Болить і досі незагоєна рана втрат… Ми повинні пам’ятати в якій землі наші корені, через які страждання довелось пройти нашому народу і зробити все, щоб не допусти повторення трагедії голодомору. Ми маємо право на щастя! Тож нехай свічка поминальна і свічка надії зіллються в одне полум’я, полум’я віри в краще майбутнє.
Історії свідків, твори класиків, щоденники іноземних
журналістів, кінохроніки та ексклюзивні фото, за які свого часу розстрілювали…
Все це головні аргументи, на які спираються режисери та сценаристи, щоб за
допомогою кіно заявити на весь світ про геноцид українського народу в 1932–1933
роках. У добірці використано матеріали www.radiosvoboda.org.
ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ
|
ГОЛОДОМОР 1932–1933 РР. В УКРАЇНІ ЗА ДОКУМЕНТАМИ ГДА СБУ : АНОТОВАНИЙ ДОВІДНИК (2010) Розкрито зміст документів, які зберігаються у фондах Галузевого державного архіву СБУ і висвітлюють причини, перебіг і наслідки Голодомору 1932–1933 років в Україні. Іменний та географічний покажчики вказують осіб, населені пункти, регіони та країни, згадані в архівних документах. Науково-довідкове видання розраховане на істориків, юристів, краєзнавців, усіх, хто вивчає історію України ХХ ст.,2010. ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ У М. ХАРКОВІ, СТОЛИЦІ УСРР (. ХАРКІВ, 2009) До збірника увійшли архівні документи про події Голодомору 1932– 1933 у місті Харкові, ілюстрації та коментарі.,2009. У збірнику зібрано документи, що розкривають трагічну сторінку історії українського народу XX ст. – Голодомор 1932–1933 pp. Вони відтворюють жахливі реалії життя українського села: недоліки у сільськогосподарському виробництві, складні умови весняної посівної кампанії 1932 p., труднощі з виконанням державних планів хлібозаготівель, голодування та смертність населення, випадки людоїдства, трупоїдства на грунті недоїдання, порушення місцевими органами влади законності, знущання над селянами, репресії тощо.,2008. РЕЄСТР ДОКУМЕНТІВ. Реєстр архівних документів про Голодомор 1932–1933 рр. в Україні являє собою перший консолідований інформаційний ресурс архівних документів із фондів центральних і галузевих державних архівів, держархівів областей України, а також центральних архівосховищ Російської Федерації (колишніх центральних державних і партійних архівів СРСР), що становлять виняткове значення для дослідження проблеми причин, перебігу й наслідків найбільшої за своїми масштабами і наслідками соціальної катастрофи в України та світі ХХ ст. – Голодомору-геноциду українського народу.,2008. ГОЛОД ТА ГОЛОДОМОР НА ПОДІЛЛІ 1920-1940 РР. : ЗБ. ДОКУМЕНТІВ ТА МАТЕРІАЛІВ (2007) У книзі публікуються нові архівні документи та матеріали, що розкривають трагічні сторінки історії Поділля ‒ голод 20-х ‒ 40-х рр. XX століття та голодомор 1932‒1933 рр. Більшість документів уперше вводиться до наукового обігу. Вони беззаперечно свідчать, що головною причиною голоду та голодомору була політика керівництва СРСР, яке вилучало більшість сільськогосподарської продукції з регіону. У 1932‒1933 рр. такі дії лідерів країни набули рис геноциду українського народу. Збірник документів та матеріалів розрахований на усіх, хто цікавиться історією України., 2007. ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ В УКРАЇНІ : ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ (2007) У книзі вміщено великий комплекс документів і матеріалів, які переконливо розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки страшної соціо-гуманітарної катастрофи українського народу, інспірованої радянським політичним режимом на початку 1930-х років. Це найповніше тематичне зібрання автентичних джерел з історії українського голодомору. Подано документи Політбюро ЦК ВКП(б) і Політбюро ЦК КП(б)У, РНК СРСР і РНК УСРР, місцевих партійних та радянських органів, установ ДПУ, суду, прокуратури, міліції; листування Й. Сталіна, Л. Кагановича, В. Молотова, С. Косіора, В. Чубаря та інших; численні звернення селян - листи, заяви, скарги, прохання. Публікуються унікальні щоденникові записи очевидців голоду. Вміщено також матеріали зарубіжних дипломатичних представництв, організацій української еміграції, міжнародної громадськості.,2007. ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ НА СУМЩИНІ (2006) Збірник включає нарис-огляд, документи з історії голодомору, спогади про голодомор, тематичний перелік документів про голодомор, перелік офіційних документів про вшанування пам’яті жертв голодомору, ілюстрації та коментарі. Розрахований на краєзнавців, вчителів, студентів, учнів, всіх, хто цікавиться історією України.,2006. Т. 3, КН. 1 : СОВЕТСКАЯ ДЕРЕВНЯ ГЛАЗАМИ ОГПУ–НКВД. 1930–1931 : ДОКУМЕНТЫ И МАТЕРИАЛЫ (1998) В настоящем сборнике представлены документы ОГПУ за 1930—1931 гг., от-носящиеся к первому этапу "сплошной коллективизации и ликвидации кулачества как класса" – массовых бедствий, обрушенных сталинским руководством на крестьянство в целом. Это документы о судьбе десятков и сотен тысяч людей, заключенных в концлагеря ГУЛАГ'а и "спецпоселения" в нежилых районах страны, об их гибели от репрессий и принудительного труда. В 1930 г. объем информации о действительном положении в деревне достиг максимума, что было прежде всего связано с ростом крестьянского сопротивления насилию. Имело значение и непосредственное участие системы государственной безопасности в этом насилии, особенно в « операциях по кулачеству», придавших информдокументам ОГПУ отчетно-учрежденческий характер.,1998. У збірнику документів і матеріалів висвітлюються процеси, що відбувалися в українському селі в ході здійснення насильницькими методами суцільної колективізації і призвели до голодомору 1932-1933 рр. Для істориків, викладачів і студентів вузів, краєзнавців, всіх, хто цікавиться історією народу України.,1992. ГОЛОД 1932-1933 РОКІВ НА УКРАЇНІ: ОЧИМА ІСТОРИКІВ, МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ (1990) Збірник присвячений одній з найбільш драматичних і закритих сторінок історії українського народу - голодові 1932-1933 рр. Вперше обнародувані унікальні, щойно розсекречені архівні матеріали, які відбивають справжні причини, хронологічний перебіг та наслідки трагедії.,1990. ПЕРВЫЙ ВСЕСОЮЗНЫЙ СЪЕЗД КОЛХОЗНИКОВ-УДАРНИКОВ ПЕРЕДОВЫХ КОЛХОЗОВ 15-19 ФЕВРАЛЯ 1933 Г. : СТЕНОГРАФИЧЕСКИЙ ОТЧЕТ (1933). В работе съезда принял участие И. В. Сталин. Съезд избрал И. В. Сталина в почетный президиум и обратился к нему с приветствием от имени миллионов колхозного крестьянства. И. В. Сталин выступил с речью на заключительном заседании съезда 19 февраля - опубликована на с. 284-295. На съезде также выступили В. М. Молотов, Л. М. Каганович, М. И. Калинин, К. Е. Ворошилов, С. М. Буденный. Антоненко-Давидович Б. Протеже дяді Васі / Б. Антоненко-Давидович // Слово матері. — К., 1993. — С. 231–242. Розповідь про заслану у сибірський табір українську дівчину Настю Грицай, яка стала глухонімою у 1933 році в результаті пережитого стресу.Барка В. Жовтий князь : роман / В. Барка ; передм. М. Жулинського. — К. : Київ. правда, 2003. — 319 с. У центрі роману — мученицький шлях на Голгофу однієї родини — сім’ї Мирона Катранника. На очах батьків помирають діти Микола та Оленка. У пошуках харчів серед чужих людей гинуть Мирон і Дарія. Вижив лише малий Андрійко, щоб зберегти усе у пам’яті. Автор художньо узагальнив матеріали страшного злочину і через кожну особистість, вчинок, долю відтворив образ цілого народу. Через весь роман проходить символічний образ Жовтого князя — голоду, який несе людям страждання і смерть. Не хочеться вірити, що таке могли задумати і втілити у життя люди проти людей.Бедзик Ю. Гіпсова лялька : роман. — К. : ЮГ, 2004. — 288 с. З далеких фронтів громадянської війни повертається більшовик Василь Кондратюк додому у рідне село Тонкі Роги, де на людей уже чатує голод. Спочатку колишній бойовий командир ще вірить у «правильну лінію» партії, шукає правди і захисту у тодішній столиці України Харкові. Але вчинки Каржака, Гуровського, Сусола — тупих виконавців зловісної верховної влади — змушують Кондратюка боротися за свою сім’ю, за своїх односельців, за їхніх дітей. У цьому йому допомагають представники сфери культури — поет В. Сосюра, режисер Л. Курбас.Гуцало Є. Голодомор / Є. Гуцало // Сльози божої матері : повісті. — К., 1990. — С. 3–84. За свою страшну роботу Карпо Гнилоквас отримує півфунта хліба. Він звозить у одне місце своїх односельців, померлих від голоду. Часом на грабарку кладе іще напівживих, які до останнього свого місця на цій землі живими не доберуться. Павло Музика, Текля Куйбіда, Марко Груша, Андрій Синиця, Василь Гнойовий... Кожен із них по-своєму переживає голод. Хто стає мародером, хто убивцею, хто полишає цей світ з добром. Автор не шукає причин трагедії, він лише змальовує картини людських страждань.Дімаров А. Самосуд / А. Дімаров // Самосуд. — К., 1999. — С. 74–116. Перед читачем постає образ одного з виконавців волі партії комсомольця Данька Сокала, якого уже в роки війни з фашистами розтерзали односельці, бо не змогли простити душогубу його криваві діяння у роки голодомору.Збанацький Ю. Кандьор / Ю. Збанацький // Ошукана віра. — К., 1989. — С. 40–59. Розповідь про кандьор, що його щодня варили для дітей однієї із сільських шкіл протягом 1933 року, і як ця «їжа» врятувала дітей від смерті.Кирій І. Голодна весна : автобіогр. повість / І. Кирій ; передм. С.П. Колесника ; худож. С.Л. Коштелянчук. — К. : Молодь, 1993. — 255 с.
Селян примусили поздавати у колгосп худобу. Уже повигрібали у людей весь до останньої зернини хліб. Діти, як тіні, ледве дочовгують до школи. Насунувся голод, село невідворотно вгрузає в смерть. Не стало навіть птахів, бо їм нічого їсти. Люди збайдужіли до чужого горя, кожен рятується від голоду по-своєму. Дехто втрачає людську подобу. Схожим на нелюда став голова колгоспу Муляренко. Але чимало залишилося справжніх людей. Серед них — голова сільради Павло Іванович Задорожний. Лисивець А. «Скажи про щасливе життя...» : повість / А. Лисивець ; худож. Л. Ільчинська. — К. : Веселка, 1993. — 93 с. : ілюстр. Автобіографічний спогад-роздум жительки села Березань, що на Київщині, про бачене і пережите у голодні часи 1932–1933 років. З роботящої і дружної сім’ї, де були батьки і четверо дітей, живими залишились лише двоє, у тому числі й героїня книжки. Ті страшні роки навічно закарбувалися у пам’яті Насті Лисивець. Особливо хвилюючими є її спогади про святкування 7 листопада 1934 року чергової річниці жовтневого перевороту. Тоді з трибуни їй, дванадцятирічній босоногій дівчинці, наказано було говорити про «...наше щасливе життя, про колгоспний лад, що приніс щастя селянам та їхнім дітям, про партію більшовиків, яка зробила це „щастя”».Листопад А. Біла молитва братика : поезії / А. Листопад ; передм. М. Жулинського ; худож. оформ. З. Васіної. — К. : Веселка, 1993. — 24 с. : ілюстр. Мак О. Каміння під косою : повість / О. Мак ; худож. О. Распопова. — 3-є вид. — К. : Лелека, 2004. — 144 с. : ілюстр. Повість визнано за „найкращий“ твір для молоді з тематики голодомору. Андрію Півполі з-під Ахтирки, де голод викосив майже усе село, вдалося дістатися Харкова. Він хоче працювати, бо тут якось можна вижити. Але що він бачить? Сотні трупів прямо на вулицях. Він уже звик до них, як до буденного явища, бо бачив це у селі, у дитячому будинку, під час своєї мандрівки до Харкова. Але як влаштуватися на роботу без документів і прописки? Він — вигнанець на своїй землі. Та світ не без добрих людей...
Маландій О. Злочинство : свідчення старожилів / О. Маландій // Тоніка малої планети. — К., 1996. — С. 154–162. Достовірні свідчення очевидців, записані авторами, змальовують запопадливих виконавців-«шкуродерів» від влади, які полювали в обійстях селян «...з револьверами, з щупами і крючками. На всячину і всюди : у погребах і купах дров, у стіжках, і під стріхою, тягли з обійстя все, що потрапляло на очі. Спершу продукти. А коли їх не стало, цупили будь-які речі». А були й такі, що полювали на людей.Пилип Наум’як, Анна-Марія Наум’як - «Україна, 1933 рік. Голодомор. Шлях української сім’ї. Свідчення очевидців»./ Великий науковий проект. – Фоліо., 2021. – С.160 ст. Анна-Марія та Пилип Наум’яки, французи українського походження за батьком, віднаходять своє коріння, що занурює їх у страшну трагедію, в якій втратила життя майже вся їхня родина. Цією працею особистого характеру вони започатковують самобутній підхід, що поєднує в собі роботу історика, родинну пам’ять і пам’ять колективну. Автори зі спогадів свого батька та очевидців подій відтворюють драматичні події того часу.Особиста розповідь підкреслює, якою мірою атмосфера заперечення, створена потужною комуністичною пропагандою давила на тих, хто прагнув правди. Самчук У. Марія / У. Самчук ; худож. оформ. сер. Н. Задорожної. — К. : Школа, 2007. — 316 с. — (Бібліотека шкільної класики). Роман, написаний за кордоном по гарячих слідах голодомору, є першим художнім твором в українській і світовій літературі на цю трагічну тему. Помираючи голодною смертю, головна героїня роману Марія пропускає через свою свідомість усе своє страдницьке життя. Письменник малює картини людських страждань, мученицьких смертей, аморальних діянь більшовицьких опричників у ту трагічну пору та аналізує витоки того Апокаліпсису.Сосюра В. М.
Третя рота : роман / В. М. Сосюра, упоряд., авт. післямови, прим. С. Кальченко. – К. : Укр. письменник, 1997. – 351 с. У біографічному романі „Третя рота“ Володимира Сосюри відтворено події 20-50-х років минулого століття. Значна частина книги присвячена голодомору 1932-1933 років, свідком якого був автор.
Хвильовий М. Голод : вірш // Твори у двох томах. – Т. 1. /Микола Хвильовий. – К. : Дніпро, 1990. – С. 67. Тичина П. Голод : вірш // Сонячні кларнети : поезії /Павло Тичина. – К.: Дніпро, 1990. – С. 168. |
Немає коментарів:
Дописати коментар