Якщо читає дитина, Україна буде вільна й єдина!

До Всесвітнього дня читання вголос  учні 4 -го класу Охтирської ЗОШ І-ІІ ст. № 9 долучилися до  Всеукраїнської мережевої бібліотечної акції «Читаємо казки В. О. Сухомлинського».

 

Діти читають вголос обрану казку з книжки В. О. Сухомлинського «Я розповім вам казку…»

Вибір підручників 5 клас

ДО УВАГИ ВЧИТЕЛІВ  ВИБІР ПІДРУЧНИКІВ ДО 23 ЛЮТОГО  

 

 Вибір підручників 5 клас (2021 - 2022 роки)

   Конкурсний відбір

§  1.Мовно-літературна освітня галузь

§  2.Математична освітня галузь

§  3.Природнича освітня галузь

§  4. Громадянська та історична освітня галузь

§  5. Мистецька освітня галузь

§  6.Здоров’язбережувальна освітня галузь

§  7. Інформатична освітня галузь

1.Мовно-літературна освітня галузь

1.1. Українська мова. 5 клас ЗЗСО

Стрітення – Грімниці – весни провісниці.

Стрітення Господнє — відноситься до 12 головних свят - тих, які присвячені Христу і подіям з його життя. Назва свята перекладається як "зустріч", оскільки в цей день зустрічаються Старий і Новий заповіти. До християнства наші предки 15 лютого - пов'язували із зустріччю зими і весни. 

Історія Стрітення пов’язана з народженням Ісуса. Згідно з традицією і Законом Мойсея, на 40-й день після пологів жінка могла вперше відвідати храм. Якщо жінка народила первістка чоловічої статі, належало також здійснити ритуальне жертвопринесення ягняти або, якщо родина не могла собі його дозволити, пари голубів. Марія з маленьким Ісусом прийшла у храм рівно на сороковий день після його появи на світ. Оскільки сім’я була бідною, а Марія формально не потребувала «очищення», залишаючись непорочною дівою, в жертву вона принесла пару голубків. Саме тут, у храмі, відбулася та сама зустріч — «стрітення» — що дала назву святу.  

Пророку Симеону Ангел передбачив, що праведник не помре, поки не побачить в храмі Діву, яка народила Ісуса. За переказами Симеон жив понад триста років. Коли він побачив Діву Марію в храмі, відразу зрозумів, хто стоїть перед ним. Він взяв хлопчика на руки та пророкував про майбутнє Ісуса і його страждання. 

 Стрітення - це зустріч людства в особі старця Симеона з Богом.

 Існує ряд церковних і язичницьких традицій, пов’язаних зі Стрітенням. Дуже часто вони так тісно переплетені, що складно знайти коріння обрядів і звичаїв. Щоб спростити для слов’ян прийняття нової віри, отці церкви використовували вже існуючи свята — зустрічі Зими та Весни, що відзначалося в той же період, що і Стрітення Господнє. Вважалося, що в цей день зимові холоди вже відступають і дають дорогу теплу. 

За повір'ями, це єдиний день зими, коли можна почути грім та побачити блискавку. Видозмінені звичаї цього дня стали церковними канонами (правилами).

Освячення свічок на Стрітення - головна традиція свята.

За традицією, під час святкового богослужіння у церкві освячують свічки, а після роздають їх парафіянам. Такі свічки дуже цінувалися, обов’язково приносилися додому та зберігалися протягом року.

Свічечко гори

Господа проси

Щоб Він нас любив

Від зла захистив

Щоб ми завжди

Здорові були

Щасливі виростали

Раділи і співали.

Посвячені на Стрітення свічки звалися "громичними". Саме свято, крім "Стрітення" або "Стрічання", називалося колись "Громиця", "Зимобор". 

 

 «Ой грімнице-свічечко» 

Ой, грімнице-свічечко! Святая водичечко!

Від біди оберігай наш майбутній урожай!

Дай миру нам усім та достатку в кожен дім!

Свічко-свічечко, гори, на діточок укажи!

В щасті-долі щоб жили і здоров’я берегли! 

Друга важлива традиція на Стрітення — освячення води. Стрітенську воду з церкви цінували нарівні з хрещенською. За найдавнішою традицією, воду не носили святити в храм, а збирали з краплі — тобто, з бурульок, що танули. Цією ж водою кропили худобу, давали пити її. А пасічники берегли цю свячену водицю весь рік. Нею кропили вулики. Коли син ішов у військо чи на війну, батько благословляв, кроплячи стрітенською водою. Віра в силу цієї води в багатьох людей зберігається і досі.   

Основні прикмети на Стрітення:

- Як на Стрітення зі стріх капає, ще велика буде зима.

- День Стрітення теплий і сонячний, то й весна тепла.

- Якщо на Стрітення півень води нап'ється, то на Юрія (6 травня) віл напасеться.

- Цього дня відлига — на ранню й теплу весну, сніг — на дощову, тривалу, а коли завірюха — весна буде пізня й холодна.

- Якщо в цей день не видно сонечка — чекай суворих морозів.

- Вітер на Стрітення — до врожаю плодових дерев.

- Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.

- На дахах довгі бурульки — стільки ще випаде снігу. 

- Якщо вранці випав сніг — на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень — зернові будуть середні, а увечері — недорід.  

Якщо до вечора стане тепліше — літо перемогло зиму, а якщо холодніше — зима.

 

Хай сонечко просинається. 

Хай поля засіваються.

Миру і злагоди всім бажаємо.

Хай квітне повсюди наша Земля! 

Зичимо щастя вам завжди, 

Не зустрічайте ніколи біди. 

Хай Бог вам помагає 

Рідних усіх оберігає. 

Живіть у мирі на Українській землі. 

Будьте всі дружні дорослі й малі. 

 

Розуму, мудрості бажаю. 

Учитися завжди на повну силу,
Щоб прославити Україну милу!

За матеріалами: Ілюстрована енциклопедія українського народу. Звичаї. Свята. Традиції. Упорядник І. І. Сметана. Харків, видавництво "Клуб Сімейного Дозвілля", 2012, стор. 329 - 330. https://toloka.to/

Акція "Подаруй книгу в шкільну бібліотеку!"

 

До Дня безпечного Інтернету 2022 – "Разом для найкращого Інтернету"

Інформаційний дайджест 

Ця міжнародна календарна подія виникла за сприяння організації Insafe починаючи з 2004 року. Вона відзначається щорічно в другий день другого тижня лютого.

Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді. 

День безпеки в Інтернеті відзначається в більш ніж ста країнах і координується об’єднаною мережею Insafe/INHOPE за підтримки Європейської комісії, а також національним центром забезпечення безпеки в Інтернеті по всій Європі.  

Онлайн-квест "Безпечний інтернет"

В Інтернеті маса цікавого, але, на жаль, в ньому можна натрапити на щось небезпечне. Щоб цього не сталося треба бути дуже уважним! Дивись мультфільм:

Корисні підказки. Увага! Інтернет!

З метою надання батькам і педагогам допомоги з питань захисту дітей від впливу шкідливої інформації розроблено ряд онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть відкрити дітям цікавий, корисний і, головне, безпечний Інтернет:

Графік онлайн-презентацій авторських концепцій підручників для 5 класу

З 16 по 25 лютого 2022 року проводитимуться онлайн-презентації авторських концепцій підручників, поданих на конкурсний відбір підручників (крім електронних) для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників у 2021-2022 роках (5 клас).
Упродовж восьми календарних днів (за графіком) представники авторських колективів розкажуть про особливості реалізації навчальної програми за створеним підручником, охарактеризують специфіку й унікальність цього навчального видання. Онлайн-презентації авторських концепцій підручників організовано відповідно до пункту 9 розділу IV Порядку конкурсного відбору підручників (крім електронних) та посібників для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21.09.2021 № 1001.

Трансляція відбуватиметься на You-tube-каналі ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».
Графік онлайн-презентацій авторських концепцій підручників,
поданих на конкурсний відбір підручників (крім електронних) для здобувачів
повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників
у 2021-2022 роках (5 клас)

До 210-річчя від дня народження

(2 лютого  1812 -15 грудня 1848)  

Віртуальна  виставка - портрет: 

Євген Гребінка - лірик, байкар, автор казок, повістей, легенд, п’єс, пригодницького роману з історії Запорізької Січі (“Чайковський” не дуже поступається “Тарасу Бульбі” Гоголя). 

А ще – меценат, педагог, видавець.

210 років минуло, як народився Євген Гребінка – людина-епоха, людина-салон, людина-фентезі, людина-гумор, натхненник і талановитий організатор. За рішенням ЮНЕСКО, день народження Євгена Гребінки визнано знаменною датою. Його спадщина не тільки документ минулого - вона й нині несе людям світло гуманізму. З метою вшанування пам'яті та більш глибокого вивчення діяльності цієї яскравої особистості,  пропонуємо  до вашої уваги факти з життя і творчості літератора.

Людина-епоха. Народився Євген Павлович Гребінка 2 лютого (21 січня) 1812 року в маєтку «Убіжище» поблизу Пирятина на Полтавщині в сім’ї дрібного поміщика — відставного офіцера. Батько письменника воював з турками ще за часів цариці Катерини ІІ («своєю шаблею вдирався на чолі хоробрих гусар у турецькі колони», як згадував Євген Павлович у значною мірою автобіографічній повісті «Записки студента», а пізніше «козакував у Вітчизняну війну» 1812 року) пройшов шлях до Парижа, після відставки займався господарством, мав 20 кріпаків. Товаришував з В. І. Григоровичем, В. І. Марковичем. Мати була нащадком звитяжного запорозького роду Чайковських, звідки вийшов видатний композитор Петро Чайковський, і саме на основі родинних переказів цього роду значною мірою створювався відомий історичний роман Євгена Гребінки «Чайковський» (1843). Справді, «українське коріння», український світогляд у творчості  автора.

Пам’ятаємо, щоб уникнути

Година пам'яті. Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту (винищення мільйонів євреїв, ромів і представників інших меншин нацистами в роки Другої світової війни) в усьому світі офіційно відзначається 27 січня.

Генеральна асамблея ООН ухвалила 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…».

Голокост з грецької перекладається як «всеспалення», «жертвоприношення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933–1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної належності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

    Систематичним переслідуванням і знищенню в Німеччині і на захоплених нею територіях в 1933-1945 роках піддалися 70% єврейського населення Європи. Єврейські громади спочатку переселялись у спеціально створені гетто (відокремлені від зовнішнього світу поселення з мінімальними умовами життя). Це переселення переслідувало лише одну мету — подальше повне знищення мешканців гетто. Нацистське керівництво створювало табори смерті, обладнані газовими камерами та крематоріями. Серед них — Аушвіц-Біркенау, Треблінка, Белжець, Собібор, Хелмно, Майданек, Ясеновац, Малий Тростенець у Білорусі.

   27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту у складі армії Радянського Союзу увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц і визволили 7 тисяч уцілілих в'язнів концтабору.

Першими браму головного табору відчинили солдати 100-ї Львівської дивізії з батальйону полтавця єврейського походження Анатолія Шапіро.

Побачені масштаби загальнолюдської трагедії були незбагненно шокуючими. Там за роки існування табору смерті вбили понад 1,5 мільйона людей. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

  Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, що оголосила 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту.

     Україна — одна з держав Східної Європи, єврейське населення якої понесло чи не найбільші втрати (уступаючи тільки Польщі) в період другої світової війни. До початку Другої світової війни, в великих та малих українських містах та селах євреї становили до 40% (і більше) від загальної кількості населення. Понад 60% українських євреїв було знищено. Врятуватися під владою нацистів вдалося близько 100 тисячам осіб.

 

Приблизно 900 тисячам євреїв, переважно з центральної та східної частин України, вдалося втекти, або вчасно евакуюватися. Натомість єврейські громади Галичини, Поділля та Волині були знищені майже повністю.

    Історична пам'ятка. У 1947 році в знак пам'яті жертв Польща заснувала музей на території Аушвіц. Території Аушвіц занесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Споруджено меморіальний комплекс, що містить пам'ятні послання 20 мовами світу, включно з українською. Щороку табір приймає більш ніж 700 000 відвідувачів.

   В'язні з України. Загалом заручниками концтабору стало понад 110 тисяч в’язнів табору вихідців із території України, згідно з даними Інституту національної пам’яті, зараховують 95 тисяч євреїв Закарпаття, які потрапили туди під кінець війни. Інші - це військовополонені червоноармійці та вивезена на роботи до Німеччини молодь.

    Батько експрезидента Віктора Ющенка Андрій Ющенко, також знаходився в Аушвіці в Stalag 4-b. Його табірний номер 117654 був вибитий зліва на грудях. Збереглася довідка про роботу Андрія Ющенка за межами табору на роботодавця «204». Потрапивши в лютому 1944 року він пережив війну — а вижити вдалося лише 96 чоловікам із 15 тис. радянських військовополонених у таборі. Мізерна кількість тих, хто пережив пекло "Аушвіцу", свідчить про майже повне винищення в'язнів. Багато з них загинуло від голоду, епідемій, виснажливої праці або були страчені. 

Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року.

       Президент України наголосив, що у часи гібридної війни ми маємо робити навіть більше, ніж можливо, для збереження правди про Голокост. 

"З кожним роком це завдання буде все більш важливим і складним для кожного суспільства. Щоб історія не була порожніми словами. Щоб усі усвідомлювали самі й могли розповісти своїм дітям, що падіння нацизму справді було порятунком людства, перемогою тих цінностей, які, власне, й зробили нас людством". Володимир Зеленський

Дивись відео: 

 За джерелами: 

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%83%D1%88%D0%B2%D1%96%D1%86#cite_note-47

https://zn.ua/ukr/HISTORY/misce-pam-yati-aushvic-_.html

День Соборності України: історичне минуле та сучасні виклики

Інформаційний дайджест

22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення не
залежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. 

Довідково:  “соборність” - об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території, духовна консолідація всіх жителів держави, згуртованість громадян незалежно від їхньої національності, суверенітет і  реальна незалежність народу –  для побудови демократичної держави.

 Ідея соборності завжди була  актуальною для українців. Так, наприклад, у «Топографічному описі Харківського намісництва», виданому в 1788 році, йдеться про народ, що проживає у трьох державах: Російській імперії (Лівобережжя і Слобожанщина), Речі Посполитій (Правобережжя) та в монархії Габсбургів (Галичина, Буковина і Закарпаття). У «Топографічному описі…» про українців йдеться: «...Коли вони збираються для поклоніння в Київ зі Сходу від Волги і Дону, із Заходу з Галичини і Лодомерії і ближче до Києва прилеглих місць, дивляться один на одного не як на іншомовних, але як на представників єдиного роду… всі ці розпорошені земляки і донині зберігають синівську повагу до матері своїх давніх країв міста Києва».

Український національний рух проголосив мету створення Української самостійної соборної держави (УССД). Старе гасло «від Сяну по Кавказ» Юліана Бачинського увійшло до слів Маршу українських націоналістів (гімну ОУН), написаного в 1929 році Олексою Бабієм.

 24 серпня 2018 року адаптований варіант пісні став Маршем української армії: «Веде нас в бій Героїв наших слава. Для нас закон — найвищий то наказ! Соборна українська є держава – одна на вік, від Сяну по Кавказ!”

В умовах  боротьби за свободу і незалежність надзвичайно багато важило братерство по зброї східних та західних українців. Ще від початку 1918 року однією з найбоєздатніших військових формацій УНР стали Січові стрільці, основою яких були галичани та буковинці. Зі свого боку, східноукраїнські війська об'єдналися  теж в збройні формування.  Спільний похід наддніпрянських і наддністрянських військ на Київ і Одесу став вершиною успіхів доби Української революції 1917–1921 років. Досвід тих далеких часів переконливо продемонстрував, що однією з головних запорук перемоги є збереження єдності українців та відмова від будь-яких сепаратних переговорів та угод із ворогом.

 Внаслідок невдач Української революції 1917-1921 років державність зберегти не вдалося. Далі настав період існування Союзу Радянських Соціалістичних Республік, де будь-які вимоги повної незалежності України, синьо-жовтий прапор та інші символи української державності заборонялися. Упродовж багатьох десятиліть Акт залишався символом віри у  боротьбі за незалежну, соборну державу. Ідея соборності була ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху у XX столітті 1920-1950 років.

В ході сучасної російсько-української війни українські військові, так само, як і їхні попередники понад 103 роки тому, відстоюють незалежність і соборність. В лавах Збройних сил за цілісність нашої держави борються воїни, що походять з усіх її куточків.

Відзначення події

Вперше День Соборності на державному рівні офіційно відсвяткували 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була найбільш масова демонстрація українців за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини, адже зібралося понад 30 тисяч людей.  Свято у радянські часи вважали контрреволюційним, тому повністю ігнорували та намагались стерти з пам'яті та свідомості українців.

У 1990 році відбулося перше масове святкування. Головною традицією та символом Дня Соборності є "живий ланцюг", коли більш як мільйон українців взялись за руки і з'єднали Київ та Львів.  Тільки за офіційними даними в акції взяли участь близько 450 тисяч осіб, а неофіційні доходять і до 5 мільйонів людей.

В сучасній Україні День Соборності вперше провели на державному рівні аж у 1999 році.

 

Не повторити помилок минулого

Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів, спілкуємося, разом працюємо, продовжуємо боротьбу за незалежність.Цілісна Україна – це повернення окупованих Криму і окремих районів Донеччини та Луганщини.

Сьогодні Українська держава перебуває в ситуації, схожій з тодішньою. Як і 103 роки тому присутня різна орієнтація в українському суспільстві: на Європу та Росію. Зовнішня агресія Росії подібна тодішній більшовицькій. Втручання з боку Росії ускладнює ситуацію. Саме тому ідея соборності залишається актуальною для українців.

Зустріньмо свято Соборності з вірою в щасливе і мирне майбутнє нашої держави.         Нехай любов до рідного краю згуртовує нас в ім'я процвітання демократичної і могутньої України! 

Тематичні матеріали
· Настільна гра “Українська революція 1917-1921”: https://cutt.ly/FjIJhzV
· Карткова гра “100 облич Української революції”: https://cutt.ly/gjIJzVw
· Відеоісторія “Українська революція 1917-21 років. Як творилася держава”: https://cutt.ly/GjIJmtW