Голодомор 1932-1933 років

Події Голодомору назавжди залишаться темною плямою в історії нашої держави. Вони ніколи не зможуть канути в небуття, адже за масштабом, жорстокістю, цинізмом і організованістю з боку влади та наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства.

Помер кожний восьмий мешканець України. 

 По всій Україні проходять меморіальні заходи. Охтирська загальноосвітня школа I-II ступенів №9 теж не лишилась осторонь і приєдналась до вшанування пам’яті тих, хто загинув через голод. Бібліотекар  школи підготувала книжково-ілюстративну виставку - пам’ять: "Голод на Україні: очима свідків, мовою документів" науково-популярної літератури, присвячену трагічним сторінкам історії українського народу, з якою ознайомились учні і педагоги навчального закладу.

Сучасне покоління зобов’язане захистити пам’ять жертв Голодомору 1932-33 років. І весь світ має усвідомлювати актуальність Голодомору через 88 років потому.
Болить і досі незагоєна рана втрат… Ми повинні пам’ятати в якій землі наші корені, через які страждання довелось пройти нашому народу і зробити все, щоб не допусти повторення трагедії голодомору. Ми маємо право на щастя! Тож нехай свічка поминальна і свічка надії зіллються в одне полум’я, полум’я віри в краще майбутнє.

«Де б ти не був – вшануй!»

В тему:

Фільми про Голодомор, які розкривають страшну правду про трагедію українського народу. https://holodomormuseum.org.ua/filmy-pro-holodomor/page/2/      

Історії свідків, твори класиків, щоденники іноземних журналістів, кінохроніки та ексклюзивні фото, за які свого часу розстрілювали… Все це головні аргументи, на які спираються режисери та сценаристи, щоб за допомогою кіно заявити на весь світ про геноцид українського народу в 1932–1933 роках. У добірці використано матеріали www.radiosvoboda.org.

ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ

поточний стан Цифрового архіву: 3799 матеріалів (документів, свідчень, досліджень)

День Гідності і Свободи. Інтерактивний плакат. Тест: що ти знаєш про День Гідності і Свободи

УКРАЇНА – ТЕРИТОРІЯ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ Гідність – основа справедливого суспільства.

   Щорічно на 21 листопада припадає для українців два свята: День Святого Архистратига Михаїла і День Гідності та Свободи.
В традиційній українській культурі Святого Михаїла вважають Воєначальником Небесним, покровителем воїнів, які борються за правду, а також захисником християн від видимих і невидимих ворогів. Його образ уособлює перемогу добра над злом, боротьбу за правду та справедливість.

Пам'ятник Архангелу Михаїлу
на Майдані Незалежності

Від часів Київській Русі під його захистом перебуває славетне місто Київ. На честь Архангела Михаїла була названа велика кількість церков по всій Україні, основною спорудою є Михайлівський Золотоверхий собор в Києві.

    Щорічне відзначення Дня Гідності та Свободи було засноване 13 листопада 2014 року. Рівно вісім років тому в Україні сотні молодих людей вийшли на Майдан Незалежності з мирним протестом проти призупинення курсу на євроінтеграцію.

   21 листопада 2013 року тодішнім урядом під керівництвом Миколи Азарова було ухвалено рішення про призупинення підготовки до асоціації України з ЄС. Це відбулось за декілька днів до підписання угоди про асоціацію. Уряд аргументував своє рішення погрозами Росії ввести економічні санкції у випадку підписання угоди. Ввечері 21 листопада перші незгодні з таким рішенням влади вийшли на протести. На Майдані Незалежності люди почали збиратися близько 22:00 і до кінця доби учасників мітингу нараховувалось близько 1500 осіб. На Майдан прийшли журналісти, громадські активісти, опозиційні політичні лідери, студенти.

Небайдужі люди вийшли на Євромайдани також у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Львові, Харкові, Хмельницькому та Ужгороді. Кривавою стала ніч на 30 листопада. Тоді для розгону мітингувальників злочинна влада застосувала силу. 

    І це був тільки початок. Пік Революції Гідності відбувся 18−20 лютого. Тоді сталися криваві сутички в центрі Києва, підпалення Будинку профспілок і розстріл багатьох євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні. Революція призвела до численних людських жертв і закінчилася поваленням режиму Януковича і втечею експрезидента.

Росія, користуючись ослабленням влади у Києві та порушуючи Будапештський меморандум, анексувала Крим і розв'язала війну на Донбасі, яка триває до сьогодні.

    Цей день – символ боротьби і перемоги, символ єднання заради найвищих ідеалів цивілізованого світу. Пишаймося нашими співвітчизниками, які всупереч жорстокому тиску антидемократичного режиму об’єдналися і відстояли своє право на вибір достойного життя. Наслідки тих подій ми відчуваємо на собі й досі, боротьба за суверенітет і територіальну цілісність  досі незавершена. 

   Джерела: ІА «Вчасно»- https://vchasnoua.com/donbass/63073-foto-video-den-hidnosti-ta-svobody-v-ukraini-vidznachaiut-shostu-richnytsiu-pochatku-yevromaidanu;   сайт"ICTV" - https://ictv.ua/ua/

Інтерактивний плакат до Дня Гідності і Свободи

Вчимося толерантності. Вікторина до Дня толерантності

Ухвалення 16 листопада 1995 року Декларації принципів терпимості, поклало початок відзначенню у всьому світі Міжнародного дня толерантності.
Толерантність. Не всім, можливо, знайоме це слово, і, на перший погляд, звучить воно зовсім не зрозуміло. Але його зміст дуже важливий для існування та розвитку людського суспільства.

Свято покликане шанувати рівність всіх людей, не залежно від походження, кольору шкіри, етносу, національності, релігійних вподобань, гендерної ідентичності чи світогляду.

 У листопаді 2015 року Верховна Рада України прийняла «антидискримінаційну» поправку до Трудового кодексу, чим додатково законодавчо закріпила недопущення дискримінації людей на робочому місці за всіма із цих ознак, вкотре підтвердивши демократичність та толерантність українського суспільства.

Варто пам'ятати, що толерантність ‒ це терпимість до іншого світогляду, способу життя, поведінки, культури і звичаїв. 

Кожна людина має свої погляди на життя, які вона визнає єдино правильними. Найважливіше у спілкуванні з людьми - визнати, що інша людина  бачить світ по-іншому і має на це право! Ми всі різні і неповторні. Ми маємо право на індивідуальність.

Літературний календар. Видатні українські письменники - ювіляри листопада 2021 року

Листопад подарував українській літературі  поетів, письменників, які яскравою зорею пройшлись по небозводу України, презентувавши нам своє Слово – трепетне, високе, справжнє, пульсуюче. 

Народження цих зовсім різних людей, об’єднує перо поезії і прози в українській літературі та палка любов до України.

1.11.- 160 років від дня народження української письменниці, перекладачки Дніпрової Чайки (Людмили Олексіївни Василевської-Березіної) (1861 –1927)

6.11.- 210 років від дня народження українського поета, письменника, духовного просвітителя Маркіяна Семеновича Шашкевича (1811 –1843)

7.11. - 85 років від дня народження українського письменника-шістдесятника,поета, режисера, актора, сценариста Миколи Степановича Вінграновського (1936 –2004)

12.11.- 85 років від дня народження українського поета Миколи Федоровича Сингаївського (1936 – 2013)

27.11. - 95 років від дня народження Олеся  Павловича Бердника українського прозаїка, фантаста, футуролога, філософа (1926-2003)

28.11. - 45 років від дня народження українського дитячого письменника, поета,казкаря Сашка Дерманського (Олександра Степановича Дерманського) (1976)

Інтерактивний плакат 

"Микола Вінграновський - українським дітям"

Джерело:http://tormak-biblioteka5.blogspot.com/

9 листопада – День української писемності та мови

Цінуй свою історію

І возвеличимо на диво

І розум наш, і наш язик...

Т.Г. Шевченко 

9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови, який був започаткований Указом Президента в 1997 році.  Дата припадає на важливе православне свято – день вшанування пам’яті Нестора Літописця. Саме він був послідовником творців писемності слов’ян Кирила і Мефодія. Дослідники вважають, що писемна українська мова починається з його праці. Нестор Літописець є автором неоціненного скарба нашої культури – “Повісті минулих літ”.  Наші предки віддавали дітей до школи саме 9 листопада. Спочатку вся родина йшла до церкви, де молилася за майбутнє навчання перед іконою Нестора Літописця. А лише потім школярів відводили на уроки.

    Термін “українська мова” почали вживати з XVI століття, щоб позначити мову українців, які проживали на цих землях під час панування Речі Посполитої. Вона належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. У світі налічується понад 45 мільйонів людей, які розмовляють українською мовою. Більша їх частина проживає в Україні.

 Відеолекторій

Інтелектуальна гра-конкурс "Мово українська, мово солов'їна"

Цікаві факти:

• 22 травня 2019 року Кабінет міністрів затвердив нову редакцію українського правопису. Цей документ був розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набули поширення в різних сферах суспільного, наукового й культурного життя.
• 15 травня 2019 року Президент України Петро Порошенко підписав закон про функціонування української мови як державної.
• 16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про мову, завданням якого є об’єднати Україну, гарантувати кожній людині право на отримання інформації і послуг українською мовою в усіх публічних сферах на всій території нашої держави.
• Упродовж століть українська мова зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, залежно від того, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус.
• Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються.
• Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»).
• Українська мова одна з найкрасивіших мов та визнана другою за мелодійністю мовою світу після італійської.
• Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї.
• Українська мова поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці.
• Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського.
• З погляду лексики, найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім іде польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).
• Українська мова входить до третього десятка найпоширеніших у світі.

Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній
вимовляється, –
Все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
Рідна мова – основа життя.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим бува дитя!

Дмитро Білоус 

За матеріалами: https://brovary.net.ua/9/

https://krkhrest.ucoz.ua/news/videolektorij_istorija_ukrajinskoji_pisemnosti/2020-11-03-447

https://t.me/lina_z_ukrainu