Дата свята Збройних сил України пов'язана з важливою подією,
яка відбулася вже після проголошення незалежності - 6 грудня 1991 року.
Саме в
цей день Верховна рада прийняла закони "Про оборону України" та
"Про Збройні сили України", а також було затверджено текст військової
присяги, яку урочисто склав у Верховній Раді перший міністр оборони України
генерал-полковник Костянтин Морозов.
Можливо ти вважаєш, що Тобі не загрожує небезпека заразитись ВІЛ-інфекцією, що спричиняє СНІД ?Переглянь свої погляди! Адже чимало людей, що живуть сьогодні з ВІЛ – інфекцією не припускали, що вони в небезпеці. Більшість з них не усвідомлювали ризику і не думали про те, як вберегтись від зараження ВІЛ. Адже ВІЛ – це особливо серйозно в Україні, що стала лідером щодо числа ВІЛ-інфікованих серед усіх країн Східної Європи. Отож, запобігайте ВІЛ-інфекції, для цього потрібно:
не мати статевих контактів з ВІЛ-інфікованими;
не користуватися спільними голками і шприцами;
не вводити наркотики внутрішньовенно;
не вживати наркотики чи алкоголь, які можуть перешкодити Тобі тверезо мислити і збільшать ймовірність ризикованої поведінки.
Події Голодомору назавжди залишаться
темною плямою в історії нашої держави. Вони ніколи не зможуть
канути в небуття, адже за масштабом, жорстокістю, цинізмом і
організованістю з боку влади та наслідками для майбутніх поколінь він не має
аналогів в історії людства.
Сучасне покоління зобов’язане захистити пам’ять жертв Голодомору 1932-33 років. І весь світ має усвідомлювати актуальність Голодомору через 88 років потому. Болить і досі незагоєна
рана втрат… Ми повинні пам’ятати в якій землі наші
корені, через які страждання довелось пройти нашому народу і зробити все, щоб не
допусти повторення трагедії голодомору. Ми маємо право на щастя! Тож нехай
свічка поминальна і свічка надії зіллються в одне полум’я, полум’я віри в краще
майбутнє.
Історії свідків, твори класиків, щоденники іноземних
журналістів, кінохроніки та ексклюзивні фото, за які свого часу розстрілювали…
Все це головні аргументи, на які спираються режисери та сценаристи, щоб за
допомогою кіно заявити на весь світ про геноцид українського народу в 1932–1933
роках. У добірці використано матеріали www.radiosvoboda.org.
ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ МОВОЮ
ДОКУМЕНТІВ
поточний стан Цифрового архіву: 3799 матеріалів (документів, свідчень,
досліджень)
УКРАЇНА – ТЕРИТОРІЯ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИГідність – основа справедливого суспільства.
Щорічно на 21 листопада припадає для українців два свята: День Святого Архистратига Михаїла і День Гідності та Свободи. В традиційній українській культурі Святого Михаїла вважають Воєначальником Небесним, покровителем воїнів, які борються за правду, а також захисником християн від видимих і невидимих ворогів. Його образ уособлює перемогу добра над злом, боротьбу за правду та справедливість.
Пам'ятник Архангелу Михаїлу на Майдані Незалежності
Від часів Київській Русі під його захистом перебуває славетне місто Київ. На честь Архангела Михаїла була названа велика кількість церков по всій Україні, основною спорудою є Михайлівський Золотоверхий собор в Києві.
Щорічне відзначення Дня Гідності та Свободи було засноване 13 листопада 2014 року. Рівно вісім років тому в Україні сотні молодих людей вийшли на Майдан Незалежності з мирним протестом проти призупинення курсу на євроінтеграцію.
21 листопада 2013 року тодішнім урядом під керівництвом Миколи Азарова було ухвалено рішення про призупинення підготовки до асоціації України з ЄС. Це відбулось за декілька днів до підписання угоди про асоціацію. Уряд аргументував своє рішення погрозами Росії ввести економічні санкції у випадку підписання угоди. Ввечері 21 листопада перші незгодні з таким рішенням влади вийшли на протести. На Майдані Незалежності люди почали збиратися близько 22:00 і до кінця доби учасників мітингу нараховувалось близько 1500 осіб. На Майдан прийшли журналісти, громадські активісти, опозиційні політичні лідери, студенти.
Небайдужі люди вийшли на Євромайдани також у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Львові, Харкові, Хмельницькому та Ужгороді. Кривавою стала ніч на 30 листопада. Тоді для розгону мітингувальників злочинна влада застосувала силу.
І це був тільки початок. Пік Революції Гідності відбувся 18−20 лютого. Тоді сталися криваві сутички в центрі Києва, підпалення Будинку профспілок і розстріл багатьох євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні. Революція призвела до численних людських жертв і закінчилася поваленням режиму Януковича і втечею експрезидента.
Росія, користуючись ослабленням влади у Києві та порушуючи Будапештський меморандум, анексувала Крим і розв'язала війну на Донбасі, яка триває до сьогодні.
Цей день – символ боротьби і перемоги, символ єднання заради найвищих ідеалів цивілізованого світу. Пишаймося нашими співвітчизниками, які всупереч жорстокому тиску антидемократичного режиму об’єдналися і відстояли своє право на вибір достойного життя. Наслідки тих подій ми відчуваємо на собі й досі, боротьба за суверенітет і територіальну цілісність досі незавершена.
Ухвалення 16 листопада 1995 року Декларації принципів терпимості,
поклало початок відзначенню у всьому світі Міжнародного дня
толерантності. Толерантність. Не всім, можливо, знайоме це слово, і, на перший погляд, звучить воно зовсім не зрозуміло. Але його зміст дуже важливий для існування та розвитку людського суспільства.
Свято покликане шанувати рівність всіх людей, не залежно від
походження, кольору шкіри, етносу, національності, релігійних вподобань,
гендерної ідентичності чи світогляду.
У листопаді 2015 року Верховна
Рада України прийняла «антидискримінаційну» поправку до Трудового
кодексу, чим додатково законодавчо закріпила недопущення дискримінації
людей на робочому місці за всіма із цих ознак, вкотре підтвердивши
демократичність та толерантність українського суспільства.
Варто пам'ятати, що толерантність ‒ це терпимість до іншого світогляду, способу життя, поведінки, культури і звичаїв.
Кожна людина має свої погляди на життя, які вона визнає
єдино правильними. Найважливіше у спілкуванні з людьми - визнати, що
інша людина бачить світ по-іншому і має на це право! Ми всі
різні і неповторні. Ми маємо право на індивідуальність.
Листопад подарував українській літературі поетів, письменників, які яскравою зорею пройшлись по
небозводу України, презентувавши нам своє Слово – трепетне, високе, справжнє,
пульсуюче.
Народження цих зовсім різних людей, об’єднує перо поезії і прози в українській літературі та палка любов до України.
1.11.- 160 років від дня народження української письменниці, перекладачки Дніпрової Чайки (Людмили Олексіївни Василевської-Березіної) (1861 –1927)
6.11.- 210 років від дня народження українського поета, письменника, духовного просвітителя Маркіяна Семеновича Шашкевича (1811 –1843)
7.11. - 85 років від дня народження українського письменника-шістдесятника,поета, режисера, актора, сценариста Миколи Степановича Вінграновського (1936 –2004)
12.11.- 85 років від дня народження українського поета Миколи Федоровича Сингаївського (1936 – 2013)
27.11. - 95 років від дня народження Олеся Павловича Бердника українського прозаїка, фантаста, футуролога, філософа (1926-2003)
28.11. - 45 років від дня народження українського дитячого письменника, поета,казкаря Сашка Дерманського (Олександра Степановича Дерманського) (1976)
9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови,
який був започаткований Указом Президента в 1997 році. Дата припадає на важливе
православне свято – день вшанування пам’яті Нестора Літописця. Саме він був
послідовником творців писемності слов’ян Кирила і Мефодія. Дослідники вважають,
що писемна українська мова починається з його праці. Нестор Літописець є
автором неоціненного скарба нашої культури – “Повісті минулих літ”. Наші предки віддавали дітей до школи саме 9
листопада. Спочатку вся родина йшла до церкви, де молилася за майбутнє навчання
перед іконою Нестора Літописця. А лише потім школярів відводили на уроки.
Термін “українська мова” почали вживати
з XVI століття, щоб позначити мову українців, які проживали на цих землях під
час панування Речі Посполитої. Вона належить до слов’янської групи
індоєвропейської мовної сім’ї. У світі налічується понад 45 мільйонів людей,
які розмовляють українською мовою. Більша їх частина проживає в Україні.
22 травня 2019 року Кабінет міністрів затвердив нову редакцію українського правопису. Цей документ був розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набули поширення в різних сферах суспільного, наукового й культурного життя.
15 травня 2019 року Президент України Петро Порошенко підписав закон про функціонування української мови як державної.
16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про мову, завданням якого є об’єднати Україну, гарантувати кожній людині право на отримання інформації і послуг українською мовою в усіх публічних сферах на всій території нашої держави.
Упродовж століть українська мова зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, залежно від того, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус.
Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються.
Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»).
Українська мова одна з найкрасивіших мов та визнана другою за мелодійністю мовою світу після італійської.
Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї.
Українська мова поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці.
Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського.
З погляду лексики, найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім іде польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).
Українська мова входить до третього десятка найпоширеніших у світі.
Якщо з українською мовою В тебе, друже, не все гаразд, Не вважай її примусовою, Полюби, як весною ряст. Примусова тим, хто цурається, А хто любить, той легко вчить: Все, як пишеться, в ній вимовляється, – Все, як пісня, у ній звучить. І журлива вона, й піднесена, тільки фальш для неї чужа. В ній душа Шевченкова й Лесина, І Франкова у ній душа. Дорожи українською мовою, Рідна мова – основа життя. Хіба мати бува примусовою? Непутящим бува дитя!
Пам'ятні дати в історії України Саме у цей день у 1944 році було покладено кінець поневоленню нашої землі нацистами, злодіянням, що чинили загарбники на території України.
Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події.
Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя. Це не можна описати простими словами. Не можна висловити те, що відчували наші діди і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ні хто не забутий!», «Ні що не забуто!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!
День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Але подіями жовтня-листопада 1944 року війна не скінчилася – українці воювали в Європі до 8 травня 1945 року та в Азії – до 2 вересня. На Батьківщині збройний спротив радянській владі тривав ще понад десятиліття. Вигнання нацистських окупантів супроводжувалося вчиненням масових злочинів, які організував сталінський режим і радянські війська з вини його командування: 1. На найнебезпечніших ділянках фронту масово використовувалися «чорносвитники» – поспіхом мобілізоване радянським командуванням (польовими військкоматами) місцеве населення – яке кидали у бій непідготовленим, необмундированим та неозброєним, що можна розглядати як свідому спробу знищення українського населення. 2. Українські армійські частини Радянської армії у 1943-44 рр. використовувалися в боях проти національного підпілля, що означало братовбивчу війну між українцями, які служили у РСЧА та УПА. 3. В очищеному від німців Криму у 1944 році радянською владою будо здійснено низку депортацій, зокрема повністю виселено до Середньої Азії кримських татар (180 тис.). 4. Українці продовжували зазнавати втрат і після закінчення війни, масові репресії продовжувалися до самої смерті Сталіна. На Західній Україні під час придушення національного руху за різними даними було вбито 150 тис., заарештовано 130 тис. та депортовано понад 200 тис. осіб. 5. Внаслідок організованого голоду у 1946-47 рр. в Україні загинуло до 1 млн. осіб. Кількість військових і цивільних жертв війни оцінюється істориками у 8 – 10 млн. українців.
Довідково. За різними історичними даними,загинув кожен п’ятий українець. Було знищено 700 міст і 28 000 сіл. Спалено 319 000 господарств. На Лівобережжі був зруйнований кожен четвертий будинок. Виведено з ладу 5600 мостів, зруйновано 33 000 шкіл, технікумів, 18 000 медичних установ, 16 тис. підприємств були пошкоджені або знищені внаслідок боїв і каральних дій окупантів.
Будемо
пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто
забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших
серцях.
