити, продати,
Священну волю потай розіп’яти,
Покривдить рідну матір, обсміяти,
Аби не втратить крісельце своє...
Народе мій! Великий український,
Як буде в тебе воленька свята,
То буде й каравай, і мед по вінця,
Не зразу — та на вічнії літа.
Під дубом пророста й не гине жолудь...
Леліємо Тарасів заповіт —
Учитися хорошому чужому
Й своїм прекрасним радувати світ...
Народе мій! Не вічні й зимні ночі,
В світанок вір! Під снігом вже бринить
Козацьке джерело... Нехай хлюпоче! —
З глибоких надр пробилось крізь граніт.
Безсмертний рід, великий український!
Могутній — із козацького коша...
І хоч дірки від куль є в нашій стінці,
Не прагне помсти праведна душа.
                     Валентин НЕГОДА

 Минуло 103 роки з дня трагічної події.   Слава героям України!