Пам’ятаємо, щоб уникнути

Година пам'яті. Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту (винищення мільйонів євреїв, ромів і представників інших меншин нацистами в роки Другої світової війни) в усьому світі офіційно відзначається 27 січня.

Генеральна асамблея ООН ухвалила 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…».

Голокост з грецької перекладається як «всеспалення», «жертвоприношення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933–1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної належності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

    Систематичним переслідуванням і знищенню в Німеччині і на захоплених нею територіях в 1933-1945 роках піддалися 70% єврейського населення Європи. Єврейські громади спочатку переселялись у спеціально створені гетто (відокремлені від зовнішнього світу поселення з мінімальними умовами життя). Це переселення переслідувало лише одну мету — подальше повне знищення мешканців гетто. Нацистське керівництво створювало табори смерті, обладнані газовими камерами та крематоріями. Серед них — Аушвіц-Біркенау, Треблінка, Белжець, Собібор, Хелмно, Майданек, Ясеновац, Малий Тростенець у Білорусі.

   27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту у складі армії Радянського Союзу увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц і визволили 7 тисяч уцілілих в'язнів концтабору.

Першими браму головного табору відчинили солдати 100-ї Львівської дивізії з батальйону полтавця єврейського походження Анатолія Шапіро.

Побачені масштаби загальнолюдської трагедії були незбагненно шокуючими. Там за роки існування табору смерті вбили понад 1,5 мільйона людей. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

  Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, що оголосила 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту.

     Україна — одна з держав Східної Європи, єврейське населення якої понесло чи не найбільші втрати (уступаючи тільки Польщі) в період другої світової війни. До початку Другої світової війни, в великих та малих українських містах та селах євреї становили до 40% (і більше) від загальної кількості населення. Понад 60% українських євреїв було знищено. Врятуватися під владою нацистів вдалося близько 100 тисячам осіб.

 

Приблизно 900 тисячам євреїв, переважно з центральної та східної частин України, вдалося втекти, або вчасно евакуюватися. Натомість єврейські громади Галичини, Поділля та Волині були знищені майже повністю.

    Історична пам'ятка. У 1947 році в знак пам'яті жертв Польща заснувала музей на території Аушвіц. Території Аушвіц занесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Споруджено меморіальний комплекс, що містить пам'ятні послання 20 мовами світу, включно з українською. Щороку табір приймає більш ніж 700 000 відвідувачів.

   В'язні з України. Загалом заручниками концтабору стало понад 110 тисяч в’язнів табору вихідців із території України, згідно з даними Інституту національної пам’яті, зараховують 95 тисяч євреїв Закарпаття, які потрапили туди під кінець війни. Інші - це військовополонені червоноармійці та вивезена на роботи до Німеччини молодь.

    Батько експрезидента Віктора Ющенка Андрій Ющенко, також знаходився в Аушвіці в Stalag 4-b. Його табірний номер 117654 був вибитий зліва на грудях. Збереглася довідка про роботу Андрія Ющенка за межами табору на роботодавця «204». Потрапивши в лютому 1944 року він пережив війну — а вижити вдалося лише 96 чоловікам із 15 тис. радянських військовополонених у таборі. Мізерна кількість тих, хто пережив пекло "Аушвіцу", свідчить про майже повне винищення в'язнів. Багато з них загинуло від голоду, епідемій, виснажливої праці або були страчені. 

Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року.

       Президент України наголосив, що у часи гібридної війни ми маємо робити навіть більше, ніж можливо, для збереження правди про Голокост. 

"З кожним роком це завдання буде все більш важливим і складним для кожного суспільства. Щоб історія не була порожніми словами. Щоб усі усвідомлювали самі й могли розповісти своїм дітям, що падіння нацизму справді було порятунком людства, перемогою тих цінностей, які, власне, й зробили нас людством". Володимир Зеленський

Дивись відео: 

 За джерелами: 

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%83%D1%88%D0%B2%D1%96%D1%86#cite_note-47

https://zn.ua/ukr/HISTORY/misce-pam-yati-aushvic-_.html