}

Пошук у блозі

150-та річниця від Дня народження Лесі Українки.

 25 лютого, уся Україна відзначає подію, яка має  загальнонаціональне значення: 150-ту річницю від Дня народження видатної української поетеси, громадського діяча Лесі Українки.

Жінки, яка стала символом України, втіленням її незалежності, самобутності і надій. На честь ювілею поетеси 2021 рік оголошений Роком Лесі Українки.  

Українська земля дала світові ряд геніїв, серед яких Леся Українка вирізняється особливим мистецьким обдаруванням. Феномен її таланту полягає в тому, що вона одночасно плідно працювала в різних літературних жанрах: як велика поетеса-лірик, геніальний драматург, талановитий прозаїк, перекладач, блискучий літературний критик, невтомний збирач і дбайливий цінитель фольклорних скарбів.

Здавалося б, що ми зі шкільних років знайомі з життям і творчістю Лесі Українки. Однак, напевне є речі, про які не пишуть у підручниках. Їх розумієш та відчуваєш своїм внутрішнім світом лише тоді, коли ближче знайомишся з її творами, перечитуєш листи, занурюєшся у її побут. І чим більше дізнаєшся про неї, тим більше усвідомлюєш, наскільки багатогранною, обдарованою та неординарною була ця особистість. 

Не перестає дивувати, як у цій молодій тендітній жінці могли гармонійно поєднатися шляхетність та прихильність до простого народу, виняткова мужність та духовна краса, щирий патріотизм та вже тоді розуміння важливості інтегрування в Європу. Її громадянська свідомість, національна гідність та демократичні позиції, які були закладені ще в родинному колі, можуть бути прикладом для кожного з нас.

Вражає її сила духу, волелюбство, титанічна незламність та жага до життя. Викликає повагу її здатність до вивчення мови. Знаючи 7 мов, вона багато перекладала та читала європейську літературу в оригіналі, але завжди мислила українською і відчувала себе українкою. 

Справжня українська аристократка з винятковим мистецьким обдаруванням, про яку не все дізнаєшся з підручників. Для прикладу, що Лариса Косач з дитинства любила пекти хліб та варити варення, грати у хлопчачі ігри та ходити пішки. Опанувавши мистецтво гри на фортепіано за одну зиму, вона відбивала такт, будучи у гіпсі, а ще добре плавала, переганяючи всіх дівчат у ставку в Любитові.  

Вона залишила незгладимий слід в історії та культурі не лише Волинського краю. Леся Українка – окраса й гордість української нації, її ім’я овіяне всенародною любов’ю та відоме далеко за межами України. 

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

21 лютого – усіма народами Землі, відзначається День рідної мови. Рідне слово, яке лунає від родини, батьків – важливий фактор в житті людини, що дозволяє кожному усвідомити свою приналежність до свого народу, головний чинник розвитку країни в сучасному світі!

Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. На честь цього свята  пройдіть тематичний тест самі та покажіть учням!

Посилання на тест у Бібліотеці тестів: https://naurok.com.ua/.../mizhnarodniy-den-ridno-moТестування: Міжнародний день рідної мови

Віртуальна виставка-портрет до 100-річчя від дня народження Володимира Малика

Володимир Малик - співець козацької  слави, літописець української історії

Всі свої найголовніші твори я писав з однієї метою -виправити духовний хребет нашого народу.
В. Малик
Біографія
Народився Володимир Кирилович Малик (справжнє прізвище - Сиченко) 21 лютого 1921 року в селі Новосілки Макарівського району на Київщині в селянській родині. В сусідньому селі Ясногородці закінчив середню школу, а в 1938 році вступив на філологічний факультет Київського університету. Тоді ж почав складати вірші. На початку війни 1941 року молодий студент пішов у народне ополчення, працював на оборонних роботах під Києвом та Харковом, де й потрапив у вороже оточення. Поранений, розбитий малярією, пробує перейти лінію фронту, але не може. Тоді проривається до партизанів, ховаючись у воронках від бомб, перебуваючи холодні ночі в заметених снігом стогах і долаючи всього кілька кілометрів за день. Наприкінці грудня 1941 року таки дістався рідних Новосілок. Навесні 1942 р. потрапив до рук жандармерії. Був вивезений до Тюрінгії. По дорозі на німецьку каторгу намагався втекти, але не судилося. Майже три роки Малик відмучився у фашистських концтаборах.
Документ з примусової праці письменника у Німеччині

У квітні 1945-го — нарешті визволення, півроку радянського “фільтраційного” концтабору. 
В мирний час Володимир працював вчителем української мови і літератури, одночасно продовжуючи навчання в університеті. Спочатку вчителював на Київщині, потім у Лубнах на Полтавщині, аж поки не присвятив себе письменницькій діяльності. У житті письменник був чесною, скромною та доброю людиною. Багатьом початківцям допомагав порадами, вивів на широкий літературний шлях. Багато його творів перекладено іноземними мовами. Володимир Малик був зразковим сім'янином і зразковим та люблячим батьком. Однак, оглядаючись на своє життя, він мимоволі відчував жаль, “що народився в нашій країні в ХХ столітті”. Поряд із цими міркуваннями є інший висновок: “Життя було не легке. Зробив не багато, міг значно більше. Та все ж моя літературна доля щаслива і мене читають. І це — головне...”. Помер Володимир Кирилович Малик 31 серпня 1998 році.
Творчість письменника
  Життєвий калейдоскоп вплинув на світосприйняття письменника В. Малика, вплинув на усвідомлення духовних цінностей як найголовніших у житті, що знайшло  відображення в літературній творчості. Володимир Кирилович глибоко знайомився з історичною літературою, засиджувався в архівах, виїжджав на місця, де колись жили його майбутні герої. На Поділля, в гості до нащадків Кармалюка, в Карпати до спадкоємців Довбушевих традицій, збирав народні перекази та легенди.   Згідно сімейного літопису письменник увійшов в літературу за якихось півгодини, коли у червні 1956-го запропонував представнику видавництва «Молодь» прочитати свою поему-казку «Журавлі-журавлики». Попервах до твору автора-початківця поставилися зі скепсисом. А опублікувавши – не пошкодували. Читачі зустріли поему Малика «на ура». І згодом на твори письменника з нетерпінням чекали вже тисячі українців…
Так, одна за одною з’явилася низка казок-легенд Малика: “Чарівний перстень” про Олексу Довбуша, “Месник із лісу” про Устима Кармалюка, “Червона троянда” про хлопця- партизана Василька, “Микита Кожум’яка” та “Воєвода Дмитро” про захисників стародавнього Києва. У 1960 р. з’являється перша прозова повість “Чорний екватор”, у 1965 — повість “Новачок”, пізніше побачили світ й інші пригодницькі повісті: “Дві перемоги”, “Слід веде до моря”, “Двоє над прірвою”.
Все ж найповніше талант письменника розкрився в жанрі історичного роману. “Посол Урус-шайтана” (1968), “Фірман султана” (1969), “Чорний вершник” (1976), ”Шовковий шнурок” (1977), що склали тетралогію “Таємний посол”, “Князь Кий” (1982), “Черлені щити” (1985), “Горить свіча” (1992), “Чумацький Шлях” (1993), ”Князь Ігор. Слово о полку Ігоревім” (1999) — романи, які стали феноменом етичної та національної пам’яті, культурної самобутності української нації від найдавніших часів.
 За романи історико – патріотичної тематики, зокрема „Посол Урус- шайтана”, „Шовковий шнурок” та „Князь Кий” письменник удостоений літературної премії імені Лесі Українки 1983 року.Володимир Малик – лауреат премії ім. Г. Сковороди, премії фонду імені Т.Г.Шевченка, імені Панаса Мирного.

Твори Володимира Малика часто порівнюють з кращими романами Жюль Верна та Олександра Дюма. А деякі з них, на думку літературознавців, навіть перевершили їх.

Сучасники Малика казали, що його романи «заворожують чудовими й чарівними подорожами з країни в країну, з епохи в епоху, змушують радіти та ридати, любити і ненавидіти, переживати, як свої власні, негаразди й перемоги героїв».

 Насичені пригодами твори «українського Дюма» сприймаються на одному диханні. А після їхнього прочитання в душі залишається прекрасне почуття гордості за те, що ти живеш в країні, багатій на легендарну історію.

Запрошую читачів до шкільної бібліотеки на знайомство з книгами Володимира Малика.

Скачати та прочитати ці та інші твори українського письменника можна за цим посиланням https://chtyvo.org.ua/authors/Malyk/